Пістолет ХХ сторіччя «Кольт» системи… Браунінга

Легендарний американський пістолет Colt М1911 Government був узятий на озброєння на початку XX сторіччя. Не менш відомі та популярні його «однолітки» – «Маuser К-96» та «Parabellum-08» – уже давно зайняли почесні місця на музейних стендах. Проте М1911, «ветеран» багатьох воєн та локальних військових конфліктів ХХ та ХХІ століть, й досі на озброєнні силових структур багатьох країн світу…

Colt M1911 Government – напівавтоматичний пістолет калібру .45 АСР (11,43-мм) з магазином на 7 набоїв. «Батьком» цієї моделі був відомий американський конструктор-зброяр і бізнесмен Джон Мозес Браунінг, що почав працювати над її створенням ще 1893 року. Імовірно, що конструктора підштовхнув до цього приклад іншого відомого зброяра – німця Гуго Борхардта, який того ж року створив самозарядний 7,65-мм пістолет як альтернативу револьверам, що тоді монопольно панували на ринку короткоствольної зброї.

На той час Браунінг уже багато чого досяг на ниві зброярського виробництва та бізнесу. Свою першу рушницю він виготовив у 13 років, а в 40 – за його плечима був досвід створення автоматичної гвинтівки, ручного та станкового кулеметів. Конструктор намагався використати «кулеметну» схему й у своєму першому пістолеті, розташувавши важіль із газовим поршнем над стволом. Але потужний викид порохових газів у поєднанні зі спалахом вогню перед самим обличчям стрільця, звели нанівець усі переваги дослідного зразка.

Однак невдача не розчарувала винахідника й у нове століття він вступив із цілою серією самозарядних пістолетів, створених із використанням різноманітних принципів автоматики. На відміну від європейських конкурентів (таких як Бергман, Люгер, Маузер), які конструювали свої пістолети за схемою гвинтівки (відкритий ствол, затвор усередині ствольної коробки), Браунінг уперше сховав ствол та ударно-спусковий механізм під зовнішнім рухомим кожухом-затвором.

Компоновка виявилася дуже вдалою. Проста пласка технологічна форма, окрема затворна затримка, потрійний запобіжник від випадкового пострілу, магазин, що швидко змінюється, зручна перезарядка – основні складові конструкції Браунінга, покладені в основу більшості сучасних пістолетів, зокрема й пістолетів Макарова та «Форт», які нині на озброєнні українських правоохоронців.

Нова зброя активно патентувалася. Зі зброярською фірмою «Кольт» укладаються ліцензійні угоди на право виробництва та продажу (з відрахуванням відсотків авторської винагороди від вартості кожної одиниці продукції). Саме з цього приводу пістолет Colt M1911 інколи називають «Кольт-Браунінг». 29 березня 1911 р. удосконалена модель цього пістолета була взята на озброєння Армії США та Корпусу морської піхоти США під назвою М1911 Goverment (тобто «Урядова модель»).

Згодом Браунінг спростив ударно-спусковий механізм і запобіжник пістолета. Після модернізації зброя дістала назву М1911А1. Між 1911 р. і початком Першої світової війни була вироблена приблизно одна тисяча «кольтів». 1917 року військове міністерство Сполучених Штатів спробувало збільшити випуск М1911 й уклало угоду з дев’ятьма фірмами, проте лише фірма «Ремінгтон» до кінця війни зуміла налагодити його виробництво.

Бойова ефективність пістолета була дуже висока. Зокрема, наприкінці Першої світової війни сержант Армії США Алвін Йорк за допомогою табельного «Кольта» і вміння його застосовувати, знищив під час випадкової зустрічі в Аргонському лісі шістьох німецьких піхотинців. Куля 45-го калібру, навіть влучаючи в кінцівки, позбавляла противника можливості чинити опір, тоді як пістолети менших калібрів не були такі ефективні, бо в бою на коротких відстанях навіть поранений ворог міг устигнути відповісти на постріл.

Разом із тим виявились і недоліки пістолета – він був важкий і габаритний, з сильною віддачею під час пострілу, через що знижувалася купчастість влучання куль у ціль. Крім того, автоматика потерпала від забруднення, «відмовляючись» працювати в найнезручнішу мить. Утім, заради справедливості слід зазначити, що проблеми з автоматикою були притаманні всім тогочасним самозарядним пістолетам.

Пістолет Кольта набув чималої популярності за межами Сполучених Штатів, зокрема й у Російській імперії, уряд якої закупив велику партію цієї зброї для випробувань. Обговорювалося навіть питання щодо взяття його на озброєння, але з початком Першої світової війни воно закрилось само собою. Проте «Кольти» можна було придбати в магазинах зброї – що й зробило чимало офіцерів Російської імператорської армії (власним коштом). Особливо «Кольти» мали попит серед кавалеристів та козаків. Згадаймо сторінки безсмертного твору Михайла Булгакова «Біла гвардія», один із героїв якого, гусарський полковник Най-Турс, відбивався від ворогів «Кольтом».

Саме цей пістолет став знаряддям убивства останнього російського монарха, імператора Миколи ІІ, що його вбив комісар Юровський…

Вплив конструкторської думки Браунінга помітно простежується в легендарному радянському пістолеті ТТ, якого нині офіційно знято з виробництва (проте він і досі популярний у силових структурах країн СНД і деяких держав далекого зарубіжжя).

У роки Другої світової війни США постачали «Кольти» своїм союзникам, зокрема СРСР, Великобританії, Франції. Британці озброювали M1911 офіцерський та унтер-офіцерський склад Королівського військово-морського флоту та Королівських військово-повітряних сил. Трофейні американські пістолети під назвою Pistole 660(a) перебували й на озброєнні вермахту…

За програмою ленд-лізу чимало «Кольтів» опинились і в Радянському Союзі, але нестача набоїв до них не надто сприяла їхній популярності серед військовослужбовців Червоної Армії. Тож значна частина цих пістолетів пролежала війну на складах. До кінця 1945 р. виробили 2 695 212 одиниць пістолетів M1911A1.

Цікаво, що про «Кольти» згадали під час збройного конфлікту в Чечні: ними озброювалися деякі підрозділи спецпризначення Міноборони та МВС Російської Федерації – випуск 11,43-мм боєприпасів був налагоджений на Тульському патронному заводі.

У 1950-х роках популяризації у США пістолета M1911A1, як зброї для самооборони та спортивної стрільби, сприяли статті відомого американського стрільця й журналіста Джефа Купера. Невдовзі на цю зброю звернули увагу й американські полісмени, що до того мали на озброєнні переважно револьвери 38-го калібру.

На початку 1950-х років була випущена в серійне виробництво зменшена версія «Кольта» з рамкою з легкого сплаву – «Colt Commander» (така ж модель, але зі сталевою рамкою, іменувалася «Combat Commander», ще компактніша модель із вкороченим руків’ям, називається «Officer АСР»). Фірма «Кольт» також виробляє ці пістолети в покращеному виконанні для проведення стрілецьких змагань під назвою «Gold Cup».

Інший виробник цього пістолета, фірма «Springfield», також випускає «Gold Cup» у різних модифікаціях, зокрема компактну модель – М1911А1 Compact Comp.

У Китаї «Кольти» виробляють під назвою «1911А1 Norinco», в Іспанії — «IX-D» (фірми «Llama»). Відомі випадки кустарного виготовлення цієї зброї в Пакистані, на Філіппінах.

З появою у 1960–1970-х рр. пістолетів під патрон 9х19-мм Parabellum, із ударно-спусковим механізмом подвійної дії і магазинами більшої місткості, Colt М1911 у силових структурах США почали заміняти зброєю виробництва фірм «Smith & Wesson», «SIG Sauer», «Beretta», «Ruger», але старий добрий «Кольт» залишався популярний серед любителів і шанувальників зброї як засобу самооборони та спортивної стрільби. Численні копії легендарного пістолета залишалися на озброєнні армій і поліцій понад 25 країн світу. Кількість версій: вкорочених, подовжених, виготовлених із легких сплавів, нержавкої сталі, різного калібру, спортивно-тренувальних, пневматичних, газових – неможливо перелічити.

Збройні сили США 1985 року замінили М1911 італійським пістолетом Beretta 92SB-F (взятий на озброєння під назвою М9) та швейцарським – SIG Sauer P228. На той час «Кольт», на думку командування, не відповідав вимогам сучасної короткоствольної зброї за такими показниками, як маса та місткість магазина (у «Беретти» вона становила 15 набоїв) та відсутність самозведення.

Цікаво, що ця ідея сподобалася не всім американським військовослужбовцям. Багато з них і досі вірні старому звичному «Кольту», який добре проявив себе в двох іракських та афганській кампаніях, інших військових конфліктах тощо.

У наш час M1911A1 ще перебуває на озброєнні деяких підрозділів армії та морської піхоти США. Розвідка морської піхоти – «Marine Force Recon», спецпідрозділи поліції – SWAT, команда з визволення заручників ФБР США – «FBI Hostage Rescue Team» та оперативний загін спеціального призначення «Дельта» (відоміший як «Delta Force») мають на своєму озброєнні різні версії M1911.

Напевно, жодний пістолет у світі не вироблявся такими великими кількостями не лише на промислових підприємствах, а й у кустарних майстернях, як Colt М1911 Government. Без сумніву, ця зброя – рекордсмен-довгожитель і має право на звання пістолета ХХ століття.

Підготував Олександр ЛІ,

м. Київ

друкувати

Коментарi

Gästtt 12/10/2015 12:45
The accoutrements are amid in abstracts such as Cheap Replica Handbags leather, bolt and textile, blubbery wool, jeans and others, that could be in fashion.
Lanelle 29/09/2015 10:25
Велике спасибі за іншу посаду я зможу отримати таку інформацію інформаційного одного і точно. LiverSmart