Дорога до Храму, яку ми обираємо

Чому більшість працівників міліції рано чи пізно звертають своє серце до Бога – запитання складне…

Олександр ІВАЩЕНКО,
головний редактор «Моментів»
 
Тут йдеться, зрозуміло, про справжніх працівників різноманітних служб, саме тих, для кого робота в міліції не «відбувайлівка», а щоденна війна з тими, хто став «по той бік», які надивилися й пережили стільки, що іншій «нормальній» людині на три життя вистачило б і ще залишилося б. Про тих, справжніх, хто хлебнув сповна і крові, і поту, нюхнув пороху і не лише в переносному сенсі…
Чи не тому, що для них, котрі вже на першому році служби надивилися багато чого, дуже вже вагомо починає звучати фраза «всі під Богом ходимо!»?
І хочеться, пересмикуючи затвор «Макарова», вірити в те, що є над тобою захист надійніший за штатний бронежилет – материнська опівнічна молитва і надітий на порозі рідного дому заплаканою дружиною хрестик. Чи в тому суть, що людина, яка щоденно ризикує життям, дуже хоче вірити: коли раптом трапиться з нею завтра ЦЕ, не настане цілковите й остаточне НІЩО зі спалахом пострілу і підлим ударом «заточки»?
І в цьому також… І в тому, що, випиваючи в день поминання полиново-гірку чарчину, до болю, до важким свинцем закипаючих в чоловічих очах сліз хочеться вірити, що твої бойові товариші і друзі не розчинились у небутті, не впали в безодню, а дивляться зараз на тебе, того, який крокує їхньою ж дорогою і пам’ятає…
Чи не тому починає людина вірити, що, надивившись у цьому житті на неправедні суди, на мерзотників і негідників, які уникнули належного покарання, залишається надіятись на те, що хоч за останньою межею Суд буде воістину праведним і кожному буде відплачено по заслугах? Тому також…
Багато їх, причин, та якщо спробувати все-таки розібратися в основному, то виходить, що немає в людини, котра чи не щодня стикається з горем, кров’ю і смертю, у людини, яка чи не з дня на день бачить Зло в різноманітних його проявах, іншого шляху… Якщо не починає душа, зранена чужим і своїм болем, шукати світла, йти до Бога, то… Душа не терпить порожнечі. То є лише пишномовні літературні вислови: «порожня душа», «на душі порожньо». Так не буває. В житті душа якщо не йде до Бога, то починається, так би мовити,…зворотний процес. Де немає Світла, там панує Пітьма. Сутінки, як відомо, завжди короткочасні… А втім – у кожного з нас своя дорога до Храму…

Коментарi

• replica oakley sunglasses16/12/2011 5:35
  I love this article, it's very well.replica Oakley Forsake Sunglassescheap oakley sunglasses16/12/2011 3:32

  It really a good article.Oakley Antix Sunglasses wholesale

  Додати коментар

  Ім'я:

  Електронна пошта:

  Коментар:

  Захисний код:

  інший код

  Інші статті

  • 01/02/2012 12:06 Логіка у «клітці» політгеографії
  • 12/12/2011 19:23 Василь Дурдинець: «Політизація чорнобильської проблематики неприпустима»
  • 27/11/2011 12:51 Критерій успішності – відчуття безпеки

  • 18/11/2011 19:48 Із пошти міністра
  Інтерв’ю

  Володимир Малишев: «Потрібно, щоб у міліцію йшли працювати за покликанням» В останні 20 років держава так і не провела кардинальних реформ у правоохоронній сфері.

  Новини

  • 01/02/2012 12:10 Штабні підрозділи дали оцінку року, що минув
  • 01/02/2012 12:10 У природи немає поганої погоди. Коли поряд є ДАІ
  • 01/02/2012 12:09 Слідчі готуються до нових умов роботи
  • 01/02/2012 12:08 Стати ближчими до людей
  • 01/02/2012 12:07 Двадцять років високого польоту
  • 20/01/2012 16:13 Сімейний конфлікт завершився жахіттям
  • 20/01/2012 16:12 Україна гостинна не для всіх
  • 20/01/2012 16:11 А на купюрах світилося слово «хабар»…
  • 20/01/2012 16:10 Проти лому є прийом – сигналізація
  • 20/01/2012 16:09 Двб інформує

  Усі новини

  Фоторепортаж

  

  Вся галерея

  Листати

  
  © 2005–2009 Тижневик МВС України «Іменем Закону»
  Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua

  Дизайн та розробка сайту — Студія Айкен (11.2009)