Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Спорт
05/11/2012 20:04

Таланти прапорщика Нечитайла

Герой цієї публікації – дуже неординарна особистість. Прапорщикові Романові Нечитайлу вдається поєднувати несумісні, на перший погляд, заняття – військову службу, музику й спорт.

Любов до мистец­тва, зокрема до музики, Романові з дитинства прищеплювали батьки. Хлопець навчався у музичній школі, муз­учи­ли­щі. Відтоді туба стала не лише його улюб­леним музичним інструментом, а й супутницею на життєвому шляху.

З ініціативи свого дядечка Миколи Слободенюка, на той час старшого офіцера відділення бойової підготовки управління Кримського ТрК ВВ МВС України, 14-річний юнак переїхав із рідної Вінниці до Сімферополя й став вихованцем тамтешнього військового оркестру. Начальник оркестру капітан Юрій Желєзко був хорошим наставником для своїх підопічних молодих музикантів. Отож Роман загорівся бажанням залишитися у внутрішніх військах.

Після проходження строкової служби у полку спеціального призначення ВВ «Тигр», старший солдат Нечитайло лишився на службу за кон­трактом, був старшим стріль­цем-кулеметником, старшим інструктором інже­нерно-саперного взводу. А 2006 року йому запропонували посаду в полковому оркестрі. Роман, який щойно закінчив школу прапорщиків Нав­чального центру ВВ у Золочеві, щиро зрадів цьому призначенню, адже воно дало змогу поєднати службу й музику. І нині без його партій на тубі неможливо уявити звучання оркестру.

А тим часом у му­зиканта-концерт­мей­стера з’явилося ще одне захоплення, яке, здавалося б, дещо дисонує із мистецтвом. Вже під час служби в спецпідрозділі Роман уподобав доволі молодий вид спорту – універсальний бій. І заради тренувань жертвував більшістю свого вільного часу. Його наполегливість і завзяття досить швидко увінчалися вагомими результатами. 2010 року прапорщик Нечитайло виборов титул чемпіона України з універсального бою. Один із останніх спортивних трофеїв військового музиканта – цьогорічна бронза Кубка Президента України з рукопашного бою серед правоохоронних структур країн СНД.

До речі, Роман ще й гарний сім’янин. Він переконаний, що його досягнення стали можливими ще й завдяки підтримці дружини Вікторії та синочків Романа й Артура. Адже вони – найкращий стимул для підкорення нових висот у службі, спорті та мистецтві.

Ольга ДОЛЖЕНКО, м. Київ

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті