Нічні метелики на "червоний ліхтар" не полетіли
Луганський залізничний вокзал. На великому електронному годиннику «17.00». До відправлення потяга залишаються лічені хвилини. Хтось із пасажирів разом із проводжателями вже встиг зайти до свого вагона, а хтось ще стояв, запасаючись свіжим зимовим повітрям перед тривалою дорогою…
Все, як завжди. Та раптом увагу громадян привернули три представниці прекрасної статі. Жінки вже почали діставати проїзні документи для провідника, як раптом до них підійшло кілька чоловіків і, пред’явивши службові посвідчення працівників міліції, чемно попросили пройти за ними. Одна з дівчат спробувала зв’язатися з кимось по мобільному, вочевидь, щоб повідомити про форс-мажорні обставини…
Так виглядала видима частина тієї операції, яку упродовж кількох тижнів проводили працівники управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС України в Луганській області.
А все почалося з того, що в поле зору оперативників цієї служби потрапили дві мешканки одного з містечок області. За інформацією правоохоронців, у безуспішному пошуку роботи жінки потрапили в тенета луганчанки, яка професійно займалася вербуванням та переправленням дівчат до однієї із сусідніх держав, де на них очікувала далеко не рожева перспектива сексуального рабства. І от днями правоохоронцям стало напевно відомо, що 30-річна Людмила й 17-річна Оксана найближчим часом будуть відправлені залізницею до близького зарубіжжя. Керівництво обласної міліції прийняло рішення провести операцію з перекриття каналу торгівлі людьми.
Після затримання мандрівниць було доставлено у відділення міліції на залізничному вокзалі. Тут з’ясувалося, що проїзні квитки мали лише Людмила й Оксана, а 24-річна мешканка обласного центру на ім’я Галина лише проводжала «подруг» у далеку дорогу. Спочатку луганчанка намагалася ввести працівників міліції в оману, розповідаючи заздалегідь завчену легенду про те, начебто дівчата їдуть на навчання, а вона їх просто проводжає. На її очі навіть накотилися сльози – здавалось, що це якесь непорозуміння й саме час вибачатися перед бідною дівчиною, що стала жертвою чиєїсь помилки.
Однак поступово такі емоції, як співчуття, стали зникати, особливо після того, як пасажирки, котрим не судилося сісти в потяг, почали давати свідчення, що викривали Галину в її злочинній діяльності. З розповіді дівчат, зокрема, прояснилася «технологія», яку вербувальниця використовувала у своєму брудному промислі. З’ясувалось, що кожна з них наприкінці минулого року давала оголошення до газет, у яких йшлося про пошук будь-якої, але добре оплачуваної роботи. При цьому не виключався варіант виїзду за межі України.
Саме збиранням такого роду інформації й займалася наша «героїня»-луганчанка, яка зв’язалася телефоном із безробітними дівчатами. Галина запропонувала їм завербуватися й посвятила в усі тонкощі майбутнього проживання й «роботи». Умови «професійної діяльності» новоспечених «нічних метеликів» зацікавили їх, адже вербувальниця пообіцяла надзвичайні заробітки за рахунок того, що, мовляв, Людмила й Оксана обслуговуватимуть клієнтів не в погодинному режимі, а цілу ніч.
Залучаючи дівчат, Галина у розмові час від часу навмисно використовувала термін «клієнт-нічник», щоб підігрівати їхню зацікавленість у грошах. За словами 30-річної Людмили, у неї на утриманні двоє маленьких дітей, яких їй дуже важко прогодувати на ті півтори тисячі гривень, що вона заробляла як реалізатор на ринку. Не маючи перспективи знайти нормально оплачувану роботу на батьківщині, 17-річна Оксана теж мала стати «живим товаром» у чужій країні. Дівчата, яким, на щастя, не судилося перетворитися на «нічних метеликів», розповіли, що Галина їх докладно про все «проінструктувала». Їх повинні були зустріти й відвезти на заздалегідь визначену квартиру...
Зрештою Галина усвідомила, що в її інтересах краще зізнатися. І від неї правоохоронці дізналися не тільки всі подробиці того, як проходили вербування й спроба відправити полонянок у близьке зарубіжжя. Вона більше не заперечувала, що особисто займалася підготовкою їх перевезення й, зокрема, придбанням для дівчат квитків на потяг. Зі слів вербувальниці, її гонорар за цю «оборудку» міг виплачуватися за двома варіантами: якщо, скажімо, столичні сутенери оцінили б «товар» на п’ять балів, то їй світила б тисяча доларів за кожну бранку. А якби «суворе журі» виставило задовільну оцінку, то Галина могла розраховувати лише на половину цієї суми. Іншими словами, вимоги до «товару», що постачався заповзятливою жінкою, у її закордонних партнерів були найвищі.
Наразі стосовно вербувальниці порушено кримінальну справу. А з її жертвами проводиться роз’яснювальна робота, після чого їм буде надано допомогу в працевлаштуванні.
Тетяна ПОГУКАЙ
,
Луганська обл.
polo ralph lauren uk
and pearls is a very easy and fun way to create a theme throughout your wedding accessories and decor.