Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
13/04/2010 15:09

Чи спрацює магія чисел на пиволюбах і курцях?

11 число в Україні стало нещасливою датою для любителів тютюнокуріння й розпивання слабоалкогольних напоїв. Саме цього дня у липні 2009-го набрав чинності Закон «Про… попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», за яким значно підвищилися розміри штрафів за порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, їх зберігання або транспортування, а також за куріння цигарок у заборонених місцях. 11 ж лютого цього року почала діяти заборона щодо розпивання  пива у певних місцях.

Штраф – це також казна

Нещодавно київська міліція відрапортувала про перші результати «антипивної» кампанії. Скільки ж столичним правоохоронцям пощастило занотувати прізвищ порушників нового «сухого закону» з моменту його впровадження? Примітно, що й тут не обійшлося без магії чисел – вартовим порядку на київських вулицях вдалося впіймати на гарячому 11 тис. пивоманів, які свідомо проігнорували намагання законодавця окультурити українського споживача. Віднині правопорушників вчитимуть «батогом» – окрім попередження, на «відступників» очікує «фіскальний внесок» у казну розміром від 17 до 85 гривень. Якщо пивоман упродовж року знову попадеться наряду, доведеться викласти вже більше – від 51 до 119 гривень. наступний такий вчинок потягне на 136 гривень. Як альтернатива – два місяці виправних робіт.

Утім, наразі спостерігається дивна тенденція – курців у недозволених місцях затримують менше, аніж їхніх «пивних братів». 

Стереотип зламати буде важко, але він ламається – і саме зараз

Упродовж двох місяців цього року патрульна служба склала майже 6 тис. протоколів за куріння у неналежних місцях, минулоріч – 23,2 тисячі. За розпивання ж спиртного – затримали 236 тисяч осіб.

– Через появу 11 лютого згаданого вище Закону кількість порушників відчутно зросте, – зазначає Леонід Товщик, заступник начальника відділу патрульної служби та МОП «Беркут» Департаменту громадської безпеки МВС. – Говорити про те, наскільки це вплинуло на статистику складання протоколів за вживання пива ще важко, адже за видами «напоїв бадьорості» протоколи не розрізняють. Загалом скажу, що перший місяць був попереджувальним, який передбачав роз’яснювально-профілактичну роботу щодо любителів хильнути пивка у велелюдному місці. Звісно, міліціонер не застосовуватиме прийоми рукопашного бою, гумовий кийок та кайданки для того, щоб покарати і затримати курця чи любителя пива. Все має виглядати  як м’яке упровадження насправді жорстких обмежень. У більшості випадків буде достатньо суворого погляду й напутньої бесіди.

З минулорічних патрулювань, за словами підполковника міліції Товщика, правоохоронці зробили висновок, що самими показниками щодо кількості складених протоколів за куріння та розпивання алкогольних напоїв проблему не здолати. Треба більше роз’яснювальної роботи. Тому не зайвою буде допомога практичних психологів, які навчать правоохоронців, як почати мирний діалог, нехай навіть і з правопорушником.

Людей потрібно дисциплінувати не тільки гривнею

Щодо реального упровадження «пивної заборони», то виявилося, що в різних регіонах є дещо відмінна практика. У Києві, приміром, інспектори патрульної служби приводять порушників у відділок і там рішення приймають інспектори чергової частини або дільничні. Крім того, особливо в автопатрулях, є офіцер, який також може скласти протокол. Фахівці вказують на впливовий чинник – ментальність та традиції виховання – їх потрібно змінювати для досягнення помітних результатів, а це справа багатьох літ і навіть поколінь.  Але ж колись таки треба починати. До речі, законодавець вказав конкретні місця, де не можна вживати слабоалкогольного допінгу, а от щодо тютюнокуріння, то так детально цього не виписав.

Окрім того, демонструвати ставлення до проблеми міліціонери мають через власний приклад, аби не було зауважень: «Що ж ви мене штрафуєте, коли самі щойно кинули на асфальт недопалок?!». Людей потрібно дисциплінувати не лише штрафом, а й привчати користуватися спеціально відведеними місцями для куріння або закладами, де можна спокійно попити легкохмільні напої. Тому слушними є думки як громадян, так і багатьох правоохоронців про те, що відповідальність увели, а от місць для куріння суттєво не побільшало.

Власники чи орендарі приміщень зобов’язані відвести місця для куріння, обладнати їх витяжною вентиляцією тощо, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких зон та про шкоду тютюнокуріння. Водночас на підприємствах громадського харчування для осіб, які не курять, повинно відводитися не менше половини площі закладу, звільненої від впливу тютюнового диму. У готелях некурців теж повинна очікувати прерогатива – для них мають резервувати мінімум, як 50% номерів.

– Не так все просто навіть у дисциплінованій Німеччині, – констатує Леонід Товщик. – Якось у 2008-му у Мюнхені поліцейські вирішили показати нам із колегами футбольний матч на стадіоні «Allianz Arena», що мав відбутися у рамках Кубка UEFA. Коли ми підійшли до стадіону, поліцейські порекомендували покурити перед входом до нього, бо на самій арені це заборонено. Та тільки-но ми зайшли в чашу арени, як за дві-три хвилини побачили, що в затишному куточку стадіону кілька німецьких правоохоронців… солодко потягують цигарки. Супровідники підморгнули і сказали, що якщо «вуха геть зів’януть», то й нам теж можна буде «трішки вгамувати» нікотиновий голод. Пиво ж під час цього матчу вболівальникам продавали лише у пластикових чи картонних стаканчиках у перерві між таймами».

Не варто курцям забувати й про те, що складати адмінпротоколи за куріння у заборонених місцях мають право уповноважені особи виконкомів сільських, селищних, міськрад та члени громадських формувань, наслідком чого може стати попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 – 170 грн.). Повторне, упродовж року вчинення такого порушення тягне за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 340 гривень. Чи не надто дорогим буде задоволення від однієї цигарки?

Геннадій Карпюк, м. Київ

 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті