Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
22/01/2010 12:48

Маршрут – безодня, або Як спивається наше майбутнє

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посідає перше місце з проблеми підліткового алкоголізму. Ця пальма першості не може не жахати. Тим паче, що із року в рік хвороба молодшає. Cтатистика свідчить: якщо ще років 7- 8 тому підлітки починали «експериментувати» зі спиртним десь у 15 літ, то нині алкоголь періодично вживають навіть діти 10 -11(!) років. Отже, неважко простежити тенденцію до зниження початкового порога вживання алкоголю. Чому так відбувається і як запобігти такому кричуще ганебному явищу? Щоб з’ясувати це, «ІЗ» провела розмову з психологом, психотерапевтом єдиного реєстру професійних психотерапевтів Європи, консультантом медичного центру комплексного лікування алкогольної та наркотичної залежностей «Полінар» Оксаною Придатко .

Ворога треба знати в обличчя

Алкоголізм – це непереборний потяг до спиртних напоїв, що пов'язаний із психічною та фізичною залежністю від нього і призводить до психічних розладів та до особистісних змін. Від цієї недуги не застрахований абсолютно ніхто. Людина може почати вживати спиртне через низку обставин: це незадоволення життям чи нудьга, особиста трагедія, «запивання» проблем на роботі... Трапляється й навпаки: великий відсоток вельми успішних, спроможних і самодостатніх людей також потрапляють в тенета «зеленого змія».

Однак з якої причини декотрі з наших дітей стають «ласими» до чарки? За словами Оксани Придатко, у більшості випадків винних довго шукати не треба: це ми – їхні батьки та наставники. Чому? А хто ж демонструє дітям, що справжнє свято можливе лише тоді, коли келихи наповнені вином? Хіба не ми своїм прикладом показуємо, що невід’ємною частиною вечірнього релаксу є келих-два холодного пивка? А так хочеться бути схожим на татка! От у дітей і виникає бажання відчути нові емоції, наслідувати традиції старших. Прокидається відчуття дорослості, реалізується бажання бути як усі і тому подібне.

Якщо дитина опісля шкільних занять нічим не зайнята – не поспішає до футбольної секції, на танці чи музичні заняття, – тут і з’являється ота «пані» нудьга з емоційним голодом. Підлітки втрачають інтерес до пізнавальної діяльності: менше цікавляться художньою літературою й живописом, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не слухають класику тощо. Тривожний стресовий стан може виникнути і через певні непорозуміння у сім'ї, шкільному колективі.

Час бити тривогу

Вживання алкоголю особливо згубно впливає на діяльність серцево-судинної системи. Це проявляється у зблідненні шкіри, тахікардії та приглушенні серцевих тонів. Ще одна небезпека – останнім часом лікарі констатують підвищення рівня «толерантності», тобто загальної кількості алкоголю, який може випити людина за певний проміжок часу. Наприклад, якщо говорити про покоління 80-х, ті, хто «перебирав» з алкоголем, скаржилися на нудоту. Нині цього немає. Лікарі-наркологи пояснюють це так: коли людина у ранньому віці починає вживати алкоголь, у неї зникає блювотний рефлекс, а отже – негативні фізичні наслідки надто «запізнюються». Як наслідок – фіксується багато фактів алкогольного отруєння (інтоксикації), що спричиняють загострення гастритів, холециститів. Мало інформовані люди і про те, що для кожного існує своя критична доза. Для когось це літр пива, для іншого - два, а у когось організм взагалі не сприймає алкоголю. Як наслідок – сп'яніння викликає значні фізіологічні зміни, що в свою чергу призводять і до психічних змін.

Найжахливіше те, що кількість психозів або так званих «білих гарячок», від яких руйнується кора головного мозку, серед дітей також зростає. Якщо раніше таке траплялося з людьми середнього віку, 35 - 45 років і старше, то на cьогодні, наприклад, у Києві, «біла гарячка» реєструється навіть у 16-17-річних підлітків.

А статистика продовжує вражати: у певної частини підлітків до 15-річного віку вже сформована залежність, що свідчить про реальний алкоголізм. Це насамперед помітно зі зміни поведінки. Хвороба розвивається як у хлопців, так і у дівчаток. І однаково є згубною для всіх. Проте для дівчат алкоголізм небезпечний ще й тим, що вживання спиртних напоїв підвищує ризик неконтрольованих сексуальних контактів, що на сьогодні також стало проблемою. Часто алкоголь виступає як алібі, мовляв, «я була п’яна, не пам’ятаю, що зі мною було». Часто чаркувальники намагаються напоїти дівчину, щоб вчинити над нею наругу…

Окрім усього іншого, сп’яніння може призвести й до суїциду, адже атрофується відчуття страху. Ще одна біда – часто діти калічаться або навіть гинуть у ДТП через те, що вони «під пивом» або дією іншого алкогольного напою перебігають вулицю, не дотримуючись правил дорожнього руху.

Вживання алкоголю також підвищує вірогідність неадекватної поведінки. Дитина звикає бути активною й товариською лише під впливом «зеленого змія», що дуже небезпечно. Підліток  має самостверджуватися без алкоголю і наркотиків.

Ніхто не думає й про те, що з часом алкоголізм впливає на потенцію. На жаль, цієї проблеми реклама нам не показує. Натомість ми бачимо усміхнені та щасливі обличчя, що смакують «такі божественні напої». Реклама портретує такі поняття, як дружба, кохання – те, що актуально для молоді, і пов’язує їх із вживанням алкоголю, зокрема пива. За кадром залишається палата наркологічної лікарні, коли людина приходить до тями після «білої гарячки»…

Безкарність, що породжує біду 

Як розповідає Оксана Придатко, проводячи профілактичні бесіди у навчальних закладах, часом вона чує скарги від вчителів, що учні відвідують заняття у нетверезому стані. Якщо раніше це було недопустимо, то зараз такі випадки непоодинокі. Вчителі навіть не знають, як на це реагувати. І більшість випадків так і залишаються прихованими від громадськості.

Яскравий тому приклад: на прийом до нашої співрозмовниці батько привів свою 15-річну доньку, яка від алкогольного отруєння мало не пішла на той світ. Під час чергування у їдальні однієї із київських шкіл дві дівчинки та один хлопець розпили пляшку горілки, яку запили ще кількома літрами пива. За словами батька, хлопцю минулося, одній дівчині - більш-менш, а от його донька потрапила до реанімації, і її ледве врятували. Школа у цій ситуації повела себе дуже дивно – дівчині запропонували перейти до іншого навчального закладу. «Гадаю, таких випадків значно більше, просто випливають на поверхню вони далеко не завжди, переважно на ось таких консультаціях, – зазначає Оксана Ростиславівна. – Як наслідок, у дітей з’являється відчуття безкарності, адже такий факт, як перебування у нетверезому стані, в певних випадках може не розцінюватися як взагалі неприпустимий. У кращому разі викликають батьків до школи, у гіршому – взагалі нічого не робиться». Дівчина ж стала, у прямому сенсі слова, «ворогом народу»: з точки зору однокласників – вона їх «заклала» (нібито винна, що її організм відреагував саме таким чином), з точки зору вчителів – підвела школу… Бо якби організм відреагував нормально, то, напевно, ніхто й не дізнався б, що під час чергування у школі діти прикладаються до пляшки.

Пивний алкоголізм: вигадка чи реальність?

Мало хто із сучасної молоді відпочиває без алкогольних напоїв. Концерт, футбол чи вечірка – ніде не обходиться без пива. Варто зазначити, що і фраза «пішли на пиво» для багатьох уже стала синонімом «давай зустрінемось». А за статистикою підлітковий алкоголізм починається саме з цього  «духмяного» (як нам нав’язує реклама) напою.
На сьогодні можна стверджувати напевно, що пивний алкоголізм існує як окреме явище. Найбільша його небезпека полягає у тому, що молоді люди навіть не вважають пиво алкоголем. Тому дуже важливим є надання інформації про те, що у 0,33-літровій пляшці хмільного напою міститься 10 грамів чистого етанолу, що рівнозначно бокалу шампанського або 25 г горілки. Поспостерігайте за молоддю, наразі рідко коли побачиш підлітків з пляшкою пива 0,33 л або 0,5 л – вони беруть «літруху» (що рівнозначно трьом чаркам горілки). А беручи, дивуються, мовляв: «Хіба ж це алкоголь? Це ми так!..». Здорова печінка дорослої людини в змозі нейтралізувати цю дозу за годину-півтори. У дитини, зважаючи на її недостатню вагу, особливо у дівчаток, цей процес відбувається значно повільніше...

Хворобу легше попередити...

За словами Оксани Придатко, батьки часто питають себе, як вберегти дитину і сім’ю від цього лиха та коли варто розпочинати профілактичні дії. На це спеціалісти відповідають в один голос: профілактика повинна починатися від вагітності жінки, ще до появи дитини на світ. В Америці, наприклад, перед весіллям потрібно пройти 200-годинний курс підготовки, щоб отримати дозвіл на реєстрацію шлюбу. Напевно, було б непогано, якби щось подібне запровадили б і у нас, відвівши певний час на антиалкогольну пропаганду.

Не можуть не дивувати,   навіть жахати вагітні та молоді матусі, що сидять у парках з колясками і курять, запиваючи тютюновий присмак холодненьким пивком. От і виходить, що перед очима ще несвідомих дітей постають такі «мальовничі» картини, а в майбутньому ж діти намагатимуться скопіювати поведінку любих матусь! Тут би чудово спрацював американський метод «соціального щеплення» – завести дитину у стаціонар і наочно показати, як людина, хвора на алкоголізм або наркоманію, мучиться. Тандем у роботі правоохоронців та психологів у цьому просто необхідний!

Наразі багато говорять про шкоду від алкоголю, але домогтися бажаного результату можна лише тоді, коли інформація надходитиме одночасно з усіх сторін: від батьків, учителів, правоохоронців, медиків, ровесників. У реаліях виходить так: медики перебільшують наслідки, мовляв, «будеш пити – помреш», або «будеш таким, як сусід». Дитина дивиться і бачить, що у непитущого сусіда немає ніг, а у людей, які п’ють, нібито все гаразд. Отже, аргумент не спрацьовує.

Також варто зазначити, що зараз «популярними» стали такі види лікування, як кодування, або «сеанс у бабці». Але їх ефективність надто низька. Це методи психологічного впливу, і діятимуть вони лише тоді, коли людина у них повірить і якщо у людини є схильність до впливу на рівні підсвідомості. Варто пам’ятати, що подібні методи не мають жодного стосунку до налагодження біохімічних процесів в організмі, що є невід’ємною частиною лікування й одужання.

Прикро, але до клінік здебільшого звертаються у крайніх випадках: коли або є проблеми з правоохоронними органами, або насправді стан дійшов до критичного. Тож радимо звертатися до державних лікувальних закладів, щоб не потрапити до шарлатанів, які просто викачають гроші.

А найважливіше, пам’ятайте, що на фронті боротьби з «зеленим змієм» перемагає той, хто попереджає цю «епідемічну» хворобу. Тож варто вже сьогодні потурбуватися про наше «завтра».

Олена Оверчук, «ІЗ»

                                                                                                                                                                       

Тетяна Бухтіарова, начальник Департаменту кримінальної міліції у справах дітей:

На жаль, кожен сьомий підліток, затриманий за злочинну діяльність, перебував у стані алкогольного сп’яніння. Статистика це підтверджує: із 12956 неповнолітніх, що скоїли протиправні дії у 2009 році, 1802 вживали алкоголь. Висновок напрошується сам: спиртні напої є одним із каталізаторів скоєння злочинів. ДКМСД, звичайно ж, не стоїть осторонь проблеми. У боротьбі з підлітковим алкоголізмом ми ведемо наступ за трьома напрямками. По-перше, виявляємо дорослих порушників, що продають спиртне дітям та підліткам, а також тих, хто втягує неповнолітніх у пияцтво. За минулий рік подібних справ порушено 169. Також притягнуто до адміністративної відповідальності за продаж спиртних напоїв майже 6 тис. осіб.

Другий напрям роботи – працюємо на законотворчому рівні та пропонуємо власне бачення удосконалення правової бази. Турбота про майбутнє країни має стати рушійною силою у борні з гонитвою за прибутками. Не варто робити бізнес на нашому майбутньому. У вирішенні цієї проблеми потрібним є ухвалення закону про заборону продажу неповнолітнім слабоалкогольних напоїв. Адже далеко не всі підлітки вживають вино або горілку, як правило, набагато частіше вони п’ють пиво та слабоалкогольні напої.  Тому навіть випиваючи одну-дві півлітрові пляшки та нічим не закусюючи, дуже легко сп’яніти. Через це ми повністю підтримуємо законодавчі ініціативи, спрямовані на те, щоб покарання за порушення правил торгівлі спиртними напоями стало суворішим: порушників варто було б притягати не до адміністративної, а до кримінальної відповідальності. Кожен торговець, що продає алкоголь підлітку, має замислитись над тим, що десь на іншому кінці міста хтось без вагань так само «вручить» пляшку і його чаду.

Але найважливішою зброєю у боротьбі з підлітковим алкоголізмом є профілактика. Недарма ж у народі кажуть, що біду легше попередити. Тому одним із основних напрямів діяльності служби КМСД є регулярне проведення роз’яснювальних бесід із неповнолітніми та їхніми батьками про шкоду вживання наркотиків та алкоголю, пропаганда здорового способу життя. Ми працюємо на майбутнє: закладаючи у фундамент добрі справи зараз, маємо надію, що з часом це повернеться державі сторицею. Також особливу увагу приділяємо роботі із дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування. Для них організовуємо та проводимо спортивні чемпіонати, зокрема,  із футболу. Наприклад, на змагання, що проходили у червні минулого року, з’їхалось понад 25 команд з усіх куточків нашої держави. Дитина, яка бігає за м’ячем, навряд чи після тренування помчить за хмільним напоєм. Належну увагу приділяємо й духовному розвитку підростаючого покоління. Так, проводили Всеукраїнський фестиваль «Тепло сердець дитячих», який дає можливість дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківської опіки й піклування, позмагатися за звання кращого соліста та кращого вокального колективу. Беремо участь і в організації та проведенні конкурсу духових оркестрів «Фанфари Ялти». Цей список можна продовжувати і продовжувати… Ми прагнемо довести, що треба вести здоровий спосіб життя, у якому немає місця для шкідливих звичок, зокрема пияцтва.

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті