Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Україна невідома
17/02/2010 9:57

Світова спадщина ЮНЕСКО в нашій країні

От уже понад 30 років до Світової спадщини ЮНЕСКО вносять найрізноманітніші видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання всього людства. Перші об’єкти до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО були внесені ще 1978 року. На сьогодні в світі таких місць налічується 890 у 148 країнах. Найбільше їх в Італії – 44. Є такі об’єкти й в Україні, щоправда, не так уже й багато – лише чотири.

Київ: Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра. В офіційному списку ЮНЕСКО ці дві київські святині зареєстровано під одним номером. Але традиційно про них говорять як про два окремі об’єкти.

Софійський собор – одна з небагатьох пам’яток української архітектури часів Київської держави, що вціліла до наших днів. Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті посадження на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. Тут велося літописання й були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

І досі збереглися унікальні мозаїки, фрески та іконостас. На стінах Святої Софії до наших днів залишилися графіті – написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами собору, що є цінними відомостями про тогочасне життя.

Вражає своєю величчю й Києво-Печерська лавра, яка нині є державним музейним комплексом. Частково його територія використовується як монастир та резиденція київського митрополита УПЦ. Заснована далекого 1051 року як невеликий печерний монастир, обитель нині охоплює територію площею у 28 га, на якій розміщено понад 80 споруд.

Свого часу Лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов’янську мову й переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор, Никон, Сильвестр. У ХІІІ столітті було складено «Києво-Печерський патерик» – важливе джерело історії Києва.

На території Лаври поховано багато видатних осіб. У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок.

По-своєму унікальна територія ансамблю історичної частини Львова. Вона займає 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 (!) га.

Львів було прийнято до Світової спадщини за двома критеріями: Критерій ІІ – За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини; Критерій V – Політична і торгівельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили хоч і різноманітні, та все ж взаємно пов’язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.

Прикро, та попри наявність особливого статусу, пам’ятники культури часто зазнають перебудов громадянами, підприємствами, церковними організаціями, які володіють ними, що призводить до зміни початкового зовнішнього вигляду чи інтер’єру.

А ось, мабуть, найменш знаний об’єкт Світової спадщини в Україні. Вона – геодезична дуга Струве, чи «Російсько-Скандинавська дуга», – являє собою мережу з 265 вимірювальних пунктів, що розташовані вздовж одного із меридіанів від узбережжя Північного Льодовитого океану до Чорного моря протяжністю 3 тис. кілометрів. Це перша в історії ЮНЕСКО науково-технічна пам’ятка культури.

Цей грандіозний проект, створений у 1815 – 1852 рр., мав на меті довести правоту теоретичних розрахунків Ньютона про те, що Земля сплюснута на полюсах. Для цього було вирішено провести вимірювання безпосередньо на місцевості. На час створення Дуга пролягала територією двох держав – Російської імперії та Швед¬сько-норвезької унії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав. В Україні відновлено чотири пункти Дуги: один в Одеської області – біля села Старонекрасівка, ще три – на Хмельниччині: Баранівка, Катеринівка і Фельштин.

Одвічні букові ліси Карпат – неповторний зразок незайманих лісів помірного кліматичного поясу. Він складається з 10 окремих заповідників, розташованих вздовж осі протяжністю 185 км, – від Рахівських гір і Чорногірського пагорба в Україні, переходячи на заході в Полонинський пагорб, а аж до Буковського пагорбу та гір Вигорлат у Словаччині.

Саме тут збереглися умови, що дозволяють проводити найповніші дослідження екологічних структур і процесів зростання європейського бука в різних місцях. Ці ліси також свідчать про процеси відновлення і розвитку земних екосистем і поселень, які розпочалися після останнього льодовикового періоду й тривають до теперішнього часу.

Чи міг би перелік українських об’єктів Світової спадщини бути більшим? Безумовно так, наша держава має що показати світові! Свого часу до попереднього списку об’єктів, які можуть претендувати на внесення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, було включено 14 українських об’єктів, серед яких: археологічний комплекс «Кам’яна могила»; астрономічні обсерваторії Києва, Одеси та Ялти; Ханський палац у Бахчисараї; пам’ятки Судацької фортеці III – XVIII століть; Культурний ландшафт та каньйон Кам’янця-Поділь¬ського; дендропарк «Софіївка»; історичний центр Одеси; історичний центр Чернігова; Кирилівська та Андріївська церкви в Києві; Миколаївська астрономічна обсерваторія; заповідник «Асканія-Нова»; руїни Херсонесу; Могила Тараса Шевченка в Каневі; резиденція буковинських митрополитів в Чернівцях.

І цей перелік можна ще продовжувати. Та для того, щоб стати частиною Світової спадщини потрібна тривала й копітка робота насамперед нас самих.

Анатолій Хлівний, «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)