Віктор Гвоздецький:
Представляти читачам «Іменем Закону» нашого сьогоднішнього гостя – Віктора Гвоздецького – потреби немає. Його фахові коментарі та наукові дослідження не раз з’являлися на шпальтах тижневика. Зокрема, нещодавно («ІЗ» №№ 3–5) було опубліковано серію інтерв’ю та авторських аналітичних статей, присвячених новому антикорупційному законодавству. Сьогодні ми продовжуємо розмову з нашим експертом на цю тему, розглядаючи нове антикорупційне законодавство у площині діяльності міліцейського відомства, зокрема роботи підрозділів, відповідальних за боротьбу з економічною злочинністю.
– Вікторе Демидовичу, Ви перебували біля витоків створення Державної служби боротьби з економічною злочинністю, що в ті роки іменувалася як Служба боротьби з розкраданням соціалістичної власності, тож добре обізнані на специфіці діяльності цієї структури. У новому антикорупційному законодавстві Державна служба боротьби з економічною злочинністю не отримала визначення спеціального суб’єкта у сфері протидії корупції. Якими наслідками загрожуватиме така законодавча «прогалина»?
– Дозволю собі уточнення: на жаль, не лише в новому, а й у попередньому антикорупційному законодавстві Державна служба боротьби з економічною злочинністю не була визначена як спеціальний суб’єкт у сфері протидії корупції. І це при тому, що від самого початку її створення вона боролася з економічними злочинами. Інших таких структур не існувало. Пізніше виникали інституції, які опікувалися цією проблемою, але у вузьких рамках. Та не слід забувати, що корупція – це не лише хабарі (законодавчою мовою – неправомірна вигода), а й розкрадання державного майна з використанням свого службового становища, і вплив на ухвалення нормативних документів у власних інтересах або інтересах інших осіб тощо. З такими видами економічних злочинів зобов’язаний боротися спеціальний суб’єкт протидії корупції, скажімо, Державна служба боротьби з економічною злочинністю. Тож цю помилку в законодавстві необхідно виправляти. Інакше й надалі виникатимуть парадоксальні ситуації, як, приміром, коли ДСБЕЗ виявила факт корупційного правопорушення, але не мала права (!) скласти протокол. Чому? А тому що не була визначена спеціальним суб’єктом у сфері протидії корупції. Через це матеріали передавалися до Служби боротьби з організованою злочинністю, працівник якої мав закріплене законом право діяти. Наведу ще й такий приклад. Слідчий, який у процесі досудового розслідування кримінального провадження виявив факт корупційного правопорушення, також не міг скласти протокол. Вочевидь, і сьогодні не може, тому що нове антикорупційне законодавство не дає йому таких прав. Відтак ми позбавляємо служби, які створені й утримуються коштом платників податків, права захищати того ж платника податків від корупційних проявів. Але ж навіть Законом України «Про міліцію» на Державну службу боротьби з економічною злочинністю покладений обов’язок захищати права й законні інтереси держави та громадянина, зокрема від корупційних правопорушень. Ось така дивна неузгодженість: служба має виконувати норму закону про міліцію, а нові антикорупційні закони не дають їй реалізувати цих зобов’язань у повному обсязі.
– Нині правоохоронне відомство перебуває на стадії реформування. Очевидно, що перетворення не оминуть і Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Якою Ви бачите її у складі нового, реформованого, Міністерства внутрішніх справ?
– Вивчаючи нове антикорупційне законодавство, я звернув увагу на те, що у процесі реформування органів внутрішніх справ заплановано скорочення чисельності працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю на п’ятдесят відсотків. Указом Президента передбачено створення нової правоохоронної структури – Національного антикорупційного бюро (про що ми детально говорили в попередніх інтерв’ю). Але дозволю собі нагадати: як зазначено в нормативному акті, Національне антикорупційне бюро протидіятиме кримінальним корупційним правопорушенням, що становлять загрозу національній безпеці і вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто злочинам, вчиненим народними депутатами, членами Кабміну та чиновниками інших органів виконавчої влади, суддями, прокурорами, керівництвом великих державних компаній. Відтак виникає цілком резонне запитання: а хто ж чиститиме лави дрібних службовців, уражених тією ж самою, корупційною, «хворобою»? Поки що ж, як я вже зазначав, у нормативних актах Державна служба боротьби з економічною злочинністю не визначена як спеціальний суб’єкт у сфері протидії корупції. Таким чином вона не в змозі протидіяти корупційним правопорушенням у сфері економіки України.
Наміри скоротити чисельність ДСБЕЗ удвічі вважаю необґрунтованими, адже якщо піти таким шляхом, то вітчизняна економіка залишиться без захисту. Ці міркування я озвучував фахівцям, які відповідають за реформування органів внутрішніх справ, і їх було взято до уваги. Нині є рішення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про скорочення цієї служби на двадцять відсотків. Вважаю, це позитивним здобутком.
Мені, як і кожній людині, яка вболіває за долю України, хочеться, щоб Національне антикорупційне бюро стало ефективною структурою у сфері запобігання і протидії корупції. Але, на моє переконання, як би детально не був виписаний Закон, він не принесе практичної користі, якщо його не виконуватимуть на ділі.
До того ж очевидно, що ця інституція працюватиме у вузько визначеній сфері, а охопити все поле можливої діяльності корупціонерів буде просто не в змозі, навіть суто фізично. Усе ще залишається чимало запитань, наприклад, яким чином комплектуватимуться штати Національного антикорупційного бюро, звідки братимуться спеціалісти-оперативники, аналітики та інші фахівці. Можливо, з лав нинішніх правоохоронних органів, які на жаль, не мають особливої довіри громадян. Поки що прописані лише вимоги до кандидатів, які бажають працювати в Національному антикорупційному бюро (детально про них читайте в «Моментах» № 1. – Ред.). Висловлю деякі зауваження щодо пункту, який стосується виконання Закону України «Про очищення влади». Вважаю, що дотримувати цю вимогу без застережень недоцільно. Скажімо, якщо кандидат – фахівець високого класу, має досвід оперативної роботи у сфері протидії корупції, але при цьому роки його служби припали, зокрема, і на період керівництва державою колишнім Президентом, то не варто лише через це списувати його з рахунків. Переконаний, є чесні, добросовісні працівники, досвід яких може бути корисним державі. Тому тут необхідний надзвичайно виважений підхід.
– Якщо Ви не заперечуєте, пропоную продовжити тему реформування органів внутрішніх справ. Тепер відбувається дискусія щодо доцільності створення Фінансової поліції. Якою є Ваша думка щодо цього? Чи бачите в сучасних реаліях необхідність у такій службі? Чи «вписується» вона в систему реформування правоохоронних органів?
– Факт створення такої поліції в межах системного реформування органів внутрішніх справ став би ще одним доказом прагнення нашої країни відповідати європейському рівню. В країнах Європи така поліція зазвичай діє при Міністерстві фінансів або в його структурі та наділена правом розслідування, а в деяких окремих державах – ще й правом оперативно-розшукової діяльності. В Україні не раз лунали думки про необхідність створення такого органу. Передбачалося, що Фінансову поліцію буде створено на основі підрозділу «К» Служби безпеки України і Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Наразі ж, у зв’язку з тим, що ухвалено нове антикорупційне законодавство, ці розмови припинилися.
Існування стількох розрізнених служб, які дублюють функції одна одної, є нераціональним. Зокрема, на моє переконання, Фіскальна служба (податкова міліція) нині не є суб’єктом протидії корупції. Змінилася назва з податкової на фіскальну, але суть роботи залишилася тією ж самою. На мою думку, було б доцільніше перевести міліцію Державної Фіскальної служби до системи Міністерства внутрішніх справ, зокрема до Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Стосовно підрозділу «К» Служби безпеки України, то йому належить опікуватися зовнішньою фінансово-економічною безпекою.
Якщо ми говоримо про реформування органів внутрішніх справ, не можу не сказати кілька слів на захист Служби боротьби з організованою злочинністю, яку, на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ», буде ліквідовано. Свого часу вона відіграла вагому роль у приборкуванні криміналітету. Нині ми фактично живемо у стані війни. Хоч як би це не було прикро, але війна завжди комусь вигідна. Користуючись становищем у державі, нарощують сили бандформування, знову спостерігаються спроби поділити сфери впливу. З усім цим потрібно боротися. А боротися не буде кому.
Не хотів би закінчувати нашу з вами розмову на песимістичній ноті, адже я – оптиміст. Звісно, сьогодні Україна постала перед складними викликами. Але ми не маємо права ні на що інше, окрім перемоги.
Бесіду вела Марія САЛЬНІК, «ІЗ»
