Тоня Матвієнко:
Сьогоднішня гостя «Іменем Закону» виросла у творчій родині й ще в дитинстві вирішила піти стопами неньки – відомої української артистки. Завдяки своєму таланту та неймовірному голосу їй вдалося досягти великого успіху, й нині самодостатність цієї співачки ні в кого не викликає сумніву. Напередодні свят ми зустрілися з Тонею Матвієнко, щоб запитати про її шлях до великої сцени, творчі плани та, звісно, дізнатися, як вона збирається відзначати Новий рік і Різдво.
– Тоню, припускаю, що Вам змалечку прищеплювали любов та повагу до музики, тож уже у свідомому віці проблеми з вибором майбутньої професії не виникало…
– Так, Ви маєте рацію! Скільки себе пам’ятаю, завжди мріяла бути співачкою. Десь рік тому випадково знайшла цікаве відео з домашнього архіву. Там, на зйомці 1991-го (мені тоді було 9 років) є момент, де дорослі запитали, ким я хочу стати, коли виросту? Я відповіла не роздумуючи: «Хочу бути, як мама!».
– Але ж, збираючись присвятити своє життя творчості, Ви, напевне, розуміли, що Вас постійно порівнюватимуть з ненькою? Чи не боялися такої величезної відповідальності?
– Відповідальність і справді – надзвичайна, але переживань стосовно якихось порівнянь у мене ніколи не було. Для мене це велика честь – мати голос, як у мами. До того ж раніше я ніколи не думала, що в майбутньому доведеться боротися зі стереотипами щодо моєї самореалізації. Багато людей вважають: якщо батьки відомі, чогось досягли в житті, то їхні діти обов’язково користуватимуться цим й матимуть у всьому привілеї. Однак у нашій родині зовсім не так! Лише власною наполегливістю та працею я досягла того, що маю нині, – починаючи з особистого життя і закінчуючи співочою кар’єрою. Саме почуття відповідальності перед мамою та її шанувальниками допомогли сформуватися мені як артистці, віднайти та створити сценічний образ.
– Які настанови на початку творчого шляху Вам давала Ніна Митрофанівна? Чому радила приділити особливу увагу, а від чого, можливо, застерігала?
– Мама постійно мені щось підказує, і я завжди до неї прислуховуюся. Стосовно ж початку творчого шляху, то, насамперед, за її порадою я приділяла велику увагу заняттям з вокалу та відпрацьовувала майстерність володіння голосом. І це справді було найголовнішим, адже інші речі – як впоратися з хвилюванням, вільно рухатися сценою, почуватися впевнено – приходять лише з досвідом.
– Чи відчували Ви в дитинстві «зоряність» матері? Її популярність якось вплинула на Ваш спосіб життя?
– Ні про яку «зоряність» навіть і не йшлося! Маму я завжди сприймала як маму. Вона виконувала звичні для кожної жінки справи – готувала, прибирала, словом господарювала. Згадую, коли бачила її виступи по телевізору, то частіше сприймала це просто як роботу. Той факт, що вона видатна артистка, я зрозуміла лише помітивши, як на неї реагують люди, звертаються до неї, дякують за творчість.
А популярність мами, безсумнівно, мала й надалі матиме вплив на моє життя. Намагаюся дотримуватися марки «Матвієнко», адже це прізвище вже ввійшло в історію! Завжди вимагаю від себе максимум того, що можу зробити. Більше того, з дитинства ціную й люблю все те, що називається музичною творчістю. Тому з величезною повагою ставлюся не тільки до маминих й власних досягнень, а й до успіхів усіх людей, які прагнуть зайняти своє місце в музичному світі. Стосовно ж якихось особливих привілеїв, пов’язаних із відомим прізвищем, то їх небагато. Деколи продавці роблять знижки, проте приємнішою є увага людей, їхнє бажання поспілкуватися.
– Не секрет, що Ви маєте чимало різних творчих досягнень – стали дипломантом «Першого всеукраїнського конкурсу естрадної пісні», фіналісткою телешоу «Голос країни»… Який здобуток вважаєте найголовнішим?
– Мабуть, найважливішим та найдорожчим для мене назавжди залишиться голосування глядачів проекту «Голос країни», адже, на мою думку, головне для артиста – це визнання аудиторії. Співак, насамперед, повинен виконувати композиції для слухача, доносити до нього власну творчість, любити й цінувати всіх людей, які прийшли до нього на концерт. Вважаю, що саме відданістю шанувальників вимірюється ступінь таланту тієї чи іншої особистості. Крім того, одна річ – здобути любов прихильників, і зовсім інша – її втримати. Треба постійно тримати себе в тонусі, стежити за новими тенденціями в музиці, творчо розвиватися, вдосконалювати власні вміння... Любов глядача багато чого варта!
– У житті кожної людини бувають періоди, коли взагалі нічого не хочеться робити. Чи потрібно змушувати себе до певних дій у такі моменти?
– Звісно, трапляється так, що я почуваюся дуже втомленою й дозволяю собі подумати про те, що зовсім не хочу працювати. Однак потім розумію, що Бог може образитися на мене за ці думки й забрати мій талант, творчі здібності… Тому намагаюся не допускати таких ситуацій і працювати, працювати, працювати… Коли сильно втомлююся, можу відкласти «на завтра» фізичну роботу, певні справи, але це не стосується творчого процесу: до нього ставлюся дуже серйозно.
– Нині Тоня Матвієнко – успішна співачка. А чи спіткали Вас на творчому шляху поразки: приміром, коли прихильники висловлювали невдоволення виступом або Ви самі розуміли, що не «дотягнули»? І загалом, наскільки Ви вимогливі до себе та колективу, з яким працюєте?
– Я досить самокритична: постійно переглядаю власні виступи, аналізую їх та роблю висновки. Можливо, саме це допомогло не зазнавати поразок й не розчаровувати прихильників. Як кажуть, вік живи – вік учись. Ніколи не пізно визнати, що ти зробив щось не так, добре все обміркувати, спробувати зрозуміти, чому так сталося, й дістати з того науку. Від себе та людей, з якими працюю, вимагаю повного розуміння того, що ми робимо й для чого. Роботу нашого колективу контролюю на всіх етапах, однак хочу відзначити, що мені неабияк пощастило з командою! Ми створюємо гарний, якісний продукт і завжди залишаємося задоволені як процесом, так і результатом спільної творчості.
– Як людина, чиє життя постійно пов’язане з музикою, дайте, будь ласка, кілька порад для артистів-початківців.
– Мої поради для новачків будуть доволі прості: знаходити більше часу для творчості, постійно й невпинно самовдосконалюватися, вчитися працювати, особливо над помилками. Саме таких принципів я намагаюся дотримуватись у своїй діяльності.
– Антоніно, напевно, через постійну зайнятість зустрітися разом усією родиною здебільшого вдається лише на свята. Чи є у Вашій сім’ї якісь особливі новорічні традиції?
– Незмінною впродовж багатьох років для нас залишається традиція спільної різдвяної вечері. Ми готуємо 12 пісних страв, співаємо колядки, запрошуємо до себе рідних та друзів. Атмосфера цього свята завжди особлива, таємнича, казкова… Новорічні свята – чудова нагода зустрітися з усіма близькими, розповісти одне одному про свої здобутки, порадіти одне за одного, привітати. Крім того, у цей час з’являється відмінна можливість зайнятися шопінгом, придбати подарунки й замовити Дідові Морозу щось цікаве для себе.
– Розкажіть, чим запам’ятався рік, що минає.
– Цей рік видався важким та трагічним для всієї нашої країни. Важко говорити про ситуацію, яка склалася, а найприкріше, що все це відбувається на моїй рідній землі… Щиро сподіваюся, що наступний рік подарує Україні позитивні зміни в політичній, соціальній, фінансовій сферах, що нарешті настане довгождана стабільність… Нині ми всі живемо в сподіванні на краще майбутнє, віримо, що все буде гаразд.
– Які творчі плани маєте на 2015 рік? Чим збираєтеся здивувати прихильників?
– Роботи й задумів нині дуже багато. Упродовж тривалого часу я працюю над акустичною програмою, яку хочу незабаром представити широкому загалу. У ній будуть нові цікаві пісні, відеокліпи… Також дописую альбом і найголовніше – працюю над дуетною піснею з мамою.
– Ваші святкові побажання для читачів.
– Щиро зичу кожному міцного здоров’я, добробуту та миру. Частіше усміхайтеся, відчувайте й цінуйте щасливі моменти життя! Нехай за святковим столом збираються дорогі вашому серцю люди. З Новим роком та Різдвом усіх!
Бесіду провела Юлія РАДУЛ,
м. Київ
Коментарi
-
sedcfv
05/01/2015 6:29
It absolutely was Louis Cartier's lifelong mission to develop watches which are the "perfect balance between appearance, structure, and performance, inch and while he died in 1942, all
