П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Досвід
28/08/2015 10:51

Специфіка розслідувань у сфері безпеки життєдіяльності та охорони праці

19 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, згідно зі ст. 216 якого, повноваження з досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці, були передані від органів прокуратури до органів внутрішніх справ. Враховуючи новизну цього напрямку розслідувань для слідчих МВС, з метою надання практичної допомоги щодо використання спеціальних знань у формі призначення судових експертиз з безпеки життєдіяльності та охорони праці та надання знань із загальних питань у цій галузі, керівництво Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ініціювало проведення семінару для слідчих. За погодженням з керівництвом ГУМВС України в Дніпропетровській області експерти лабораторії інженерно-технічних досліджень провели семінар, який прослухали 90 слідчих.

Керівний склад слідчих підрозділів на семінарському занятті був проінформований про досвід роботи в цьому напрямку слідчих прокуратури, які, спеціалізуючись на розслідуванні цієї категорії кримінальних правопорушень, володіли необхідними знаннями законодавства про охорону праці та практичним досвідом у специфіці розслідування даних правопорушень і виконували свою справу професійно та якісно. Начальникам слідчих підрозділів було рекомендовано закріпити в підрозділах 1-2 слідчих. Тільки б вони мали, розслідуючи й інші злочини, займалися розслідуваннями кримінальних правопорушень у сфері безпеки життєдіяльності та охорони праці, набираючись досвіду й необхідних знань. Керівництво СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з розумінням поставилося до вирішення цього питання. Згодом начальник слідчого управління видав відповідний наказ про закріплення слідчих, для яких було проведено додатковий семінар. Без спеціалізації, без знання специфіки цього напрямку розслідування, ефективне та якісне розслідування кримінальних правопорушень у сфері безпеки життєдіяльності та охорони праці малоймовірне. Експерти, ознайомлюючись з матеріалами кримінальних проваджень, наданих на експертизу, спостерігають, як під час допитів причетні до настання нещасного випадку особи уникають надавати свідчення по суті, користуючись некомпетентністю слідчого, а підприємства надають документи, які не містять доказової інформації й узагалі не мають стосунку до конкретної ситуації. Для професійного та якісного розслідування таких злочинів потрібні фахівці, озброєнні системними знаннями в галузі охорони праці, виховання яких потребує певних зусиль.
Якщо підслідність з розслідування злочинів, передбачених статтями 271–275 КК України, остаточно визначена законодавцем за органами МВС, то з метою надання потрібних системних знань слідчим та підвищення їхнього професійного рівня вважаємо за необхідне терміново внести відповідні зміни до програм підготовки слідчих у навчальних закладах та в навчальних центрах підвищення кваліфікації. Слідчі повинні приступати до практичної роботи компетентними фахівцями, а не набувати потрібні знання під час проведення розслідувань.
Враховуючи важливість і відповідальність роботи слідчих при розслідуванні тяжких і особливо тяжких злочинів, можна вважати, що на фоні цих розслідувань покладений законодавцем новий напрямок досудового розслідування є менш важливим і значущим. Але якщо законом призначено виконувати нові обов’язки і для їхнього належного виконання не вистачає знань та досвіду, все одно ці обов’язки треба виконувати професійно і якісно, бо від об’єктивності та повноти розслідування залежать долі людей. І вихід з цієї ситуації один – систематична самоосвіта слідчого в контакті з судовим експертом та фахівцями з охорони праці.
Бланкетний характер статей 271–275 КК України зобов’язує слідчого під час визначення правової кваліфікації правопорушень, обґрунтування пред’яв­лення підозри та складання обвинувального акту звертатися до законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. У зв’язку з великим обсягом цих документів у роботі слідчого виникають труднощі з пошуком і аналізом відповідних статей законів, параграфів та пунктів нормативно-правових актів, порушення яких стали причиною настання нещасного випадку. На цьому етапі розслідування слідчому доцільно застосовувати спеціальні знання судового експерта у формі призначення судової експертизи, а також інших фахівців у цій галузі. Наприклад, якщо безпосередньою причиною настання нещасного випадку визначена технічна причина, але в матеріалах спеціального розслідування нещасного випадку немає висновку технічної експертизи, слідчому треба прийняти заходи щодо її проведення. Допомога судового експерта у вигляді проведеного дослідження обставин, причин та наслідків надзвичайної події та складеного експертного висновку, надасть слідчому докази, що мають значення під час розслідування цих кримінальних правопорушень.
Нещасні випадки на виробництві завжди висвічують недоліки в організації та функціонуванні системи охорони праці на підприємстві, недоліки в роботі служби охорони праці та організації контролю за станом охорони праці на підприємстві фахівцями Держгірпромнагляду. Повноваження цього центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, які викладені у статті 39 Закону України «Про охорону праці», в останні роки були суттєво обмежені положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Згідно з роз’яс­ненням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України: «Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) окреслюються вимогами Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Одним з основних положень цього Закону є те, що періодичність державного нагляду (планових перевірок) у сфері господарської діяльності щодо охорони праці має обґрунтовуватися, плануватися та здійснюватись залежно від визначеного ступеню ризику (три ступені) ймовірності виникнення небезпечних виробничих ситуацій, в умовах яких стає можливим вплив на працюючих небезпечного або шкідливого виробничого фактору та спричинення небезпечних наслідків для життя та здоров’я людей залежно від виду діяльності суб’єкта господарювання. 
Слідчим слід звернути увагу на вимоги статей 6, 7 цього закону щодо процедури здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за станом охорони праці при проведення на підприємстві планових, позапланових перевірок стану охорони праці та до дій фахівців Держгірпромнагляду при виявленні порушень вимог правил безпеки, що створюють загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. В цьому випадку фахівці Держгірпромнагляду мають право зупиняти виконання робіт, обладнання або виробництво, але лише за рішенням адміністративного суду, до якого територіальним органом Держгірпромнагляду подається судовий позов до підприємства-порушника на підставі розпорядчих документів, складених відповідно до виявлених порушень за результатами перевірки.
Реєстрацію матеріалів та визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення вимог правил безпеки за ч. 1 ст. 272 повинен здійснювати слідчий на законних підставах. Тобто в матеріалах кримінального провадження повинен бути висновок спеціаліста з охорони праці про встановлення факту створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, який міститься в офіційному документі територіального органу Держгірпромнагляду (подання, судовий позов), погоджений та направлений до правоохоронних органів керівництвом цього територіального органу.
У контексті теми бажано торкнутися такого важливого питання, як необхідність установлення причинно-наслідкового зв’язку між діями (бездіяльністю) причетних осіб та спричиненими небезпечними наслідками при розслідуванні обставин та причин нещасних випадків. Наявність причинного зв’язку – підстава для притягнення особи до кримінальної відповідальності й повинна доводитися слідчим.
На наш погляд, враховуючи складність та відповідальність щодо висновків про наявність причинного зв’язку, слідчому належить при призначенні судової експертизи з безпеки життєдіяльності та охорони праці в усіх випадках ставити перед експертом це питання. Висновок експерта про наявність причинно-наслідкового зв’язку на підставі всебічного аналізу нормативно-правових актів, у сукупності з іншими доказами надасть слідчому можливість правильно та обґрунтовано вирішити питання щодо кримінальної відповідальності підозрюваного.
До речі, Національна академія внутрішніх справ видала монографію доктора юридичних наук Таран Олени Вікторівни «Розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону праці», в якій фахівець-криміналіст надає всебічний загальний аналіз проблем у практиці розслідування кримінальних правопорушень у сфері безпеки життєдіяльності та охорони праці, взаємовідносин слідчих з судовими експертам і фахівцями та стану криміналістичного забезпечення цього напрямку розслідування. На наш погляд, ця монографія повинна бути навчальним посібником для слідчих, залучених у розслідуваннях таких кримінальних проваджень.
Одержуючи матеріали кримінальних проваджень від слідчих Дніпропетровської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, експерти Дніпропетровського НДІСЕ при проведенні судових експертиз проаналізували та узагальнили типові помилки й недоліки, яких припускаються слідчі при призначенні експертиз та виконанні завдань, вказаних у клопотанні експерта. Критичні зауваження викладені у вигляді коментарів щодо переліку помилок і недоліків в окремій інформації, яку обласні слідчі управління можуть одержати по запиту до Дніпропетровського НДІСЕ на їхню електронну адресу для подальшого розповсюдження у слідчих підрозділах.
Специфіка розслідування цієї категорії справ вимагає від слідчих знання загальних положень законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці, уміння оцінювати та використовувати матеріали розслідування аварій і нещасних випадків на виробництві та невиробничого травматизму, спеціальні знання експерта у формі призначення судової експертизи та формулювання питань. Залучення експерта в кримінальному процесі надає можливості слідчому забезпечити об’єктивність, повноту та всебічність розслідування кримінального провадження.
Сподіваємося, що викладена у статті інформація допоможе слідчим уникнути помилок та недоліків під час розслідування кримінальних проваджень та призначення судової експертизи, а співпраця з судовим експертом стане більш плідною.
Олександр Коновалов, 
завідувач сектором безпеки життєдіяльності та охорони праці Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті