П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Резонанс
23/04/2015 17:17

Ліквідація ветеринарної міліції: доцільність покаже час

Масштабні зміни в системі Міністерства внутрішніх справ України, заплановані нинішнім керівництвом відомства, розпочалися з так званої малої реформи МВС, у межах якої було ліквідовано кілька служб, зокрема ветеринарну міліцію. Звісно, ухвала щодо припинення функціонування цього підрозділу викликала менший резонанс, ніж рішення щодо реорганізації служби БОЗ. Однак фахівці наголошують: і в ситуації з ліквідацією ветміліції є чимало спірних питань, що залишилися «за кадром». Які саме аргументи наводять «за» та «проти» такої реформи, з’ясовували наші журналісти.

У  пояснювальній записці до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ», ініційованого Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, зазначено: «Питання ефективності використання ресурсів тривалий час стосується підрозділів ветеринарної міліції, які зобов’язані брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій, хоча повноваження фітосанітарних та ветеринарних служб невластиві органам внут­рішніх справ».

Репрезентуючи у Верховній Раді цей законопроект, перший заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе також наголосила, що МВС необхідно звільнятися від нехарактерних для нього функцій, маючи на увазі діяльність ветеринарної міліції.

Інші аргументи на користь реформи озвучив народний депутат України, секретар комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко: «У підрозділі ветеринарної міліції працює 400 осіб, а показник їхньої роботи за минулий рік – два кримінальних провадження. Звичайним громадянам нічого не відомо про цю службу, але при цьому є штат, автомобілі, фінансування». Він зазначив, що ліквідація ветміліції та інших підрозділів дасть змогу зекономити народні кошти та уникнути дублювання функцій різних державних служб.

Свою думку із зазначеного питання висловив і народний депутат, що має багаторічний досвід служби в ОВС, голова підкомітету з питань діяльності органів внут­рішніх справ, податкової міліції та інших право­охоронних органів комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Вік­тор Король. За йо­го словами, ни­ні потрібно думати не про те, кому підпорядкувати ветеринарну міліцію, а як дати відсіч організованим озброєним угрупованням, які здатні влаш­тувати терористичні акти на території нашої країни.

У самій ветеринарній міліції (на момент розформування її особовий склад становив 205 працівників) наголошують: завдяки подвійному підпорядкуванню – Держветфітослужбі та МВС, – а також статусу структурної складової міліцейського відомства їхній підрозділ мав ширші повноваження проти компетенції державних інспекторів ветеринарної медицини.

«У межах профілактики та боротьби з інфекційними хворобами тварин лише правоохоронці мають право проводити спеціальні заходи, пов’я­зані з тимчасовим обмеженням певних прав і свобод юридичних та фізичних осіб, – розповідає начальник відділу ветеринарної міліції МВС полковник міліції Сергій Оксюта. – Йдеться, зокрема, про діяльність карантинних ветеринарно-мі­лі­цей­ських постів в осередках спалахів хвороб, обмеження на переміщення людей і товарів в інфікованому районі, проведення огляду пасажирів та їхнього багажу на цивільних повітряних, морських і річкових суднах, залізниці, в автомобільному транспорті тощо.

Такі заходи вже не раз підтверджували свою ефективність. Приміром, впродовж останніх років в Україні вдалося втримати стабільність епізоотичної ситуації щодо африканської чуми свиней, хоча згадана хвороба набула не­абиякого поширення в сусідніх країнах. Варто зауважити, що там до цього призвела саме відсутність постійних спеціалізованих правоохоронних підрозділів, до основних функцій яких належать локалізація осередків інфекційних хвороб тварин та профілактика їхнього виникнення. Зваживши на цей негативний досвід, у деяких країнах ЄС нав­паки почали посилювати правоохоронний контроль у сфері якості та безпеки продукції тваринництва, створюючи спеціалізовані підрозділи».

Крім профілактики та протидії поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб тварин, підрозділи ветеринарної міліції виконували завдання з недопущення потрапляння у вільний обіг неякісних харчових продуктів, вилучення контрабандних товарів тваринного походження, викриття підпільних цехів з переробки такої продукції. Нині, як акцентує Сергій Оксюта, законодавча заборона проведення будь-яких перевірок суб’єктів господарювання фактично унеможливила профілактичну роботу органів конт­ролю в цьому напрямі, тож їхня роль звелася до обліку й ліквідації наслідків правопорушень та злочинів.

«Реалізація харчових продуктів невідомої якості й походження, зберігання товару в антисанітарних умовах, перепакування та продаж простроченого продовольства, незаконна заготівля тварин – ось неповний перелік тих порушень, які ми регулярно виявляли протягом минулих років, коли мали право здійснювати всі необхідні перевірки, – зауважує полковник міліції. – За нашими підрахунками, коефіцієнт дотримання законності в галузі продовольчої безпеки нині сягає 34 відсотки. Тобто без грубих порушень чинного законодавства працює лише третина підприємців. Навряд чи згаданий показник зміниться на краще після зникнення ще й міліцейського контролю в цій сфері, оскільки сама можливість уникнути перевірок спокушає приватних підприємців проігнорувати законодавство».

У Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України констатують: ветеринарна міліція була далеко не останнім важелем впливу на ситуацію в сфері продовольчої та епізоотичної безпеки. Лише протягом останніх чотирьох років за участю підрозділів ветміліції ліквідовано діяльність 325 підпільних цехів, де виготовляли неякісні харчові продукти, а на столи споживачів не потрапило понад 4,7 тис. тонн особливо небезпечної продукції тваринного походження, що мог­ла призвести до масових харчових отруєнь і гострих інфекційних хвороб. Крім того, працівники служби зібрали матеріали, за якими органи прокуратури та слідчі підрозділи ОВС порушили 50 кримінальних справ.

Приміром, торік під час перевірки однієї з великих птахофаб­рик Київщини працівники ветміліції звернули увагу на той факт, що більшість договорів на вивіз біологічних відходів укладені з фізичними особами-підприємцями, до того ж частина з цих відходів, зокрема трупи птахів, передавалися підприємцям для вивозу на безоплатній основі. Здійснивши низку оперативно-розшукових заходів, правоохоронці встановили, що тушки насправді не знищували, а в одному з підпільних цехів розбирали, фасували та заморожували для подальшого продажу. З виробничих приміщень вилучили майже 8 т готової продукції, яку незабаром було утилізовано.

Коли тривало обговорення щодо необхідності ліквідації ветеринарної міліції, низка громадських об’єднань, керівництво обласних адміністрацій, Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, а також група народних депутатів зверталися до Міністерства внутрішніх справ та Кабінету Міністрів з проханням зберегти зазначений підрозділ у системі МВС. Однак було прийнято рішення про розформування служби. Його доцільність, звісно, покаже час. Сподіваємося, що ця ухвала була виваженою та ґрунтувалася на об’єктивних чинниках, а фаховий та кадровий потенціал служби не буде втрачено.

Анна ТОРГОНЕНКО, «ІЗ»

 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті