П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
27/03/2015 15:23

Європротокол в Україні: переваги й недоліки

У контексті створення нової патрульної служби заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий закликав громадян активніше використовувати європротоколи під час оформлення дорожньо-транспортних пригод. Така практика дасть змогу звільнити наряди від необхідності оформлення ДТП, в яких не постраждали люди, тож правоохоронці більше уваги приділятимуть вартуванню порядку. Нині ж, як свідчить статистика, в Україні єврорапорт майже не працює: скористатися ним могли учасники понад половини аварій без потерпілих, однак станом на 2014 рік лише 7 % таких випадків було оформлено за допомогою спрощеного механізму. Чому вітчизняні водії не поспішають застосовувати європротоколи та як можна змінити цю ситуацію – ми й спробували з’ясувати.

Заощадження часу та уникнення відповідальності

Ще у вересні 2011-го набув чинності закон України, яким було впроваджено механізм спрощеного оформлення дорожньо-транспортних пригод з незначними наслідками шляхом складання повідомлення про ДТП. Тобто, якщо сталася аварія без людських жертв, її учасники забезпечені полісом обо­в’яз­ко­вого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а сума заподіяного машинам збитку становить не більш як 25 тис. грн, то водії можуть оформити європротокол. Для цього учасникам ДТП потрібно запов­нити на місці пригоди спеціальний бланк уніфікованого зразка й протягом трьох робочих днів звернутися зі своїм примірником до страховика. Зазначений документ стає підставою для відшкодування збитків потерпілій стороні.

Окрім перелічених обо­в’яз­ко­вих умов складання повідомлення, кермувальники також не­одмінно мають дійти згоди щодо обставин вчинення аварії, усі учасники ДТП повинні бути присутні на місці її скоєння й не перебувати в стані сп’я­нін­ня або під дією ліків, які знижують увагу та швидкість реакцій. Якщо ж хоч одна з умов не виконана, то необхідно викликати працівників міліції для оформлення пригоди. Це потрібно робити й тоді, коли потерпіла сторона прагне відшкодувати збитки за пошкодження, завдані не лише транспортному засобу, а й будь-яко­му іншому майну – наприклад, комп’ютерній техніці, багажу, одягу тощо.

Оформлення єврорапорту має низку беззаперечних переваг. Зокрема, учасникам ДТП не потрібно чекати приїзду представників міліції: водії мають право залишити місце пригоди одразу після спільного складання та підписання протоколу. Це дає змогу заощадити час і правоохоронців, і тих громадян, що потрапили в аварію, і інших учасників дорожнього руху, адже вони не будуть змушені стояти в заторах, які часто виникають в місцях оформлення пригод у великих містах.

Також у разі використання європротоколу водіям не треба інформувати Державтоінспекцію про ДТП, а її винуватець звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої за вчинення аварії, отже – уникне сплати штрафу або навіть позбавлення прав до одного року. Крім того, постраждалому кермувальнику не потрібно чекати рішення суду для страхового відшкодування.

Як не допустити помилок

Однак, попри суттєві переваги європротоколу, більшість учасників ДТП з незначними наслідками все ж не використовують таку можливість й викликають на місце пригоди працівників міліції. Як відзначають фахівці з дорожнього руху, це відбувається з кількох причин. Насамперед, українські водії фактично не мають досвіду оформлення таких документів, тому бояться, що заповнять бланк неправильно і їхня помилка буде підставою для відмови у виплаті відшкодування.

«Дійсно, доволі часто учасникам ДТП відмовляють у виплаті, коли в європротоколі неправильно або неохайно відтворено схему пригоди, зокрема неправильно вказано розташування автомобілів у момент зітк­нення, або коли на бланку наявні виправлення, – розповідає заступник голови правління з операційної діяльності страхової компанії „ВУСО” Артем Ягодинець. – Як свідчить статистика, відмови за єврорапортами відбуваються частіше, ніж у разі оформлення документів працівниками Держ­автоінспекції. Однак це не означає, що користуватися такими протоколами не варто: щоб не допустити помилок, водіям лише необхідно чітко дотримувати інструкції щодо заповнен­ня повідомлення про пригоду, не робити виправлень, а в разі виникнення певних сумнівів чи запитань – одразу ж, з місця ДТП, телефонувати в страхову компанію для отримання консультацій».

Також водіям рекомендують обов’язково здійснювати фотофіксацію обставин пригоди, а схему розташування автомобілів спочатку відтворити на аркуші паперу, а лише потім – «переносити» на бланк, адже саме вона найчастіше стає «каменем спотикання» для учасників аварії.

