З рогів бика – у лапи тигра
У цю Новорічну ніч до наших осель, надихаючи радість, примчить граційний та відважний білий (металевий) тигр. Як гідно зустріти смугастого, чим його «задобрити» та що він принесе нам 2010-го дізнавалися «Моменти».
Тигр – тварина сильна й розумна, тому якщо ви зумієте заслужити його прихильність, він не лише стане вашим вірним супутником у новому році, а й допоможе виконати усі бажання, загадані під бій курантів. Перш за все пам’ятайте: за старовинною легендою в одному з поєдинків Бик переміг Тигра і поглузував з нього. Відтоді смугастий на дух не переносить рогатого, тож проводжаючи старий рік, бажано не нахвалювати його. Крім того, Тигр любить своє лігво і родину, тому святкувати краще вдома, у колі рідних та близьких. Про це, до речі, в один голос твердять і астрологи, рекомендуючи цього дня поводитися спокійно, не лаятися і не порушувати внутрішнього комфорту. Водночас не скупіться на хвалебні слова щодо року прийдешнього, розкажіть хижаку, як ви його поважаєте та які надії на нього покладаєте – він, як тварина царствена, гідно оцінить це. Величний Тигр завжди йде вперед і зневажає консерватизм та умовності.
Особливу увагу приділіть прикрашанню та «наповненню» свого дому. Найкраще оздобити його металевими речами, а ялинку зробити яскравою та блискучою. Стіл бажано поставити посередині кімнати. На ньому мають бути білі, жовті, пурпурові або смугасті свічі, металева ваза із мандаринами чи іншими помаранчевими фруктами. Основні кольори новорічної їжі: червоний, помаранчевий і білий. Добре було б приготувати декілька видів м’ясних страв. Із напоїв – шампанське, червоне вино, апельсиновий та мандариновий соки.
В одязі також слід притримуватися спокійних кольорів, однак не бійтеся помпезності. Краще вбратися у щось з металевим відтінком або ж за «смугастими» мотивами. Це ж стосується і аксесуарів: їх бажано підібрати із натуральних матеріалів. В ідеалі – зустрічати Новий рік босоніж, якщо немає такої можливості – у зручному взутті. Однак вирішальну роль відіграє ваш настрій: будете у доброму гуморі – тоді й рік буде вдалим. Загалом за китайським календарем тигр має прийти лише 14 лютого… Втім, чому б не починати зустрічати його вже 1 січня?
Рік Тигра обіцяє нам багато серйозних змін у всіх сферах життя. Ще б пак, адже він пройде під знаком любові! Саме вона, а не краса має врятувати світ. Як стверджують фахівці з фен-шуй, завдяки супутниці любові справедливості у багатьох людей просто таки відкриються очі. З часом зникнуть стереотипи та фігури минулого. На жаль, скоріше за все, економічна криза нікуди не подінеться, однак вона перетне критичну межу і наприкінці року піде на спад. Зате рік обіцяє принести спокій та затишок у наші родини. Тигр, як символ неочікуваних ситуації, у поєднанні із металом – твердістю і холодністю, піднесе нам не один сюрприз. У зв’язку з цим рік сприятливий для різних змін у кар’єрі, але добитися успіху зможуть лише завзяті, сильні люди. За загальним астропрогнозом особливо вдалим рік буде для Дракона, Бика, Кози, Тигра, Собаки та Коня. А от труднощі доведеться долати Півню, Коту і Мавпі.
Новий рік. Історія
А чи знаєте ви, що колись Перший день року в нас був 1 березня, а потім 1 вересня (за юліанським календарем)? 1 січня в Україні почали зустрічати Новий рік 1362-го, а у Росії в 1700-му. Так уже вийшло, що на початку ХХ століття тогочасна Російська імперія за «старим стилем» відставала від Європи на 13 днів, яка жила за григоріанським календарем. Йти «в ногу» з рештою світу нам допомогли більшовики, котрі на початку 1918-го «підкорегували» календар. Саме тому в країнах колишнього Радянського Союзу люди нерідко відзначають Новий рік і Старий Новий рік. Однак уважний читач може запитати, чому ж тоді ми святкуємо Різдво «по-старому» – 7 січня, а не 25 грудня, як мало б бути за григоріанським календарем, як це прийнято у католиків? А тому, що православна церква взагалі не переходила на новий стиль літочислення.
Між іншим, хоч революція і подарувала нам сучасний день зустрічі Нового року, все ж спочатку її вожді намагалися «вигнати» з країни і це свято, і Різдво, і їх «супутницю» ялинку, як «пережиток буржуазії». І хоча Новий рік «плямували» не так сильно, як Різдво, його повноцінним поверненням можна вважати 1935 рік, коли наприкінці грудня у газеті «Правда» було опубліковано статтю члена Президії ЦВК СРСР Павла Постишева «Давайте організуємо до нового року дітям хорошу ялинку». У ній йшлося про неправильність трактування новорічної ялинки лише як «буржуазного забобону». Мовляв, коли багатії влаштовували своїм дітям ялинку, робітничі чада могли лише з заздрістю спостерігати за ними, то чому б не надати їм зараз можливість самими покружляти навколо зеленої красуні? Одночасно з масовою організацією новорічних ялинок для дітей, партія заохотила і колективні відзначення свята дорослими, офіційно перетворивши його на державне. Та лише наприкінці грудня 1947-го 1 січня було оголошено неробочим днем. Традицію ж звернення глави держави до народу започаткував Генсек ЦК КПРС Леонід Брежнєв перед Новим 1976 роком.
