Творити здатна лише щаслива людина

Для багатьох людей творчість – єдина можливість вирватись із полону переобтяжених рутинними справами робочих буднів. Та для капітана міліції Тетяни Іщенко служба і творчість – нероздільні поняття. Позаяк вона переконана, що творити здатен лише той, чиє життя наповнене змістом.

Від природи наділена невичерпною художньою фантазією, Іщенко служить у міліції вже понад десять років. Вона – оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС Полтавщини. Та попри таку відповідальну посаду Тетяні завжди вдається викроїти хвильку на мистецтво. Її високохудожні вироби з бісеру – справжні шедеври. Більше сотні робіт майстрині нині прикрашають інтер’єри осель родичів, друзів, колег і знайомих, їх можна побачити і на мистецьких виставках.
…А почалось усе ще в дитинстві. Як і більшість її одноліток, школяркою Таня захоплювалась плетінням «фенічок», як тоді казали дівчатка, з бісеру. З віком майстриня забула про своє хобі – на перший план вийшли дорослі, серйозні турботи. Та кілька років тому на очі їй потрапила фотографія в одному з журналів: на ній було зображено віртуозно сплетене дерево. Бажання відтворити побачене було настільки жагучим, що дівчина одразу ж перейшла до діла. Як нині зізнається майстриня, нічого путнього з тих вправ не вийшло.
– Щиро кажучи, невдача дуже засмутила мене, тож я відклала свій задум, так би мовити, у довгу шухляду… Нині ж, з огляду на власний досвід, раджу усім у жодному разі не опускати рук і наполегливо йти до задуманого, – ділиться Тетяна.
Власну ж «шухляду» дівчина відкрила вже за рік, під час відпочинку на Закарпатті.
– Зачарована красою місцевої природи і розмаїттям бісеру на прилавках ринку, я вирішила ризикнути знову. З нульовим рівнем знань про ази бісероплетіння розпочала з простого – виготовлення окремих елементів: листя, бутонів квітів, гілочок, – продовжує наша героїня.
Втім, ніхто б так і не довідався про її талант, якби не друзі.
– Для мене завжди важливим був сам процес творчості, а не її результат. Тож мої роботи люди побачили лише завдяки подрузі – вона запропонувала виставити їх в художньому салоні міста.
Так, за якийсь час високопрофесійні роботи майстрині нарешті побачив широкий загал. Береза, калина, горобина, яблуня, персик, вишня, красула (так зване грошове дерево), квіти – це далеко не повний перелік робіт, які полонили серця сотень людей, що відвідали експозицію.
Цінність її робіт полягає в позитивній енергетиці, якою жінка щедро наділяє виріб у процесі його створення.
До речі, майстриня в погонах також чудово в’яже гачком і спицями, виготовляє декоративні квіти з тканини, вишиває хрестиком картини.
На запитання, як вдається знаходити час для творчості, Тетяна, не вагаючись, відповідає:
– Якщо я не реалізую якусь свою творчу ідею, вона не даватиме мені спокою. І так, доки не викрою час на її втілення в життя. Тому той, хто дійсно хоче творити, обов’язково знайде і час, і можливості для цього.

Поліна ЛАРІНА,
Полтавська обл.

друкувати