За чарівним образом – сила й воля
У суспільстві побутує думка, що служба в міліції – це суто чоловіча робота. Однак практика засвідчує: в органах внутрішніх справ працює багато жінок, яких не злякали ненормований робочий день, постійні чергування, тривалі відрядження та інші труднощі правоохоронної служби. Такі представниці прекрасної статі не лише не поступаються колегам-чоловікам у професіоналізмі, витримці та самовідданості, а й залишаються при цьому справжніми жінками, гідними любові та поваги. Наша розповідь – про одну з них. Знайомтесь: заступник командира патрульної служби Роменського міськвідділу міліції Сумщини старший лейтенант міліції Наталя Рубець.
Дивлячись на цю струнку, гарну й усміхнену дівчину, спочатку не віриш, що вона працює в міліції, та ще й керує чоловічим колективом. Але за ніжним і романтичним зовнішнім образом Наталі прихована сильна й вольова особистість. Ще в останніх класах школи вона вирішила стати правоохоронцем. Це було для її батьків цілковитою несподіванкою – до того ніхто з їхньої родини не пов’язував свого життя зі службою в ОВС.
«Мама з татом підтримали мій вибір, хоча спочатку вважали, що рішення одягти міліцейський однострій – то моя юнацька примха, – згадує співрозмовниця. – Тож спершу я закінчила економічний інститут й отримала диплом технолога, і вже потому подала документи в Харківський національний університет внутрішніх справ».
Наталя з дитинства займалася легкою атлетикою, що неабияк допомогло їй під час складання вступних іспитів: фізична підготовка – один із профільних предметів у міліцейських вишах. Після закінчення навчання дівчина повернулася до рідних Ромен, де їй запропонували посаду дільничного інспектора. Офіцер згадує перший робочий день, коли із власними візитівками вирушила по домівках знайомитись із жителями «своєї» території: «Реакція людей була неоднозначною – хтось усміхався, а хтось дивувався: як це така молоденька, і раптом дільничний?».
За півтора роки служби «шерифом» молодому фахівцеві довелося мати справу із сотнями людських проблем: розбиралася із чужими негараздами, допомагала порадами, відновлювала справедливість, караючи тих, хто чинив зло...
«В юності службу в міліції я уявляла лише по фільмах та книжках – як суцільну романтику й нескінченні пригоди, – розповідає Наталя. – Усе легко й просто. За одну серію можна і злочин розкрити, і з друзями цілий вечір просидіти, і навіть своє кохання зустріти та заміж встигнути вийти. Реальна ж робота правоохоронця зовсім інша: ти завжди повинен бути, як то кажуть, у бойовій готовності. Немає різниці, день чи ніч, будні чи свята. Доводиться і ночувати на роботі, і на вихідних виїздити на службу…».
Молодий офіцер щоденною копіткою працею доводила: вона може впоратися з дорученою справою не гірше за колег-чоловіків. Незабаром керівництво міськвідділу оцінило таку наполегливість «новенької» і призначило її заступником командира патрульної служби. Звісно, спершу дівчина мала певні побоювання, що майбутні підлеглі не сприймуть її як керівника, адже вона працює в міліції лише два роки. Тим паче, у її підпорядкуванні опинилися представники протилежної статі – інспектори патрульної служби, з якими треба було проводити заняття, інструктажі, повчати їх…
«Без складнощів не обійшлося, – каже Наталя. – Деколи впадала у відчай: голова йшла обертом від такої кількості роботи. Але поруч були люди, які завжди підтримували в скрутну хвилину. Я дуже вдячна начальнику міськвідділу Юрію Миколайовичу Яровому та його заступникам Андрію Васильовичу Поповиченку, Олександру Олексійовичу Линтварьову, Марині Вікторівні Давиденко. Я люблю свій дружній колектив: у патрульній службі нашого міськвідділу працює 19 осіб. Ми всі наче одна родина, допомагаємо одне одному».
Саме колеги офіцера висловили побажання, щоб Наталя Рубець взяла участь у фотоконкурсі «Краса в погонах», організованому обласним УМВС спільно з сумським часописом «Ваш шанс» до 8 Березня. Вони активно голосують за свою «висуванку» й переконані, що представниця Роменського міськвідділу здобуде титул найвродливішої дівчини міліції Сумщини.
Ельвіра БІГАНОВА,
Сумська обл.