«Схема ДТП – це одна з найважливіших частин європротоколу, де мають бути зазначені місця розташування транспортних засобів після зіт­кнення, напрямок їхнього руху, місце удару, – наголошує директор філії СК „Європейський страховий альянс” Олександр Лимарь. – Зрозуміло, що водії, які не є спеціалістами в цій справі й зазвичай перебувають у стресовому стані після ДТП, навряд чи можуть гарантувати правильність складання такої схеми. Тому, на мою думку, страховикам потрібно активніше вести просвітницьку діяльність поміж клієнтами, докладно пояснюючи, як саме заповнювати європротоколи. До того ж робити це слід не тоді, коли люди звертаються після аварії, а ще під час продажу поліса».

Необхідність навчання кермувальників основним правилам заповнення бланків єврорапортів обговорювали й на нещодавній нараді в Департаменті ДАІ за участю очільника підрозділу Анатолія Сіренка та представників страхових компаній. За підсумками зустрічі було запропоновано надавати необхідні роз’яснення щодо оформлення повідомлень про ДТП майбутнім водіям ще в автошколах. Крім того, ДАІ проводитиме «тренінги» та профілактичні бесіди з цього питання з учасниками дорожнього руху.

Ще однією з найпоширеніших причин відмов від європротоколів експерти називають обмеження суми відшкодування 25 тис. гривень. «Якщо ще рік тому цих коштів було цілком достатньо, щоб здійснити низку ремонтних робіт, то нині її може не вистачити на усунення тих же пошкоджень, – міркує Артем Ягодинець. – Через інфляцію ціни на ремонт постійно підвищуються, що не дозволяє адекватно оцінити на місці розмір завданого збитку».

На часі – інститут аварійних комісарів

Страховики наголошують: у вітчизняних ЗМІ нині сформовано думку про те, що саме через них європротокол в Україні не працює. Мовляв, компанії чіпляються до будь-яких дрібниць в оформленні бланка, щоб відмовити у виплаті компенсації. Однак натомість мало хто говорить про поширені випадки шахрайств водіїв стосовно страхових фірм. Коли, приміром, водій сам зачепив певний об’єкт – стовп, дерево, огорожу, але не хоче власним коштом ремонтувати автомобіль. Щоб скласти єврорапорт, він залучає до пригоди ще когось (адже Повідомлення про ДТП можна оформлювати лише за наявності двох або більше учасників) і подає документи до страхової. Виявити такий обман непросто, але можливо.

«Якщо факт шахрайства буде доведено в судовому порядку, то водій не лише повинен буде повернути виплачені кошти, а й може зазнати покарання, передбаченого за такі дії Кримінальним кодексом України», – зауважив Олександр Лимарь.

Звісно, вчиняти шахрайські дії або поводитися недобросовісно можуть і стосовно одне одного водії транспортних засобів, що оформили європротокол. Наприклад, наступного дня після аварії її винуватець може почати заперечувати зазначений у бланку перебіг подій, посилаючись на те, що він був у стані стресу чи шоку або взагалі отримав травму, яку одразу не виявив. Від таких ситуацій убезпечитися складно, адже основ­на їхня причина, на думку правозахисника, автора популярної книги «100 аргументів проти штрафів ДАІ» Володимира Караваєва, полягає у відсутності культури та взаємоповаги в учасників дорожнього руху. Фахівець вважає, що для усунення наявних недоліків, пов’язаних зі спрощеною процедурою оформлення ДТП, практика застосування європротоколів має не­вдов­зі «перерости» в інститут аварійних комісарів.

«У низці європейських країн на місця аварій, в яких не зазнали ушкоджень або не загинули люди, а лише завдано матеріальний збиток транспортним засобам, виїздять не поліцейські, а винятково аварійні комісари, що представляють інтереси страхових компаній, – пояснює Володимир Караваєв. – Вони мають спеціальну підготовку, здатні оцінити обставини ДТП, визначити її винуватця. Гадаю, що така практика є прийнятною і для України – щоб працівники міліції взагалі не виїздили на оформлення тих пригод, де немає постраждалих людей, а йдеться тільки про матеріальний збиток, тобто діє галузь Цивільного права. Нині ми вже працюємо над розробкою відповідного законопроекту, однак передбачаємо, що зустрінемо опір страхових компаній. Адже створення інституту аварійних комісарів потребуватиме певних затрат саме з їхнього боку: страховики по­вин­ні будуть навчати, утримувати штат таких працівників».

На нинішньому етапі правозахисник вважає основною причиною низького рівня використання водіями європротоколів відсутність роз’яснювальної роботи – як щодо переваг, так і стосовно основних правил їх оформлення.

Анна ТОРГОНЕНКО, «Моменти» 

та Людмила МОРЕНКО, м. Київ

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті