П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Досвід
20/04/2015 11:16

Піднебесні реформи

Китай досі залишається для європейців не до кінця розгаданою загадкою через особливий історичний шлях, суттєві культурні й навіть природні відмінності. Жителі Піднебесної роблять усе по-своєму. Навіть комунізм і нинішнє реформування цей народ розвивав і просував із традиційною неспішністю, але з неодмінною старанністю. Так само вийшло і з тамтешньою поліцією.

Краще пізно, ніж ніколи

Звісно, у найбільшій за населенням країні світу найчисельнішою, аніж будь-де, є когорта правоохоронців – понад 3 млн осіб. Щоправда, поліцейських тут лише 0,21 % від загальної кількості китайської людності, яка сягає більш як 1,3 мільярда.
Чим же може зацікавити українського дослідника й міліціонера досвід колег з берегів Хуанхе та Янцзи? Передусім, тим, що правоохоронна система КНР перебуває в стані постійної еволюції. Вона надзвичайно неохоче й неквапливо, але позбавляється від ознак, характерних для поліцейського відомства глибоко тоталітарної держави. І наближається до типової моделі правоохоронної структури, знаної в більшості країн світу.
Першим кроком до суттєвих змін після 1949-го, коли заклали підвалини однопартійного режиму в Китаї, стало ухвалення 1995-го закону про народну поліцію. Доти у країні була також народна, але міліція.
Примітно, що до складу Міністерства громадської безпеки (МГБ, на правах функціонального департаменту при Держраді республіки) входять, окрім поліції, департаменти: зовнішньої розвідки та контррозвідки; виправно-трудових установ і тюрем; політичної безпеки; безпеки засобів зв’язку й комунікацій; антитерористичних дій, перепису населення, прикордонні війська тощо (загалом 27 галузей і напрямків). Лише півтора року тому парламент ліквідував систему трудових таборів лаоцзяо, в які майже півстоліття поспіль міліція могла без суду поміщати громадян на термін до чотирьох літ (достатньо було письмового розпорядження поліцейського «боса»). Загалом діяло 350 лаоцзяо.
Дослідники – китайські поліцеїсти – зауважують: у КНР, на відміну від інших постсоціалістичних країн, оновлення МГБ відбулося значно пізніше, ніж початок реформ в економіці. Тобто країна спершу переходила на ринкові рейки, а вже потім бралася за модернізацію галузі правопорядку.

 

Довідка про «новий курс»

У грудні 1978-го ІІІ пленум ЦК Компартії Китаю ухвалив курс на чотири модернізації: сільського господарства, промисловості, оборони і науки. Відтоді до 2000 року КНР збільшила ВВП ушестеро. Але у правоохороні відчутні зміни розпочалися лише в останнє десятиліття.

 

Заангажована політикою…

Ціннісні підходи в діяльності поліції нам вказують на вплив панівного політичного режиму, хоч йому і вдалося здійснити суттєву економічну лібералізацію. Навіть тепер правоохоронці на китайському терені мають здебільшого дбати про захист держустрою й публічно-правових інтересів держави. Ці пріоритети домінують у тамтешній поліцейській «матриці», відсуваючи на другий план службових потреб убезпечення приватно правових інтересів окремого громадянина. Також експерти в основному єдині в думці, що коло завдань поліції КНР значно ширше «традиційного» набору функцій такої служби деінде в світі. Закон делегує поліцейський персонал на такі ділянки, як органи держбезпеки, пенітенціарні заклади, установи перевиховання, протипожежний нагляд і навіть у народні суди й прокуратуру (звісно, вона тут теж народна).
Важко не помітити в досліджуваній системі певні рудименти з нашого радянського минулого, які в дечому навіть перевершили «ленінсько-сталінські» зразки наслідування. Йдеться про неможливість, принаймні наразі, деполітизувати народний загін право­охорони Китаю, оскільки всередині його «тіла» є наглядачі від єдино правильної і провідної ідеологічної сили країни. Як і в інших аспектах життя, тут усім рулять компартійці, які ревно стежать не тільки за конспектуванням службовцями рішень великих кормчих, а й за знанням теоретичної бази та творів класових борців за світле майбутнє. Звісно, народний поліцейський має дбати про моральну чистоту й законослухняність громадян. От саме тут йому і згодяться пухкенькі конспекти з партійними настановами та орієнтирами «як жити, про що думати і чого прагнути».
Тобто фактично поліція є ще й інструментом політичного нагляду та соціальної стабільності. Тут навіть не приховують роль цього органу в боротьбі з опозицією. Приміром, на початку 2000-х керманичі відомства бадьоро рапортували про провідну роль правоохоронців у розгромі «організації єретиків» – ГО «Фалун Гонг», що активно критикувала нинішній режим в країні. У доповідях не раз згадують такі засоби, як «уміле поєднання суворого придушення, контролю, профілактики та управління, що є запорукою натхненного проведення центрального завдання».

 

…Але справу свою знає

Щоправда, тамтешній поліції вдається доволі ефективно зборювати й загальнокримінальну злочинність, економічні оборудки, контрабанду, виявляти сепаратистські й екстремістські прояви (хоча тут не все однозначно), а надто добре і «страшно результативно» поліціянти тиснуть на корупцію. За хабар тут можна отримати розстрільний вирок.
Окремо зауважимо на успіхах китайців в оголошеній війні наркобізнесу та контрабанді. Поліція концентрує зусилля на певному регіоні, оголошеному вільним від наркотиків, і за будь-яку ціну намагається досягнути свого. Цій роботі допомагало повсюдне створення поліцейських відділків задля кращого реагування на потреби громадян. А для протидії контрабандистам 15 літ тому при відділах митниці створили поліцію з боротьби з контрабандою. Варта уваги й політика укріплення лояльності населення КНР до захисників. Хоч вона й нагадує пропаганду радянського штибу на ґрунті соцзмагання та руху передовиків, проте в тамтешніх реаліях це працює не гірше, аніж у Росії «мєнтовські мильні опери».
Як не дивно, а прогресивні починання тут губляться серед гасел про «ще щільнішу єдність рядів», переплітаючись з реальним покращенням технічного й технологічного оснащення поліції КНР. Проте реформи в Китаї не так надиктовані партією, як спершу видається. Приміром, відомою стала кампанія 1999-го, коли поліція збирала у громадян пропозиції щодо створення трирічного проекту «Золотий щит», що мав покращити ефективність розкриття злочинів через комп’ю­теризацію всіх відділів та введення автоматизованих баз даних. Іншою вдалою ініціативою МГБ згаданого періоду стала акція зі створення в державі «мирних, безпечних трас-авеню» вздовж головних транспортних артерій – автомагістралей Пекін – Харбін та Пекін – Синдзян. Результат – значне убезпечення цих доріг, майже зразкове дотримання законів учасниками дорожнього руху. Хоча чи був би успіх, наприклад, у відкритті вій­ни з економічним криміналом, якби Держрада не провела загальнонаціональної конференції в Пекіні, ще невідомо. Її резолюція розійшлася по парткомах, де зазначалося: «надати активну підтримку поліції, а значення цієї боротьби варто розглядати і з політичного погляду задля завоювання довіри народу». Воістину, скільки незбагненних для нас речей відбувається в Піднебесній!..
Структура органів громадської безпеки:
Бюро та відділи відомства у країні розподілені по комунах та містах і підпорядковані вищим поліцейським органам та місцевій владі. А вже при бюро діють чисельні диспетчерські пункти.
Китайські дружинники.
Поліцейські відділки проводять активну мобілізацію громадян у загони захисту й боротьби зі злочинністю в комунах як дієвий метод запобігання криміналізації суспільства. Такі ж дружини діють і всередині держпідприємств.

 

Безперестанний вишкіл

Наразі китайська поліція акцентовано підтримує курс на покращення системи відомчої освіти та системи підготовки. Відбулися реформи у профільних університетах, коледжах і тренувальних базах. Особливу увагу стали приділяти продовженню вишколу офіцера, інспектора чи сержанта після завершення навчання в період проходження служби. Приміром, для офіцерів стали обов’яз­ковими тренувальні сесії, інтенсивність і періодичність яких залежить від спеціалізації працівника. Вони стосуються як очільників бюро, так і зовсім молодих кадрів. Не скупляться тут і на витрати, якщо постає питання про стажування у США, Великобританії чи Німеччині найкращих і найперспективніших фахівців. Приміром, були організовані навчальні відрядження в Англію 300 директорів бюро общин та представників муніципальної поліції, або ж понад 1,1 тис. суперінтендантів, які готувалися стати комісарами поліції. Крім того, для поліцейських організовані заочні курси підвищення рівня знань – як професійних, так і загальних.
Загалом варто зауважити, що служба в народній поліції КНР – престижна й відносно добре оплачувана праця, яку поважають у суспільстві. Тут кандидатів у поліцію не «ловлять на вокзалах», як у нас колись небезпідставно жартували. Шлях у цю професію лежить через конкурсний відбір, а кадровій роботі в китайській поліції приділяють особливу увагу. У тамтешні відділки буквально стоять черги охочих одягнути форму правоохоронця. І недаремне. Адже грошове утримання звичайного інспектора можна порівняти з доходами представників малого бізнесу чи держслужбовців середньої ланки. Тому китайські поліцейські дуже дорожать службою, від того випадки корупції чи порушень дисципліни в їхніх лавах є поодинокими.

 

Хто може стати китайським поліцейським

Відповідно до ст. 26 закону «Про Народну поліцію» всі особи, яких призначають у поліцію, повинні мати «освіту старшого щабля середньої школи або вище, гарне здоров’я, вирізнятися хорошими політичними і професійними якостями, взірцевою поведінкою». Примітно, що поліцейським заборонено приймати подарунки від зацікавлених сторін чи їхніх представників та запрошення на оплачений обід; займатися комерцією, працювати на будь-яку іншу організацію або приватну особу. А от поліцейська освіта в КНР платна, як і проживання в гуртожитку, харчування й обмундирування. Основою вишколу професіонала тут вважають першопочаткову підготовку, яка є обов’яз­ковою для всіх, хто вирішив працювати в «органах». Головним вишем відомства є Пекінський університет МГБ КНР, при якому діє коледж для підготовки старших офіцерів з регіонів – фактично найбільший центр поліцейської перепідготовки.
У кожній провінції та в містах центрального підпорядкування є подібні інститути вишколу офіцерів поліції (загалом їх 30). До речі, спеціалізацію останніх визначає особливість регіону та характерні для неї злочини. Приміром, у Юньнані (що неподалік сумнозвісного «Золотого трикутника») готують спеціалістів з боротьби з наркобізнесом.
Право на пенсію китайський поліцейський заробляє, коли бездоганно відслужить щонайменше 15 років (від 50 % грошового утримання) або досягне 50-річного віку. Кожен наступний рік служби додає до пенсії певні відсотки, аж до 100 % розміру зарплати.
Зарплата китайського поліцейського – 6 тис. – 8 тис. юанів (900 – 1,3 тис. доларів США).

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті