Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Служба
25/02/2014 10:59

Щоб дитя дихало…

Недільної днини старший дільничний Андрій Сабазов узяв до рук слухавку, щоб відповісти на дзвінок: у одному з будинків на території його обслуговування спалахнула пожежа. Уже за кілька хвилин молодий харківський правоохоронець виносив із задимленого приміщення маленького хлопчика.

Негайно проінформувавши про подію оперативного чергового Московського РВ Харківського МУВС, капітан міліції Сабазов помчав до гуртожитку на вулицю Світлу, де вирувала вогняна стихія. Клуби чорного диму валували з п’ятого поверху будинку. Кількома поверхами вище – кімната, що стала пасткою для п’ятирічного Романка. «Андрієві зателефонувала мешканка цього гуртожитку, – розповідає начальник сектору ДІМ Московського РВ майор міліції Роман Торянік. – Вона не могла самотужки врятувати братика й звернулася по допомогу до дільничного».

Офіцер діяв блискавично. За лічені хвилини він дістався восьмого поверху та знайшов потрібну кімнату. Двері були замкнені, тож, щоб потрапити всередину, довелось їх ламати. Від їдкого диму, що вщерть заповнив приміщення, паморочилася голова. Та Андрій не зважав на це – він мусив врятувати дитину. Підхопивши з ліжка наляканого заплаканого хлопчика, кинувся сходами вниз. Дихати щосекунди ставало важче – дим стрімко заповнював усю будівлю. Правоохоронець мало не знепритомнів, але більше хвилювався про хлоп’ятко, яке задихалося. Йому життєво необхідним був хоча б один ковток свіжого повітря… Сабазов розбив скло у вікні, повз яке пробігав. Кілька подихів – і побіг сходами далі, розбиваючи вікна на кожному поверсі…

Коли дільничний вибрався надвір, до будинку вже прибули медики й працівники міліції. Вони підхопили ослаблих Андрія й Романка, надали їм першу допомогу.

Нині капітан Сабазов і врятоване ним дитя почуваються добре. Хлопчик уже повернувся до родини. А правоохоронець із пораненням руки й забиттям грудної клітки мусив довше затриматись у лікарні. Мати Романка безмежно вдячна дільничному за порятунок дитини. «Страшно навіть уявити, що могло статися, якби він вчасно не прибув на допомогу моєму синочкові», – каже вона, ледь стримуючи сльози.

Олександра АЛЄКСЄЄВА, 

Харківська обл.

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті