Угода Про асоціацію між Україною та ЄС – основоположний чинник реформування українського суспільства

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом окреслює новий алгоритм взаємодії між нашою державою та ЄС на засадах політичної й економічної інтеграції і є лейтмотивом для системних реформувань у соціально-економічних сферах країни. Вкрай важливе і проведення реформування правоохоронних органів та органів системи ОВС та їхньої адаптації до стандартів Європейського Союзу.

Ця Угода насамперед – значний політико-економічний проект, інструмент модернізації України. Ратифікація Угоди про асоціацію – це симбіоз свідомого й зрілого вибору української влади та українського народу на користь розвитку України в рамках європейської цивілізаційної моделі.

Угоду про асоціацію важко переоцінити. ЄС фактично документально зафіксував широкі перспективи нашої держави в рамках Угоди, основними з яких є: зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, посилена участь України в програмах ЄС; розвиток транскордонного співробітництва в зовнішньополітичній сфері та в політиці безпеки, зокрема в запобіганні конфліктам у військовій сфері; наближення України до європейських стандартів у галузі права та внутрішніх справ шляхом сприяння розвитку принципів правової держави, демократії та прав людини в Україні, а також підтримки боротьби з корупцією, налагодження ефективної роботи органів юстиції; інтенсифікація співпраці в галузі економіки через створення поглибленої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, налагодження секторальної співпраці в понад 30 сферах; налагодження нових форматів взаємодії, надання фінансового сприяння створенню платформи громадянського суспільства.

Важливим фундаментом співробітництва між Україною та ЄС є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності. Головний масив норм щодо співпраці з питань юстиції, свободи й безпеки зосереджено в однойменному розділі Угоди, які можна згрупувати в п’ять основних блоків питань:

1. Верховенство права й повага до прав і свобод людини як ключовий напрям співпраці з питань юстиції, свободи та безпеки.

2. Захист персональних даних відповідно до європейських та міжнародних стандартів.

3. Мобільність громадян (режим в’їзду й перебування громадян сторін на їхніх територіях, а також міграція, притулок, управління кордонами).

4. Запобігання та боротьба з різноманітними злочинами, що зачіпають співпрацю сторін.

5. Правова співпраця в цивільному й кримінальному полі.

Розділ стосується чотирьох груп злочинів: відмивання коштів і фінансування тероризму; незаконний обіг наркотиків, прекурсорів і психотропних речовин; злочинність і корупція, зокрема й торгівля людьми та зброєю, контрабанда; економічні злочини разом зі сферою оподаткування, корупція у приватному й публічному секторах, підробка документів, кіберзлочини, тероризм. Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом.

Зобов’язання щодо верховенства права й поваги до прав і свобод людини зазначаються сторонами як основоположні в цілому для Угоди про асоціацію. Сторони переконливо зобов’язалися приділяти особливу увагу консолідації верховенства права, а також зміцненню державних органів усіх рівнів, особливо тих, що здійснюють правосуддя та правоохоронну діяльність.

Співпраця в полі захисту персональних даних має на меті забезпечення належного рівня захисту відповідно до найвищих європейських і міжнародних стандартів, зокрема й розроблених у рамках Ради Європи. Така співпраця має важливе практичне значення в сучасних умовах: механізми вирішення конкретних практичних потреб державного управління часто ґрунтуються на використанні баз персональних даних шляхом автоматизованого аналізу. Наприклад, у митній співпраці це сприятиме спрощенню доступу українських товарів на внутрішній ринок ЄС. Тому першочерговим завданням для досягнення суттєвого поступу у виконанні зобов’язань згідно з Угодою – є необхідність приєднання до чинних у ЄС баз даних і розширення обсягу обміну інформацією, передумовою чого має бути забезпечення найвищих стандартів захисту персональних даних в Україні.

Пріоритетним завданням європейської спільноти є запобігання й боротьба зі злочинністю міжнародного характеру. Це становить важливу частину розділу Угоди щодо співпраці з питань юстиції, свободи та безпеки. Сторони зобов’язуються надавати взаємну допомогу в запобіганні злочинності й переслідуванні злочинців згідно з визначеними стандартами (ними переважно виступають універсальні міжнародні конвенції).

Зокрема, передбачається налагодження оперативної співпраці в рамках діяльності Європолу (Європейське поліцейське бюро, що має статус агенції ЄС). Для виконання завдання з відмивання коштів і фінансування тероризму пропонується переглянути стан імплементації Україною відповідних міжнародних стандартів, що діють у ЄС разом із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансування тероризму (ФАТФ).

Крім того, співпраця із запобігання й боротьби з окремими злочинами, що становлять загрозу для міжнародного миру й безпеки, є частиною зобов’язань сторін, закріплених у розділі про політичний діалог. Зокрема, йдеться про припинення поширення зброї масового знищення, пов’язаних із нею матеріалів і засобів її доставляння; протидію незаконному обігу зброї, зокрема малої та легкої, а також боротьбу з тероризмом.

З огляду на вищезазначене, було б доцільним вжити таких заходів: активізувати зусилля з підписання угоди з Європолом «Про оперативну співпрацю», яка має розширити поле співробітництва та збільшити обсяг обміну інформацією завдяки отриманню Україною доступу до відповідних баз даних Європолу. Крім цього, оперативне співробітництво з Європолом дасть можливість налагодити тіснішу взаємодію з Центром європейської кіберзлочинності (ЕСЗ) Європолу (European Cybercrime Centre at Europol); укласти договір про співробітництво та співпрацю з Європейським центром моніторингу за наркотиками й наркотичними речовинами (European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction (EMCDDA); використовувати нові форми й методи практичної співпраці в розслідуванні транснаціональних злочинів, які широко застосовуються в країнах ЄС, як-от співпраця в рамках Об’єднаних слідчих груп (Joint Investigation Teams (JIT).

Розділ також містить низку положень щодо правової співпраці в цивільних і кримінальних справах. Взаємодопомога судів і правоохоронних органів – це традиційно «чутливе» політичне питання, оскільки є не лише важливим інструментом гарантування національної безпеки, а й може безпосередньо впливати на перебіг політичної боротьби в конкретній державі. Тому глибина співпраці з цих питань між Україною та ЄС – надійний індикатор, що свідчить про ступінь взаємної довіри та, відповідно, інтегрування України в безпековий і правовий європейський простір.

У цьому контексті доцільно було б опрацювати питання участі працівників ОВС України в поліцейських місіях у рамках спільної політики оборони й безпеки Європейського Союзу – працівники МВС України вже брали участь в одній із таких місії ЄС у Боснії і Герцеговині з 2006 до 2011 року й мають багатий досвід участі в аналогічних миротворчих операціях ООН.

На тлі налагодження інституційної співпраці з європейськими правоохоронними агенціями й окремими країнами ЄС, украй важливим є здійснення багатовекторних внутрішніх перетворень у системі ОВС, починаючи з перегляду відповідних навчальних програм у відомчих навчальних закладах і закінчуючи необхідністю запровадження структурних змін разом зі зміною підходів у роботі, критеріїв оцінки діяльності правоохоронців і забезпечення громадського контролю за їхньою діяльністю.

У зв’язку з цим від МВС України вимагається розширення, а також підвищення професійної підготовки фахового складу. Для реалізації такого завдання буде доцільним актуалізувати співпрацю з Європейським поліцейським коледжем (CEPOL – European Police College). Ця інституція координує й об’єднує старших офіцерів національних поліцій країн ЄС із метою професійної підготовки до боротьби з транскордонною злочинністю, забезпечення громадської безпеки та правопорядку, а також діяльність навчальних закладів задля підготовки майбутніх і теперішніх правоохоронних кадрів для підвищення кваліфікації й модернізації знань, що відповідає викликам глобального світу. На базі коледжу проводять навчання з боротьби з тероризмом для національних правоохоронних та антитерористичних відомств.

Важливим є також активізування роботи з Євроюстом (EUROJUST) – європейським агентством, що співпрацює із судовими й поліцейськими органами, органами прокуратури з метою сприяння виконанню міжнародної взаємної правової допомоги та реалізації запитів про екстрадицію в рамках судового провадження. Для реалізації завдань, передбачених угодою про співробітництво у сфері міграції, притулку й управління кордонами необхідно поновити роботу з Frontex – Європейським агентством з охорони зовнішніх кордонів країн-членів Європейського Союзу.

Крім цього, МВС України розраховує на багатосторонню підтримку своїх євроінтеграційних зусиль з боку Консультативної місії Європейського Союзу з реформування цивільних структур безпекового сектору України (EUAM Ukraine), мандатом якої передбачене удосконалення управління правоохоронними органами за демократичного й легітимного контролю та сприяння реформуванню ОВС.

У цілому потрібно відзначити: попри те, що європейський вектор нині є стратегічним зовнішньополітичним напрямом розвитку нашої держави й суспільства, співпраця МВС із міжнародними партнерами в правоохоронній сфері не обмежується лише ЄС і його країнами – ми маємо продовжувати співпрацю з країнами всього світу, й насамперед із тими, з якими ми маємо спільні «проблемні» питання для вирішення.

Угода про асоціацію слугуватиме стратегічним орієнтиром для проведення соціально-економічних трансформацій в Україні, які вже давно стали квінтесенцією українського суспільства. Взагалі, у забезпеченні підписання й ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС саме наявність розвинутого українського громадянського суспільства стала тим вирішальним фактором, який системно й аргументовано впливав на зближення з ЄС, довівши, що європейський напрям для України є її стратегічним виміром, а тому постає важливим імперативом підтримувати й всіляко розвивати почуття належності наших громадян до загальноєвропейського простору, безперечною частиною якого є й Україна.

Наша країна – європейська держава, що зумовлено не тільки її географічним становищем, а й історичним минулим, належністю до культурних традицій західної цивілізації. Культурно, історично, географічно й духовно Україна, безумовно, є державою такою самою мірою європейською, як і будь-яка інша країна Східної Європи. Водночас, європейський простір не є гомогенним, однорідним чи духовним утворенням, швидше – це консолідована сукупність різноманітних культурних регіонів, політичних систем, духовних засад. Таке різноманіття й становить сутність європейської цивілізації. Окрім того, «коріння» Європи створюють антична й християнська культури, римське право, а також орієнтація на раціональну складову свідомості.

Україна, без сумніву, належить до цього простору, хоча й має власну специфіку. Ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, наша країна не лише документально задекларувала свій стратегічний європейський вибір, а й набула можливість бути частиною полікультурної Європи, поділяти разом з іншими європейцями простір Об’єднаної Європи.

Тігран Авакян,

заступник міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції

друкувати