Роблю те, що люблю
Жінки-тілоохоронці є й в інших регіонах держави. Приміром, Оксана Бірюкова – старший інспектор дніпропетровського «Титана». У дівчини були неабиякі творчі здібності. У дитинстві вона навчалась у музичній школі по класу віолончелі. До того ж доволі непогано, адже посідала призові місця на обласних конкурсах і вже думала про вступ до музучилища та кар’єру музиканта. Але переважив спорт: школярка пішла в секцію кікбоксингу й карате. Це погано поєднувалось із заняттями музикою: після тренувань давався взнаки тремор у руках. Про віолончель довелося забути...
-Полюбила спорт і тепер не уявляю життя без нього, – розповідає старший лейтенант Бірюкова. – Мій батько працював у ОВС, дослужився до заступника очільника міліції громадської безпеки в Синельниковому. Мабуть, саме цей факт позначився на виборі професії. Нині маю дві вищі освіти – закінчила Дніпропетровський університет внутрішніх справ і педуніверситет ім. Г. Сковороди в Харкові. Спершу працювала в ДУВС, на кафедрі спеціальної фізичної підготовки. А потім зрозуміла: наукова діяльність – «не те». Спокійна робота серед стосів паперів не задовольняла моїх амбіцій. Тим часом я виконала норматив майстра спорту, 2007-го на чемпіонаті світу з кікбоксингу в Італії виборола першість, перебуваючи у складі національної збірної, а ще виграла чемпіонат України з тайського боксу. Аж тут з’явилася можливість працювати тілоохоронцем. Це стало немов подарунком долі. Тепер за будь-якої нагоди тренуюся, зокрема в залі кафедри боксу інфізу. Спорт загартовує характер, виховує цілеспрямованість. На дивані такі якості не викуєш. Я знаю ризики моєї професії, але роблю те, що люблю.
Серед півтисячі вишколених бійців донецького «Титана» теж є своя «зірочка» – тілоохоронець Ельміра Ісхакова. Вона з 13 років займається єдиноборствами: виборювала перші місця на чемпіонатах України в розділі лайт- і фул-контакт, виконала норматив кандидата в майстри спорту. На вибір професії, як і в попередньої героїні, вплинув приклад тата, який 25 років відслужив у міліції. Проте батьки «бачили» в донці або економіста, або юриста. Пропрацювавши якийсь час помічником слідчого в Макіївці, дівчина таки наважилася й пішла в бодігарди. Попереднє ремесло видалося надто нудним. Ельміра тепер віддається роботі й тренуванням. І, звісно, мріє про міцну сім’ю, діток, а ще – про власну спортшколу.
