Неділя, 5 лютого
громадсько-правовий тижневик
Тижневик «Іменем закону» та додаток «Моменти»
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
З перших вуст
11/03/2010 14:41

Справи, які сняться ночами

Очікуючи на зустріч із заступником начальника Оріхівського райвідділу міліції, керівником слідчого відділення капітаном Вікторією Молотковою, я уявляла собі сувору жінку, заклопотану службовими справами. Наскільки ж приємно було познайомитися з представницею нової генерації працівників міліції – молодою жінкою, відкритою до спілкування, із власним цікавим світоглядом, справжнім професіоналом.

Вікторії Василівні усього 28 років, дев’ять з яких вона присвятила міліції. Найперша її справа була пов’язана із крадіжкою. Чоловіка, який викрав 100 американських доларів у колеги, вона пам’ятає й досі на прізвище.

Вікторіє Василівно, з якими складнощами доводиться стикатися?

Труднощі, звичайно, є, однак роботу свою я люблю, навіть захоплююсь. Мабуть, найтяжче доводилось, коли працювала слідчим – шалений темп роботи. До семи, а то й дев’яти справ завершувала на місяць. У перші роки у відпустку не ходила. Не те, щоб не відпускали, не могла залишити справу незавершеною. А під кінець місяця, коли готувала показники, то й після опівночі поверталася. Я навіть у декретну відпустку пішла лише за два тижні до пологів. Про справи на роботі думаю і вдома, ще й ночами сняться.

А як реагують рідні на те, що вас навіть на свята не завжди можна застати вдома?

Вони вже звикли. Мама допомагає. Коли донечці Софійці виповнилося 10 місяців, вона взялася її доглядати, а я повернулася до роботи. Вже у півтора рочки Софійка  пішла до садочку. Чоловік розуміє та підтримує мене, адже він – колишній міліціонер, нині на пенсії.

Чи допомагає жіноча інтуїція у такій чоловічій справі, як розслідування?

Навіть не знаю назвати це інтуїцією чи передчуттям, та одного разу, розслідуючи серію розбійних нападів у селі Обще, довго не наважувалася закрити справу. У скоєнні злочинів зізнався 19-річний парубок. Навіть віддав маску з отворами для очей, в якій «орудував». Однак щось не збігалося. Врешті виявилося, що цей хлопчина непричетний до розбоїв, у такий спосіб він намагався потрапити до в’язниці, аби потім написати книгу про свої враження...

Призначення на посаду начальника слідчого відділення, звісно, ще додало турбот.

Треба було ще й перевіряти роботу, виконану іншими. Тому вдень розслідую свої справи, а вночі вдома розкладаю на кухонному столі  папери підлеглих і перевіряю, перевіряю…

Розкажіть, будь ласка, про свій колектив.

У нашому відділенні 13 чоловік. Окрім моєї секретарки та дівчини-слідчого, колектив наш суто чоловічий. Усі  молоді за віком, проте сумлінні та відповідальні. Якщо десь не вкладаємось у строки, то без питань – кожен працює понаднормово. Всі дружні. Маємо власну традицію, яка теж об’єднує – щороку першого липня, на День  слідства, вибираємося на природу смажити шашлики. Збираємося разом на всі великі свята. Не залишаємо поза увагою особисті визначні події та свята колег. Коли в мене народилася донечка, то все відділення прийшло до пологового будинку – вітали «пострілами шампанського». Отже, незважаючи на навантаження, живемо повноцінним життям. 

Ольга Дробна, Запорізька обл.

 

друкувати
Додати коментар

Інші статті