Заплаче мати не одна, заплаче Україна…
Минулими вихідними в різних куточках країни прощалися з військовослужбовцями Національної гвардії України та працівниками міліції, що поклали життя під час антитерористичної операції на східних теренах держави.
29 травня близько 12.30 біля Слов’янська, що на Донеччині, бойовики-сепаратисти обстріляли вертоліт Мі-8 Нацгвардії з бортовим номером «16», який виконував плановий обліт блокпостів. Моторошні кадри відеозапису свідчать: екіпаж «борту-16», підбитого пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу й охопленого полум’ям, боровся до останнього, намагаючись здійснити аварійну посадку. Проте внаслідок падіння вибухнули баки з пальним. Дивом уцілів лише один гвардієць – другий пілот старший лейтенант Олександр Макеєнко, що дістав тяжкі травми й нині перебуває в харківському військовому госпіталі.
Під час цієї трагедії загинули шестеро гвардійців: генерал-майор Сергій Кульчицький, полковник Сергій Бульдович, майор Віталій Курилович, капітан Сергій Кравченко, прапорщики Валентин Білошкурський і Віктор Ліпський, а також шість працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик міліції Володимир Шарабуряк, прапорщик міліції Володимир Лисенчук, старшина міліції Петро Остап’юк, старший сержант міліції Віктор Яков’як.
Ударом у відповідь сили АТО знищили групу терористів, що здійснила обстріл вертольота…
50-річний генерал-майор Сергій Кульчицький присвятив військовій службі понад 32 роки. Випускник Уссурійського суворовського військового училища, Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища та Національної академії оборони України, він пройшов яскравий службовий шлях від командира взводу морської піхоти радянського Північного флоту до начальника управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління НГУ. Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня й орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Сергій Петрович мав чудову родину – дружину, сина, доньку.
Заступник командира Гвардійської авіаційної бази НГУ з льотної підготовки 40-літній полковник Сергій Іванович Бульдович та його однополчанин старший бортовий технік – інструктор 39-річний капітан Сергій Миколайович Кравченко були членами екіпажу збитого вертольота. Випускник Сизранського вищого військового авіаучилища льотчиків полковник Бульдович присвятив військовій авіації 23 роки життя. Досвідченим авіатором був і випускник Київського інституту ВПС капітан Кравченко – мав за плечима майже 22 роки служби. В Олександрії на Кіровоградщині Сергія Івановича чекали дружина й син, Сергія Миколайовича – дружина та два сини.
40-літній майор Віталій Іванович Курилович усі 22 роки військової кар’єри прослужив у павлоградському полку НГУ з охорони особливо важливих державних об’єктів – від рядового строкової служби до начальника групи бойової та спеціальної підготовки частини, 2008-го закінчив Академію ВВ МВС. В осиротілій родині залишилися дружина й два сини.
Військовослужбовці полку спеціального призначення НГУ «Ягуар», дислокованого на Вінниччині, 34-річний прапорщик Валентин Білошкурський та 31-літній випускник Вінницького державного педагогічного університету прапорщик Віктор Ліпський пройшли строкову військову службу у ВВ МВС, після чого стали до лав професійних військових правоохоронців. Служили в одному відділенні, обіймали посади інструкторів − старших кулеметників. Прапорщик Білошкурський присвятив службі Батьківщині близько 13 років, прапорщик Ліпський – майже 12. Вдома Валентина Васильовича не дочекалася дружина й 11-літня донька, Віктора Володимировича – дружина та 10-річний син.
Того ж дня, 29 травня, поблизу Кам’янки на Харківщині терористи обстріляли зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів вантажівку, що перевозила військовослужбовців дніпропетровського полку охорони громадського порядку НГУ. Унаслідок цього нападу зазнав смертельного поранення 19-річний військовослужбовець строкової служби старший солдат Володимир Ісадченко. Його повернення на Одещині з нетерпінням чекали батьки й молодша сестра…
Наступної доби, вночі 30 травня, зупинилося серце 22-літнього військовослужбовця за контрактом сержанта Дмитра Шелеміна, що проходив службу в батальйоні з конвоювання та охорони підсудних луганського полку НГУ. За два дні до того Дмитро ніс службу на вогневій позиції біля КПП, коли на військове містечко батальйону вчинили напад озброєні бойовики. Відбиваючи цей штурм, сержант Шелемін дістав осколкові поранення в голову й груди. Два дні лікарі боролися за його життя, але травми були надто тяжкі. Смерть Дмитра стала непоправною утратою для його матері й молодшого брата.
Наказом командувача НГУ № 54 від 30 травня 2014 року за мужність, відвагу, самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов’язку, генерал-майора Сергія Кульчицького та ще дев’ять загиблих військовослужбовців НГУ зараховано навічно до списків військових частин, в яких вони проходили службу.
Сергій ДІДИК,
м. Київ
