Китай досі залишається для європейців не до кінця розгаданою загадкою через особливий історичний шлях, суттєві культурні й навіть природні відмінності. Жителі Піднебесної роблять усе по-своєму. Навіть комунізм і нинішнє реформування цей народ розвивав і просував із традиційною неспішністю, але з неодмінною старанністю. Так само вийшло і з тамтешньою поліцією.
Краще пізно, ніж ніколи
Звісно, у найбільшій за населенням країні світу найчисельнішою, аніж будь-де, є когорта правоохоронців – понад 3 млн осіб. Щоправда, поліцейських тут лише 0,21 % від загальної кількості китайської людності, яка сягає більш як 1,3 мільярда.
Чим же може зацікавити українського дослідника й міліціонера досвід колег з берегів Хуанхе та Янцзи? Передусім, тим, що правоохоронна система КНР перебуває в стані постійної еволюції. Вона надзвичайно неохоче й неквапливо, але позбавляється від ознак, характерних для поліцейського відомства глибоко тоталітарної держави. І наближається до типової моделі правоохоронної структури, знаної в більшості країн світу.
Першим кроком до суттєвих змін після 1949-го, коли заклали підвалини однопартійного режиму в Китаї, стало ухвалення 1995-го закону про народну поліцію. Доти у країні була також народна, але міліція.
Примітно, що до складу Міністерства громадської безпеки (МГБ, на правах функціонального департаменту при Держраді республіки) входять, окрім поліції, департаменти: зовнішньої розвідки та контррозвідки; виправно-трудових установ і тюрем; політичної безпеки; безпеки засобів зв’язку й комунікацій; антитерористичних дій, перепису населення, прикордонні війська тощо (загалом 27 галузей і напрямків). Лише півтора року тому парламент ліквідував систему трудових таборів лаоцзяо, в які майже півстоліття поспіль міліція могла без суду поміщати громадян на термін до чотирьох літ (достатньо було письмового розпорядження поліцейського «боса»). Загалом діяло 350 лаоцзяо.
Дослідники – китайські поліцеїсти – зауважують: у КНР, на відміну від інших постсоціалістичних країн, оновлення МГБ відбулося значно пізніше, ніж початок реформ в економіці. Тобто країна спершу переходила на ринкові рейки, а вже потім бралася за модернізацію галузі правопорядку.
Довідка про «новий курс»
У грудні 1978-го ІІІ пленум ЦК Компартії Китаю ухвалив курс на чотири модернізації: сільського господарства, промисловості, оборони і науки. Відтоді до 2000 року КНР збільшила ВВП ушестеро. Але у правоохороні відчутні зміни розпочалися лише в останнє десятиліття.
Заангажована політикою…
Ціннісні підходи в діяльності поліції нам вказують на вплив панівного політичного режиму, хоч йому і вдалося здійснити суттєву економічну лібералізацію. Навіть тепер правоохоронці на китайському терені мають здебільшого дбати про захист держустрою й публічно-правових інтересів держави. Ці пріоритети домінують у тамтешній поліцейській «матриці», відсуваючи на другий план службових потреб убезпечення приватно правових інтересів окремого громадянина. Також експерти в основному єдині в думці, що коло завдань поліції КНР значно ширше «традиційного» набору функцій такої служби деінде в світі. Закон делегує поліцейський персонал на такі ділянки, як органи держбезпеки, пенітенціарні заклади, установи перевиховання, протипожежний нагляд і навіть у народні суди й прокуратуру (звісно, вона тут теж народна).
Важко не помітити в досліджуваній системі певні рудименти з нашого радянського минулого, які в дечому навіть перевершили «ленінсько-сталінські» зразки наслідування. Йдеться про неможливість, принаймні наразі, деполітизувати народний загін правоохорони Китаю, оскільки всередині його «тіла» є наглядачі від єдино правильної і провідної ідеологічної сили країни. Як і в інших аспектах життя, тут усім рулять компартійці, які ревно стежать не тільки за конспектуванням службовцями рішень великих кормчих, а й за знанням теоретичної бази та творів класових борців за світле майбутнє. Звісно, народний поліцейський має дбати про моральну чистоту й законослухняність громадян. От саме тут йому і згодяться пухкенькі конспекти з партійними настановами та орієнтирами «як жити, про що думати і чого прагнути».
Тобто фактично поліція є ще й інструментом політичного нагляду та соціальної стабільності. Тут навіть не приховують роль цього органу в боротьбі з опозицією. Приміром, на початку 2000-х керманичі відомства бадьоро рапортували про провідну роль правоохоронців у розгромі «організації єретиків» – ГО «Фалун Гонг», що активно критикувала нинішній режим в країні. У доповідях не раз згадують такі засоби, як «уміле поєднання суворого придушення, контролю, профілактики та управління, що є запорукою натхненного проведення центрального завдання».
…Але справу свою знає
Щоправда, тамтешній поліції вдається доволі ефективно зборювати й загальнокримінальну злочинність, економічні оборудки, контрабанду, виявляти сепаратистські й екстремістські прояви (хоча тут не все однозначно), а надто добре і «страшно результативно» поліціянти тиснуть на корупцію. За хабар тут можна отримати розстрільний вирок.
Окремо зауважимо на успіхах китайців в оголошеній війні наркобізнесу та контрабанді. Поліція концентрує зусилля на певному регіоні, оголошеному вільним від наркотиків, і за будь-яку ціну намагається досягнути свого. Цій роботі допомагало повсюдне створення поліцейських відділків задля кращого реагування на потреби громадян. А для протидії контрабандистам 15 літ тому при відділах митниці створили поліцію з боротьби з контрабандою. Варта уваги й політика укріплення лояльності населення КНР до захисників. Хоч вона й нагадує пропаганду радянського штибу на ґрунті соцзмагання та руху передовиків, проте в тамтешніх реаліях це працює не гірше, аніж у Росії «мєнтовські мильні опери».
Як не дивно, а прогресивні починання тут губляться серед гасел про «ще щільнішу єдність рядів», переплітаючись з реальним покращенням технічного й технологічного оснащення поліції КНР. Проте реформи в Китаї не так надиктовані партією, як спершу видається. Приміром, відомою стала кампанія 1999-го, коли поліція збирала у громадян пропозиції щодо створення трирічного проекту «Золотий щит», що мав покращити ефективність розкриття злочинів через комп’ютеризацію всіх відділів та введення автоматизованих баз даних. Іншою вдалою ініціативою МГБ згаданого періоду стала акція зі створення в державі «мирних, безпечних трас-авеню» вздовж головних транспортних артерій – автомагістралей Пекін – Харбін та Пекін – Синдзян. Результат – значне убезпечення цих доріг, майже зразкове дотримання законів учасниками дорожнього руху. Хоча чи був би успіх, наприклад, у відкритті війни з економічним криміналом, якби Держрада не провела загальнонаціональної конференції в Пекіні, ще невідомо. Її резолюція розійшлася по парткомах, де зазначалося: «надати активну підтримку поліції, а значення цієї боротьби варто розглядати і з політичного погляду задля завоювання довіри народу». Воістину, скільки незбагненних для нас речей відбувається в Піднебесній!..
Структура органів громадської безпеки:
Бюро та відділи відомства у країні розподілені по комунах та містах і підпорядковані вищим поліцейським органам та місцевій владі. А вже при бюро діють чисельні диспетчерські пункти.
Китайські дружинники.
Поліцейські відділки проводять активну мобілізацію громадян у загони захисту й боротьби зі злочинністю в комунах як дієвий метод запобігання криміналізації суспільства. Такі ж дружини діють і всередині держпідприємств.
Безперестанний вишкіл
Наразі китайська поліція акцентовано підтримує курс на покращення системи відомчої освіти та системи підготовки. Відбулися реформи у профільних університетах, коледжах і тренувальних базах. Особливу увагу стали приділяти продовженню вишколу офіцера, інспектора чи сержанта після завершення навчання в період проходження служби. Приміром, для офіцерів стали обов’язковими тренувальні сесії, інтенсивність і періодичність яких залежить від спеціалізації працівника. Вони стосуються як очільників бюро, так і зовсім молодих кадрів. Не скупляться тут і на витрати, якщо постає питання про стажування у США, Великобританії чи Німеччині найкращих і найперспективніших фахівців. Приміром, були організовані навчальні відрядження в Англію 300 директорів бюро общин та представників муніципальної поліції, або ж понад 1,1 тис. суперінтендантів, які готувалися стати комісарами поліції. Крім того, для поліцейських організовані заочні курси підвищення рівня знань – як професійних, так і загальних.
Загалом варто зауважити, що служба в народній поліції КНР – престижна й відносно добре оплачувана праця, яку поважають у суспільстві. Тут кандидатів у поліцію не «ловлять на вокзалах», як у нас колись небезпідставно жартували. Шлях у цю професію лежить через конкурсний відбір, а кадровій роботі в китайській поліції приділяють особливу увагу. У тамтешні відділки буквально стоять черги охочих одягнути форму правоохоронця. І недаремне. Адже грошове утримання звичайного інспектора можна порівняти з доходами представників малого бізнесу чи держслужбовців середньої ланки. Тому китайські поліцейські дуже дорожать службою, від того випадки корупції чи порушень дисципліни в їхніх лавах є поодинокими.
Хто може стати китайським поліцейським
Відповідно до ст. 26 закону «Про Народну поліцію» всі особи, яких призначають у поліцію, повинні мати «освіту старшого щабля середньої школи або вище, гарне здоров’я, вирізнятися хорошими політичними і професійними якостями, взірцевою поведінкою». Примітно, що поліцейським заборонено приймати подарунки від зацікавлених сторін чи їхніх представників та запрошення на оплачений обід; займатися комерцією, працювати на будь-яку іншу організацію або приватну особу. А от поліцейська освіта в КНР платна, як і проживання в гуртожитку, харчування й обмундирування. Основою вишколу професіонала тут вважають першопочаткову підготовку, яка є обов’язковою для всіх, хто вирішив працювати в «органах». Головним вишем відомства є Пекінський університет МГБ КНР, при якому діє коледж для підготовки старших офіцерів з регіонів – фактично найбільший центр поліцейської перепідготовки.
У кожній провінції та в містах центрального підпорядкування є подібні інститути вишколу офіцерів поліції (загалом їх 30). До речі, спеціалізацію останніх визначає особливість регіону та характерні для неї злочини. Приміром, у Юньнані (що неподалік сумнозвісного «Золотого трикутника») готують спеціалістів з боротьби з наркобізнесом.
Право на пенсію китайський поліцейський заробляє, коли бездоганно відслужить щонайменше 15 років (від 50 % грошового утримання) або досягне 50-річного віку. Кожен наступний рік служби додає до пенсії певні відсотки, аж до 100 % розміру зарплати.
Зарплата китайського поліцейського – 6 тис. – 8 тис. юанів (900 – 1,3 тис. доларів США).
Ціннісні підходи в діяльності поліції нам
samsung wholesale uk
вказують на вплив панівного політичного режиму, хоч йому і вдалося здійснити суттєву економічну ліберал
Її резолюція розійшлася по парткомах,
make your own case
де зазначалося: «надати активну підтримку поліції, а значення цієї боротьби варто розглядати і з політичного погляду задля завоювання довіри народу».