Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
З перших вуст
27/11/2011 12:51

Критерій успішності – відчуття безпеки

   Стурбованість влади і громадян неефективністю кримінальної юстиції, зокрема дублюванням функцій правоохоронних структур, невизначеністю їхніх компетенції та повноважень, свідчить про те, що визріла потреба в реорганізації правоохоронної системи. 
   Вважається, що важливим кроком на шляху реформування органів внутрішніх справ має стати створення Слідчого комітету при МВС, а головним його здобутком – підвищення рівня довіри до міліції.

   
   Слідство змінює оціночну шкалу
   Щоб перевірити доцільність такої новації, з липня 2011-го до кінця червня наступного року в ОВС проводитиметься експеримент, основ­на ідея якого – забезпечення прав і свобод громадян на етапі від реєстрації заяви про злочин і до завершення розслідування справи. Слідчий апарат міліції наразі працює за «вертикальною» схемою підпорядкування, що має покращити його діяльність в умовах незалежності від органу дізнання зокрема і кардинальної зміни підходів у роботі відомства загалом. Слідчі вже виведені з підпорядкування очільників міліцейських відділів, які тепер є координаторами взаємодії між слідчим, оперативником й іншими фахівцями. Розширено і права керівників досудового слідства в сенсі кадрового й матеріально-техніч­ного забезпечення. Певно, це унеможливить спроби будь-якого незаконного впливу на розслідування кримінальних справ і запобігатиме корупції. Перші місяці експерименту засвідчили: якість досудового слідства поліпшилася. Приміром, більше закінчено розслідуванням і направлено до суду кримінальних справ. Проте стало зрозумілим й інше: треба реформувати не лише слідство, а й всю систему органів внутрішніх справ та підходи до формування критеріїв оцінки їх діяльності, щоб уникнути тут фальсифікацій показників стану протидії злочинності в державі.
   Водночас у розвинених країнах довіра до поліцейського настільки велика, що йому під час виконання службових обов’язків навіть не потрібні поняті. Спростувати слова полісмена можна лише на основі показань мінімум трьох незацікавлених свідків. Тому за дрібні порушення суддя часто виносить вирок лиходію на підставі одного рапорту правоохоронця. Україна переймає такий досвід: зокрема, в новій редакції КПК згадано можливість проведення більшості слідчих і процесуальних дій без понятих, а за умови застосування безперервного відеозапису їх присутність не обов’язкова.
   В Євросоюзі критерієм успішності роботи поліції є громадська думка, що враховує рівень відчуття безпеки, час реагування на подію, невідворотність покарання, ефективність профілактики, відкритість для ЗМІ тощо. Загалом, так само визначені й основні завдання української міліції. Утім, на практиці вони не завше «основні», бо найбільша увага приділяється «розкриттю злочинів», і тому громадська думка тут має негативну динаміку відгуків. Щоб її виправити, в міліції треба запровадити сучасні визначники і зосередитися на оперативному 
реагуванні на події та належній взаємодії підрозділів. МВС України вже запроваджує оціночну систему, що ґрунтується на показниках повноти реєстрації й розгляду заяв і повідомлень, дотримання законності, ефективності виявлення та розкриття злочинів, розшукової роботи і слідства, суспільних настроїв щодо міліції.

