На початку листопада 1943-го радянські війська визволили Київ від ненависних фашистських загарбників. Жорстокі, криваві бої забрали сотні тисяч життів, скалічили сотні тисяч доль. Та із залпами переможного салюту зруйнована столиця почала народжуватися наново. Попереду було вільне від нацистського іга життя.
Все далі від нас роки найстрашнішої війни в історії людства. Однак час не владний над пам’яттю вдячних нащадків, свободу для яких вибороли їхні батьки та діди. Тож і цього року кияни вшанували визволителів. Із нагоди 69-ї річниці визволення столиці на центральній вулиці міста – Хрещатику – у піднесеному настрої вишикувались учасники параду: курсанти й викладачі НАВС та Юридичного ліцею імені Ярослава Кондратьєва, працівники органів внутрішніх справ, представники Молодіжної громадської організації «Київський клуб „Червона зірка”».
Словами привітання й щирої подяки визволителям відкрили урочисте дійство командувач внутрішніх військ МВС України генерал-майор Станіслав Шуляк та голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов.
Військовий парад, що складався з двох частин – історичної й сучасної, – мав втілити нерозривний зв’язок поколінь. Хрещатиком, карбуючи крок, рушили колони у військовій формі радянських солдатів – піхотинці, льотчики, медсестри; проїхала техніка часів Великої Вітчизняної – танки, бронемашини, армійські автівки. Урочистим маршем пройшли майбутні й нинішні правоохоронці, які перейняли від героїчних дідів та прадідів естафету захисту тепер уже незалежної України.
Мужність і професіоналізм вартових порядку кияни й гості столиці належно оцінили під час показових виступів спецпідрозділів «Кобра» (ДДАІ), «Титан» (ДДСО), «Сокіл» (ГУБОЗ), «Омега» (ГУВВ), кінологічної служби та кінної міліції. Урочисту атмосферу яскраво доповнили ансамбль барабанниць НАВС, батальйон Почесної варти МВС України та міліцейські оркестри.
А завершилося свято концертом творчих колективів НАВС та академічного ансамблю пісні й танцю МВС. Музичні номери, які майстерно підготували артисти, дозволили відчути дух Великої Вітчизняної, ту любов до життя й Батьківщини, з якою герої війни йшли на бій із фашистською чумою й перемогли її.