П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Досвід
23/04/2015 17:21

Монголія: реформи зі степовим «характером»

Монголія – відносно далека від нас країна. Ми мало що знаємо про неї, та й знання ці доволі застарілі. Колись її називали «шістнадцятою республікою СРСР». Єдиним пристойним містом цієї «республіки» був Улан-Батор, решта ж люду мешкала в юртах. Але час не стоїть на місці. Тож варто краще придивитися до оточеної двома «імперіями» – Росією й Китаєм – неозорої Монголії, яка в деяких аспектах демократичних реформ, зокрема й у галузі правоохорони, помітно випередила могутніх сусідок.

Головний успіх – країна стає вільнішою й заможнішою

Певно, мало хто з українців знає, та на «Карті свободи у світі», яку склала відома американська організація Freedom House, Монголія – яскраво зеленого кольору. Це означає, що країна – вільна. Відвідуючи Улан-Батор, віце-президент США Джо Байден зауважив: «Монголія – не просто чудовий приклад для інших країн на перехідному етапі. Це один з нових лідерів всесвітнього демократичного руху, відповідальний учасник подій на міжнародній арені, а також близький друг і партнер Сполучених Штатів».

Монгольський досвід і справді можна вважати унікальним як для країн колишнього комуністичного блоку. Першим кроком до виходу із соціалістичного табору стало ухвалення конституції 1991-го, що встановила парламентську форму правління (Великий державний хурал). Країна хоч і поволі, але безповоротно вирушила курсом економічної трансформації – обов’язкової і другої за значенням після політичної платформи, на якій можна розбудовувати будь-які подальші зміни в гуманітарній сфері, судочинстві та правоохороні. Ефективним і продуманим був підхід до використання величезних природних ресурсів республіки (тут одні з найбільших у світі покладів міді, вугілля, молібдену, олова, вольфраму й золота). Частка гірничої промисловості у ВВП Монголії торік сягнула 

20 %, а у структурі експорту – 90 %. Розробка покладів стала можлива завдяки залученню прямих іноземних інвестицій на рівні близько 50 % доходів (дані 2011 року). Економічне зростання 2013-го оцінювалось у 12,5 % проти 6,4 % 2010 року. Нині Монголія вступила в надзвичайно сприятливий період для економіки, а отже – і для подальшого стрімкого розвитку. Експерти прогнозують, що зростання тамтешнього ВВП в період до 2017 року пришвидшиться й досягне двозначного числа. Уявіть тільки-но: валовий внутрішній продукт на душу монгольського населення (з урахуванням купівельної спроможності) з 2011-го за два роки зріс на 1 тис. доларів – до $6 тисяч! Ще на тисячу він зросте до кінця поточного року. Що ж до рівня бідності, то за останнє десятиліття він зменшився тут із 38,7 % до 25 %.

У фокусі зусиль – боротьба з корупцією

Проте найнебезпечнішим викликом демократичним інституціям в сучасній Монголії є відносна незрілість багатьох партій, які надто міцно пов’язані з бізнес-групами, не завжди цивілізований парламентський лобізм та корупція в ешелонах влади. У дечому монгольські реалії схожі на наші. Приміром, на виборах 2004-го та 2008 років поширеною практикою був підкуп виборця, проте останніми роками вибір електорату стає свідомішим. Найширшого розмаху корупція досягла у видобувній галузі, де «крутиться» найбільше грошей. Проте допомога міжнародних донорів та експертів сприяє виправленню ситуації. Наразі з явищем борються на два фронти: з одного боку веде наступ поліція (здебільшого на адмінкорупцію), а з іншого – Незалежна агенція боротьби з корупцією (НАБК) (політична та господарська корупція). Не дивно, що рейтинг Монголії в глобальному індексі сприйняття корупції Transparency International постійно покращується (2010 рік – 116 місце, 2013 – 83 місце).

І Монголія не зупиняється на досягнутому. Нині чи не найголов­нішим завданням правоохоронної системи держави є боротьба з корупцією. Стратегія наступу виписана у «Платформі Уряду на 2012–2016 роки». У преамбулі глави 5 «Вільний монгол» ідеться: «Місія в цьому зв’язку полягає в тім, щоб зробити діяльність держави та уряду відкритою та прозорою для суспільства, а підзвітність і конт­роль – основоположними принципами державних справ. Потрібно звільнити державні послуги від надмірної бюрократії й корупції, принципово змінити державну цивільну службу та надавані нею послуги шляхом реорганізації в держслужбу з відповідним переліком сервісу, забезпечивши верховенство закону, надавши можливість кожному громадянину жити кращим життям». Подальшим орієнтиром для правоохоронців Платформа визначає виконання місії – «війни з надмірною бюрократією, корупцією й конфліктами інтересів, хабарництвом». Тому тема антикорупції натепер є пріоритетною для монгольського істеблішменту. Варто зауважити, що перша програма протидії корупції на 2002–2010 рр. не дала сподіваного «полегшення». Тож теперішні кроки в реалізації відповідної національної програми 2013-го (фінансована Агенцією США з міжнародного розвитку, Азійським фондом і Корпорацією милосердя) зробили з огляду на вади минулої кампанії, яку провальною, однак, не назвеш.

Юстиція й поліція – під одним «дахом»

Доволі незвичним для нас структурно є відомство, у складі якого перебуває (оперативно підпорядкована) національна поліція Монголії, що має назву міністерство юстиції та внутрішніх справ (МЮВС). Також у його складі – Незалежна антикорупційна агенція, главки пенітенціарної та протипожежної служб, Національний центр експертиз, Державний центр реєстрації та інформації. Згадані структури мають відокремлені від бюджету міністерства джерела фінансування. Коштом центрального бюджету утримують апарат главку поліції та Академію поліції, оплачують навчання працівників, зокрема за кордоном (зазвичай академії у РФ, США, Туреччині та курси в Угорщині й ФРН), закупівлю основного матеріально-технічного ресурсу. Бюджетування аймачних (регіональних) управлінь поліції здійснюють коштом місцевого бюджету, грошове утримання поліцейських фіксоване – його сума не залежить від регіону. Зауважимо, що начальника Головного управління поліції Монголії (водночас командувач внутрішніми військами) призначає уряд за погодженням з очільником МЮВС. Загальна чисельність монгольської поліції – майже 12 тис. осіб.

До речі: щоб підтримувати на належному рівні матеріальне забезпечення правоохоронців, поліційний главк і підпорядковані йому підрозділи утримують власні стада корів, табуни коней, отари овець, обслуговувані найманими робітниками. Дохід від цієї діяльності наповнює бюджет відповідного аймачного управління. 

А вже керівник останнього за поданням очільників низових підрозділів поліції визначає, кому з підлеглих і скільки видати додатково «преміальних» коштів.

Підготовка кадрів

Академія поліції Монголії здійснює чотири типи вишколу:

• Початкова підготовка й підвищення кваліфікації фахівців з видачею сертифікату. Триває від 3 місяців до 1 року. Випускники стають патрульними й інспекторами охорони громадського порядку. Підготовка поліційних офіцерів, які мають вищу цивільну освіту, триває 1 місяць. Підвищення кваліфікації поліційних кадрів, які прослужили понад 5 років. Триває 20 днів.

• Навчання бакалаврів-офіцерів поліції. Триває 4 роки (заочно – від 3,5 до 5,5 року). Вступити на навчання може відмінник середньої школи або рядовий поліцейський, який відслужив 2 роки й має позитивні рекомендації.

• Підготовка магістрів. Триває півтора року. Для вступу поліцейський повинен мати ступінь не нижче як бакалавр й відпрацювати на практичній роботі не менше ніж два роки. Випускникам відкривається шлях до посад середнього й вищого керівного складу.

• Курс підготовки докторів. Триває від 3,5 до 4 років.

Конкурс в Академію поліції Монголії становить 8–10 осіб на місце. У виші проведено реформу, що полягає в ліквідації факультетів як навчально-стройових підрозділів. Нагляд за дотриманням внутрішнього розпорядку покладено на службу внутрішнього порядку, якій підпорядковані начальники курсів. Це дало змогу оптимізувати управлінський апарат закладу.

Зарплата $ 500

 

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»

друкувати
Додати коментар

Інші статті