«Бабусина» городина зі знаком якості

З падінням залізної завіси для радянських людей зникло поняття дефіциту. Відкрились «шлюзи» для потрапляння в країну усього заморського: порожні полиці крамниць накрило хвилею провізійного розмаїття. Зголоднілі за усілякими делікатесами українці кинулися скуповувати продукти за «олімпійським» принципом – смачніше, запашніше, яскравіше. У цій гонитві рідко хто замислювався над тим, наскільки такі харчі корисні, а основне – безпечні. З плином часу, коли співвітчизники таки наситилися комерційною ряснотою, а на продуктах із різноманітними підсилювачами смаку, ароматизаторами та барвниками виросло ціле покоління, вчені забили на сполох. Поступово усе повернулося на круг свій. У пошані знов опинилися «старі» – не «модні» – продукти харчування. Власне терміну «старі», коли йдеться про колишні високі державні та галузеві стандарти якості, щодо харчових продуктів фахівці не вживають. Але дотримуватися цих стандартів нині прагнуть виробники, які розуміють: майбутнє – за здоровими, а отже, органічними харчами.

Здорова людина – здорова планета

Потребу українців у здоровій провізії чітко вловили вітчизняні виробники й узялися заповнювати цю «прогалину». Однак ніде правди діти, далеко не в усіх вистачало сумління, а подеколи й, відверто кажучи, бажання докорінно змінити технологію виробництва на користь натуральності. Куди простіше змінити упакування товару, поставивши на ньому промовисте маркування «100 % натуральний», «екологічно чистий», «без консервантів» тощо, й отримати ті ж прибутки.

Хтось зауважить: це ж звичайне ошуканство! Однак «рекламуючи» у такий спосіб свою продукцію, виробник не обмежений нормами закону. Адже чітко прописаного визначення поняття «органічний продукт» в українському законодавстві немає – Закон України «Про органічне виробництво» Верховна Рада ухвалила лише у першому читанні. Відтак вітчизняні фермери, які займаються виробництвом екологічно чистої сільгосппродукції, послуговуються у кращому разі західними стандартами, у гіршому – власним уявленням про те, як має виглядати органічний метод хазяйнування.

Якщо наслідувати чужоземний досвід, то орієнтиром має слугувати Постанова Ради Європейського Союзу № 834/2007, яка регламентує вимоги до процесу вирощування, виробництва, переробки та реалізації органічної продукції. Відповідно до цих норм органічними вважаються продукти, виготовлені з дотриманням стандартів, що підтверджують їх екологічність протягом усього циклу виробництва – так би мовити, від насінини до прилавка. У виробництві органіки застосовують технології, що допомагають зберегти максимум поживних речовин без використання усілякої хімії. Приміром, в органічному тваринництві особливу увагу приділяють кормам: до них не входять збудники апетиту та стимулятори росту. Якщо ж тварина захворіла, для її лікування використовують лише природні «пігулки», зроблені на травах.

Користь від органічного виробництва для планети очевидна. Хімія, якою «нашпиговані» комерційні продукти харчування, завдає значної шкоди не лише людському організму, а й живій природі. Натомість ведення органічного господарства дозволяє зберегти збалансовану екосистему.

Ціна питання

Утім, виникає цілком логічне запитання: то як зберегти «екологічність» сільгосппродукції, коли її треба захищати від усіляких шкідників? Не секрет, що досі найефективнішими засобами для такої боротьби були хімічні препарати. Натомість фахівці запевняють: без «хімії» обійтися тут цілком реально. На допомогу приходять надбання науки – фізичні й біологічні методи: ультразвук, шум, світло, температурний режим тощо. Ефективним є й інший метод – природного антагонізму. Його ефект базується на тому, що поряд висаджуються такі види рослинних культур, які потерпають від шкідників, що перебувають у «конфлікті». Шкідники, опинившись поряд, «переключаються» з рослин на своїх ворогів-комах.

Що ж до родючості ґрунту, то в екологічно чистих господарствах її підтримують не за рахунок внесення міндобрив, а завдяки правильно організованій сівозміні та збагаченню ґрунту добавками мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження. Таким чином, органічне виробництво – це поєднання традиційних «бабусиних» методів господарювання й сучасних технологій, що дають змогу вести масштабний виробничий процес. Щоправда, слід зауважити: ціни на таку провізію будуть вищими за її хімізованих «близнюків», вирощених у традиційний для сьогодення спосіб.

Західний покупець вже давно визначився з пріоритетами, що йому цінніше: здоров’я чи гроші. Так, за оцінками міжнародної федерації органічного землеробства, світовий ринок споживання органічних продуктів оцінюється на суму близько 51 млрд доларів та має стійку тенденцію щодо подальшого зростання: щорічно сектор органіки додає 25 % «ваги». Найбільшою популярністю органічні продукти користуються в США та Західній Європі. Там попит на органіку виник ще у 80-их, на хвилі розвитку екологічного руху, і, як не прикро це визнавати, не без «допомоги» Чорнобиля. Лідерами у споживанні органічних харчів є Швейцарія та Німеччина. Не пасуть задніх Італія та Франція, які не лише задовольняють свої внутрішні потреби у корисній провізії, а й забезпечують левову частку світового експорту еко-товарів.

Та попри активний розвиток ринку органічних продуктів, Європа має обмежені можливості у виробництві органіки. Серед головних причин – виснажені через широке використання у сільському господарстві інтенсивних технологій ґрунти. До того ж відведені під комерційне господарство території «наступають» на землі органічних господарств, стримуючи їхній розвиток. Натомість експертні оцінки земель в Україні пророкують досить непогані перспективи у цій царині, звісно ж, за умови раціонального використання.

Хоча нашій країні ще дуже далеко до лідерів споживання органічної продукції, увага до неї неухильно зростає. А чом би ні? Доведено, що органічна їжа містить у рази більше вітамінів, мінералів та антиоксидантів. І з цим важко не погодитись. Щоправда, за однієї умови: якщо продукт дійсно органічний.

Без хімії і... сертифіката

Саме для захисту споживачів від псевдоорганічних продуктів та несумлінних виробників було запроваджено сертифікацію. Про національну систему говорити не доводиться, оскільки закону, який регулював би цю сферу, як вже зазначалося, в Україні не існує. З доброї волі виробник органіки може пройти сертифікацію у певній міжнародній компанії. Самому виробнику такий сертифікат дозволить мотивовано позиціонувати свій продукт як органічний, а покупцеві – бути впевненим у найвищій якості цього товару. За даними Федерації органічного руху, право проводити таку експертизу та видавати сертифікати в Україні нині має більше десятка іноземних структур. Три роки тому міжнародну акредитацію на право проводити сертифікацію продуктів на «органічність» отримала й українська компанія «Органік Стандарт».

Кожне господарство, яке бажає отримати «органічний» сертифікат, має запастися грошима й терпінням. Процедура ця недешева – коштує кілька десятків тисяч гривень, до того ж тривала – вимагає кількох років (зокрема, за цей час підготовляється ґрунт, який має повністю позбутися хімії). Першим кроком на шляху до сертифікації є укладення контракту між підприємством та установою, що має право на видачу сертифікатів. Потому проводиться тривала інспекція кожної ланки усього ланцюга виробництва, з урахуванням умов зберігання й транспортування провізії. До моменту отримання сертифіката – а це від двох до чотирьох років – продукт органічним не вважається. І лише пройшовши крізь усі «терни», виробник отримує право на відповідне маркування свого товару. Та на цьому контроль якості провізії не завершується: щонайменше двічі на рік сертифікаційна компанія робить вибірковий аналіз готової продукції. Такий аналіз проводиться і за наявності обґрунтованих підозр. Окрім того підприємство зобов’язане повідомляти своїх кураторів про будь-які суттєві зміни у виробничому процесі.

У кошик – користь, а не красу

Пройшовши «випробування» сертифікацією, виробник органічної продукції постає перед новим завданням – реалізувати свій продукт. За кордоном такої проблеми немає, адже там діють як спеціалізовані «органічні» крамниці, так і відповідні невеликі відділи у маркетах. До того ж органіку можна придбати не виходячи з дому: безліч інтернетмагазинів доставлять товар куди і коли завгодно. У більшості європейських країн діє система біоабонементів. Власник такого абонемента регулярно отримує органічні овочі, фрукти, м’ясо, молочні продукти, крупи у необхідній йому кількості. Користь від цього усім: покупцеві не потрібно витрачати час на поїздки до маркетів, а виробникові – сушити голову над тим, як реалізувати свій продукт. Та найбільший здобуток прогресивного Заходу у цій царині – так звані крамниці просто неба. Покупець приїздить безпосередньо до фруктового саду чи на город, де сам збирає плоди на свій смак, чи на тваринницьку ферму, де купує найсвіжіші молоко та м’ясо.

В Україні ринок органічних продуктів ще тільки починає розвиватись. У столиці та містах-мільйонниках магазини органіки вже не в дивину. Звісно, про те, щоб вони могли скласти конкуренцію звичайним продуктовим крамницям, поки що мова не йде. Однак споживач має вибір: придбати комерційний продукт, виклавши менші гроші, або ж віддати перевагу натуральному, хоч і за більшу ціну. А щоб не купити під виглядом дорогої органіки дешевшу «хімію», фахівці радять дотримуватись кількох принципів.

Найперше. Вибір товару слід починати з вивчення етикеток та маркування продукції. Однак не слід забувати, що позначки на кшталт «100 % натуральний» часто не відповідають дійсності. Тому перед купуванням товару не зайвим буде ознайомитися зі спеціальними позначеннями сертифікованої органіки. Це можна дізнатися на офіційному сайті Федерації органічного руху України.

По-друге. У місцях реалізації органічної продукції продавець повинен надавати за вимогою покупця не лише документи від санітарно-епідеміологічної служби, а й копію відповідного сертифіката щодо «органічності» товару.

І, зрештою, варто пам’ятати, що фрукти та овочі, вирощені природним шляхом, як правило, виглядають не так привабливо, як їхні хімізовані родичі. Вони зазвичай не мають ідеальної форми, відрізняються за кольором. Приміром, червонобокі яблука можуть виявитись «ватяними» на смак, то що вже й казати про їхню користь. Натомість непоказні з виду – смакуватимуть куди краще, до того ж принесуть куди більше здоров’я.

Марія САЛЬНІК,

«Моменти»

друкувати

Коментарi

Jodi 13/03/2014 3:29
Cipro for diarrhea viagra for sale cialis sale canada generic life insurance quotes m

Andi 14/02/2014 21:22
slots game cialis no prescrip cheap where to buy viagra online Jenn 14/02/2014 2:41
www.yourlifeinsurer.com www.quoteslibrary.net cheap viagra Trevon 05/02/2014 3:36
Oh yeah, fauuolbs stuff there you!
Suraj 04/02/2014 13:23
That's cleared my thoughts. Thanks for corgtibunint.
Gucci Belts 03/11/2012 4:20
There are many pleasures to Coach Factory Outlet being an art critic in New York. One, in my view, is definitely the late Saturday afternoon crunch Louis Vuitt

Coach Outlet 03/11/2012 3:39
Legitimacy Coach Outlet was also a factor after Benjamin Harrison defeated incumbent President Coach Outlet Grover Cleveland, the popular winner in 1888, by winning
Celine Outlet 13/06/2012 12:26

Celine bags Purses And Wallets And Free Shipping!