Шановний Віталію Юрійовичу!
З глибокою вдячністю звертається до Вас вдова ветерана МВС генерала Войцеховського Олександра Володимировича, щоб висловити щире почуття вдячності і поваги до Василя Васильовича Дурдинця – високоморальної і великодушної людини, щиросердної, відкритої для розуміння і допомоги людям, які зазнали труднощів.
2005 року помер мій чоловік, незабаром тяжко захворів син, нині інвалід І групи, прикутий до ліжка, за цим настала ще одна біда – згоріла квартира і все, що в ній було. Протягом усіх цих тяжких років я і моя сім’я (син і малолітній онук) тримаємося завдяки неоціненній допомозі Василя Васильовича Дурдинця. Небагатослівний, стриманий, він насправді глибоко проймається і відчуває чуже горе, розуміє людей, не рахуючись зі своїм часом і здоров’ям, іде назустріч нужденним людям.
Це думка всіх тих, хто до нього звертається, і, насамперед, ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Таке ставлення до людини, її страждань, високе почуття відповідальності – приклад для інших.
З повагою і вдячністю,
Неоніла Павлівна Войцеховська