   Для реформування не треба чекати «відмаху»
  Однак під час реалізації згаданого експерименту щодо слідчої «вертикалі» допущено прорахунки. У першу чергу це стосується реєстрації заяв і повідомлень, організації виїздів на місце події, проходження матеріалів у інстанціях, порушення кримінальної справи та кваліфікації злочину, відшкодування збитків, притягнення винних до відповідальності. Чинний порядок фіксації злочинів та подій потребує вдосконалення. І досі не зламано стару психологію – працювати не на результат, а на показник. Наразі актуальною є законодавча регуляція порядку надсилання заяв і повідомлень за належністю, як і скасування сумнозвісного інституту відмови в порушенні кримінальної справи. Проект нового КПК передбачає таке скасування і повне розслідування за кожною заявою про злочин відразу після занесення до Єдиного реєстру досудових проваджень. До речі, вже тепер, не чекаючи ухвалення цього Кодексу, варто на противагу наявній практиці реєстрації інформації за різними обліками запровадити Єдиний електронний реєстр звернень громадян і юридичних осіб до міліції. Його можна створити на основі нинішньої автоматизованої бази даних «Факт». Зважаючи на складність упровадження цієї системи обліку, ГСУ МВС пропонує як експеримент запровадити її з наступного року в тих областях, де спостерігається зволікання у розгляді матеріалів.
   Інша міліцейська проблема – несвоєчасний виїзд слідчо-оператив­них груп (СОГ) на місце події. Звідси – неякісні огляди, поспіхом складені протоколи, брак застосування криміналістичної техніки, розшукових собак, невиявлення та невилучення слідів злочину. І тому МВС прагне перебудувати роботу чергових частин міліції так, щоб це була дійсно «швидка допомога» чи аналог служби «911». Для цього слід зважити на реальну можливість цих підрозділів оперативно реагувати на заяви й повідомлення (як критерій), всебічно підготувати персонал у сенсі належних процесуальних і криміналістичних знань. Ідеться про створення у штаті чергових частин, залежно від кількості населення й інших чинників, груп документування для виїзду на нетяжкі злочини (окрім СОГ). Відповідальний черговий після надходження інформації про лиходійство відразу направляє на місце таку групу, дільничного інспектора й оперативника. Якщо ж виявлені ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, туди негайно виїздить СОГ. До її прибуття «документувальники» забезпечують охорону місця події, встановлюють свідків тощо. Якщо злочин нетяжкий, то, прийнявши заяву та провівши огляд місця події, інспектор чергової частини відразу ухвалює рішення про порушення кримінальної справи і проводить невідкладні слідчі дії. Це позбавить від негативної практики неодноразового виклику міліції з того ж самого питання, а слідчі не марнуватимуть час на «дріб’язок». Проте для організації такої моделі потрібно за рахунок перерозподілу наявної штатної чисельності значно збільшити чергові частини. І лише тоді буде відчутний ефект – громадяни побачать реальний результат, відповідно, поліпшиться імідж міліції. Найголовніше, це не потребуватиме значних витрат, оскільки нині є чимало працівників, які злочинів не розкривають.

   Не укривати, а якнайшвидше розкривати
   У Німеччині, наприклад, на місця скоєння нетяжких злочинів і правопорушень виїжджають рядові поліцейські, які здійснюють весь комплекс першочергових заходів. Там вважається, що стан справ із розкриттям поліпшує запровадження жорсткого контролю за своєчасним порушенням кримінальних справ. От і в Україні з квітня 2011-го запроваджено невідкладну реєстрацію заяв про зникнення безвісті дітей, порушення відповідних справ упродовж доби та залучення всіх розшукових можливостей для встановлення їх місцезнаходження. Як наслідок, із 6,6 тис. розшуканих цього року дітей понад 80% знайдено впродовж першої доби. Тим часом, у значній більшості інших категорій злочинів порядок та строки передачі матеріалів до слідчих підрозділів нічим не регламентовано. Саме тому потрібно затвердити порядок складання перевірок, вимог до форми, змісту документів і додатків до них, строків та процедури їх передачі, типові переліки матеріалів, що оформлюються в результаті виїздів СОГ залежно від скоєних протиправних дій.
   Одним із завдань експерименту повинно стати й поліпшення громадської думки про роботу міліції і, як наслідок, суттєве зменшення кількості скарг, більшість із яких стосується тяганини й безпідставного призупинення слідства. Так, повідомлення про те, що в справі призупинено слідство, потерпілим розцінюється як закриття справи й небажання встановити вин­них. При цьому КПК України не передбачає обмеження строку розслідування у справах про нерозкриті злочини. Фактично, у слідчого немає потреби виносити постанову про призупинення слідства – цей процес іноді забирає більше часу, ніж саме розслідування. У подальшому ці постанови не раз скасовують, виносять нікому не потрібні рішення про поновлення слідства, коли потерпілих та свідків повторно допитують із тих самих питань.
   До речі, проект нового КПК не передбачає призупинення розслідування за невстановленням особи винного. Саме тому робота над викриттям злочинів має бути спільною, як це і закріплюють відомчі норматив­но-правові акти. Результат буде, лише коли одні не укриватимуть, а інші виявлятимуть зацікавленість в якнайшвидшому розкритті. Потрібне живе спілкування дільничного й оперативника з потерпілим одразу після кримінального інциденту. Усе це, зрештою, позитивно вплине на думку населення про міліцію – наш головний та перспективний критерій.

Василь ФАРИННИК,
начальник ГСУ МВС
 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті