«Гарячі» пропозиції для шукачів роботи
Щорічно тисячі людей з різних куточків України приїжджають у столицю по «кращу» долю. Але чи так просто її тут знайти? Адже нерідко мрії про красиве життя розбиваються об сувору реальність. Намагаючись заробити грошей та добитись успіху, дехто забуває про елементарні правила обережності, потрапляючи на гачок шахраїв або непорядних працедавців. І якщо раніше йшлося здебільшого про невідповідність обіцяної та виплаченої зарплати або взагалі роботу задарма, то нині спостерігаємо ще одну тенденцію: окрім виконання безпосередніх обов’язків, необхідність також надавати інтим-послуги керівникові. Останнім часом таких «пасток» з’явилося чимало на інтернетсайтах із пошуку роботи. За «ширмою» високооплачуваного секретаря дівчатам фактично пропонують секс-рабство на робочому місці.
Кава й «кохання»
Приміром, нещодавно пропозицію щодо поєднання обов’язків офісного працівника й повії отримала 25-річна Людмила, яка переїхала до столиці з охопленого війною сходу України й одразу перейнялася кар’єрним питанням. У рідному Краматорську дівчина протягом трьох років трудилася секретарем на приватному підприємстві, тож, маючи певний досвід, вирішила знайти аналогічну роботу в Києві.
На відомому вебсайті з пошуку роботи Людмилу зацікавила одна з вакансій: торговельна компанія потребувала секретаря. Вимоги до кандидатів були звичними: приємна зовнішність, комунікабельність, організованість, стресостійкість. З-поміж переліку посадових обов’язків – надання фінансових звітів, робота з офісною технікою, опрацювання кореспонденції, прийом телефонних дзвінків і відвідувачів. Тобто теж нічого надзвичайного. Однак зарплату пропонували дещо вищу, ніж в інших схожих оголошеннях, тож дівчина без вагань відправила своє резюме на вказану електронну адресу.
Уже наступного дня на її поштовій скриньці з’явився лист-відповідь такого змісту: «Добрий день, Людмило! Мене зацікавило Ваше резюме, а також дуже сподобалася Ваша фотографія. Ми згодні розглянути можливість Вашого працевлаштування в нашій фірмі, але тільки якщо Ви погодитеся надавати керівникові, тобто мені, інтим-послуги. Маю відзначити, що це обов’язкова умова працевлаштування!».
Гарне виховання й моральні принципи не дозволили дівчині відгукнутися на «звабливу» пропозицію. Однак на прикладі Людмили нас зацікавило інше питання: це тільки їй «пощастило» натрапити на роботодавця-збоченця чи така практика вже стала нормою в сфері трудових відносин? Переглянувши інші інтернетресурси, ми знайшли чимало оголошень, в яких «відкритим текстом» або завуальовано йшлося про те, що шукачі роботи мають бути готовими до «любовних стосунків» з керівником. І в кожному такому повідомленні пропонована зарплата вигідно відрізнялася від інших позицій.
Факт проституції ще треба довести
Погодьтеся, це вже нагадує зовсім не інтелектуальну працю, а банальну проституцію, до того ж оплачену «офіційно». Гадаю, про моральність таких пропозицій зайвий раз говорити не варто, а от чи законні вони та чи можна притягти до відповідальності любителів інтиму на робочому місці? Про це ми вирішили запитати у фахівців Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, МВС.
«З юридичної точки зору такі оголошення варто розцінювати як правопорушення, – зазначив директор ДБЗПТЛ Михайло Андрієнко. – Однак на практиці довести той факт, що роботодавець займається сутенерством чи звідництвом, а жінка, яка приймає його пропозицію, – проституцією, досить складно. Це пояснюється, насамперед, тим, що є згода обох сторін. Відверто кажучи, у нашій роботі я й не пам’ятаю схожих випадків. Тим паче, нерідко жінки, які мають вищу освіту, гарні розумові здібності й знають іноземні мови, самі пропонують надавати сексуальні послуги керівникові, щоб мати вищу заробітну плату».
Також, за словами правоохоронців, домовленість між роботодавцем і підлеглим про надання інтимних послуг можна розглядати як проституцію лише з боку моралі. Адже для того, щоб задокументувати факт «торгівлі тілом», потрібно зафіксувати наявність винагороди. У зазначеній ситуації оплату коштів за задоволення статевих потреб приховують за маскою офіційної заробітної плати. Інша річ, якщо двостороння узгодженість набуває більших масштабів, і «замовник» намагається відкрити доступ до оплаченого «кохання» іншим особам.
«Припустімо, що директор фірми проводить зустріч із важливими партнерами по бізнесу, – продовжує Андрієнко. – Щоб забезпечити „комфортніше” перебування гостей у готелі або в іншому місці, він пропонує їм розважитися зі своєю підлеглою. От тоді справді можемо кваліфікувати це як кримінальне правопорушення: залежно від обставин, директора можна притягти до відповідальності за статтею 302 „Створення або утримання місць розпусти і звідництво” або статтею 303 „Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією” Кримінального кодексу України. Можливе покарання – штраф, обмеження чи позбавлення волі».
За відмову – півзарплати
Розглядаючи тему надання еротичних послуг працедавцю, не можемо оминути увагою й питання сексуального домагання на роботі. Зокрема, у США й деяких країнах Європи це досить серйозне правопорушення, за яке передбачено відповідальність. А в Україні досі багато хто навіть не вважає за прийнятне говорити про зазначену проблему вголос. Однак, наприклад, нещодавно з таким явищем довелося мати справу 33-літній киянці Світлані, яка влаштувалася помічником приватного підприємця.
Жінка пропрацювала на фірмі майже місяць і якраз чекала на отримання платні. Однак за кілька днів до видачі коштів безпосередній керівник почав відверто її домагатися. А коли отримав відмову, то чітко дав зрозуміти: за «непокору» підлегла отримає вдвічі менше грошей, ніж було обумовлено раніше. Світлана вирішила не терпіти таке ставлення й звільнилася, навіть не дочекавшись зарплати.
Вітчизняний законодавець не передбачив відповідальність за сексуальні домагання на роботі, однак, наголошують у міліції, це не означає, що покарати «розпусника» неможливо. У Кримінальному кодексі України передбачено покарання за «примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом з особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні». «Гріховоднику» доведеться сплатити штраф або провести під арештом до шести місяців. Але, знову-таки, виникають проблеми з доведенням його вини. Правоохоронці радять: потерпілим потрібно «озброїтися» хоча б одним наявним доказом, приміром, диктофонним записом.
У легальної повії сутенер – держава?
Певне, більшість читачів погодиться, що моральне виховання нашого суспільства – це один із головних факторів для розвитку цивілізованої країни. А в такій державі люди не мають керуватися первинними інстинктами, які породили сферу «робочих» секс-послуг. Проте відомо, що в багатьох розвинутих країнах світу одну з найдавніших професій не тільки дозволили, а й легалізували. Для прикладу, у Великобританії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Італії та Угорщині проституція прирівнюється до «індивідуальної трудової діяльності» й регулюється законами малого бізнесу. «Жриці кохання» можуть мати соціальне страхування, пенсію та відпустки. Українські законотворці теж нещодавно розглядали можливість щодо надання дозволу на діяльність «путан». Але думки стосовно цього розбіглися. Зокрема, правоохоронці вважають, що зазначене – неприпустимо.
«На мою думку, легалізована проституція є не менш аморальною за примусову, – розмірковує Михайло Андрієнко. – Виходить так, що країни, в яких дозволено займатися проституцією, стали свого роду сутенерами. Адже повії платять державі податки… А чим це відрізняється від прибутку сутенерів?».
Попри те, що в нашій країні формально заборонена проституція, у міліції відзначають: у багатьох містах продовжують діяти великі угруповання сутенерів, в яких чітко налагоджена система купівлі-продажу. До речі, чимало з них освоїли роботу через інтернетмережу. Зокрема, деякі соціальні мережі просто кишать оголошеннями про «заробіток для дівчат». Новий «товар» заманюють пропозиціями щодо надання житла й можливістю заробляти великі гроші. Для «нічних метеликів» винаймають дорогі квартири й оплачують приватних таксистів. «Елітні» повії навіть мають своїх охоронців і юристів!
«Бували випадки, коли під час проведення слідчо-оперативних дій „адвокати” стверджували про неправомірність дій міліції! – обурюється Михайло Іванович. – Тим паче, опинившись в „облаві”, дівчата стверджують – вступали в статевий зв’язок за особистою згодою. Як тут довести факт протизаконної діяльності? Простіше піймати „на гарячому” тих, хто працює на вулиці, але навіть у цьому випадку дії повій кваліфікують за статтею 181 зі значком 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що як покарання передбачає штраф від п’яти до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ми повинні розуміти, що одними зусиллями лише правоохоронних органів процвітання інтим-послуг не зупинити: доки є попит – буде й пропозиція».
Тож, як бачимо, розпочинати потрібно з припинення залучення нових осіб до секс-індустрії, а це і клієнти, і потенційні повії. Можливо, першим кроком стане заборона популяризації цього явища в інтернетмережі? Та хтозна, чи буде на це воля законодавця. Нині правоохоронці попереджають шукачів роботи: будьте обережні й не погоджуйтеся на сумнівні пропозиції, адже потрапити в тенета сутенерів легше, аніж потім з них вибратися.
Валерія ШЕВЧЕНКО,
м. Київ
