Щоб врятувати Максимка

У лютому 2014-го в родину Садових прийшла біда: лікарі діагностували їхньому шестимісячному синові вроджене захворювання серця. Складну операцію зголосилися зробити фахівці Київського міського центру серця. Але задля успішного проведення хірургічного втручання необхідна була кров рідкісної групи. Батьки дитини були у відчаї, але не полишали надії знай­ти потрібний донорський матеріал. «Ми звернулися з проханням до Національної академії внут­рішніх справ, – пишуть у своєму листі Андрій та Ольга. – І вже наступного дня шість курсантів Навчально-наукового інституту підготовки фахівців експерт­но-криміналістичних підрозділів прибули в Центр серця, щоб здати кров для Максимка».

У ті страшні дні, коли в центрі Києва точилося криваве протистояння, в одному з медзакладів столиці теж ішла боротьба – за життя немовляти. На боці хлопчика, який уже на першому році життя потрапив на операційний стіл, «воювали» майбутні правоохоронці, які не пошкодували своєї крові для порятунку дитини. «20 лютого Максимкові була успішно зроблена операція, – йдеться далі в листі вдячних батьків. – Нині він почувається добре, швидко росте, уже вимовляє перші наймиліші для нас, батьків, слова – „мама” й „тато”, крок за кроком вчиться ходити, тішить усіх своєю неймовірною усмішкою».

Звернення до міліцейського вишу щодо донорської допомоги не поодинокі. Сотні хворих вдячні за одужання, подекуди – й за життя, не лише лікарям, а й вихованцям Національної академії внутрішніх справ. «Щовесни ми отримуємо лист від Київського міського центру переливання крові з пропозицією взяти участь у Дні донора – і наші курсанти зав­жди долучаються до цієї шляхетної акції й поповнюють донорський банк майже на сто літ­рів крові, – розповідає начальник медичного відділу НАВС Сергій Березовський. – Крім того, протягом року ми відгукуємося на звернення інших лікувальних установ та окремих громадян, як-от батьків Максима Садового, і намагаємося всім допомогти». До речі, курсанти академії – члени товариства Червоного Хреста. Серед потенційних донорів перевага надається саме майбутнім міліціонерам, адже вони вирізняються гарним здоров’ям і розвитком, до того ж серед курсантів мало поширені шкідливі звички, приміром, відсоток курців значно нижчий за середній по Україні. Хороший стан здо­ров’я донора, безумовно, позитивно позначається на якості донорського матеріалу, від якої значною мірою залежить одужання багатьох хворих.

«…Від усієї душі хочемо подякувати Вам за виховання чуйних і людяних майбутніх офіцерів, – так звертаються до керівництва НАВС, педагогів і наставників курсантів батьки Максима Садового наприкінці свого листа. – Ми безмежно вдячні кожному із шести донорів, які здали кров для нашого синочка». Керівництво міліцейського вишу й собі висловило щиру подяку Віталію Редьці, Роману Сологубу, Євгенію Сопіженку, Юлії Антонюк, Ігорю Березовому та Дар’ї Дикій – вихованцям, якими пишається весь навчальний заклад.

Людмила ЗЕЛЕНКО, м. Київ.

Фото Дмитра ТЕРЕШКЕВИЧА