П'ятниця, 11 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Соціум
27/03/2015 15:13

Дядько Стьопа – поліцейський, фінансист і прикордонник…

Якби поет Сергій Михалков жив у наш час, йому, напевно, довелося б переробляти свого «Дядька Стьопу-міліціонера» (з огляду на нинішні правоохоронні реалії). Такий жарт-висновок напрошується у зв’язку з черговими законодавчими ініціативами, об’єктом яких стало міліцейське відомство.

На варті публічного порядку

«Поліція! Іменем Закону!» – саме цими словами попереджуватимуть про свої наміри застосувати заходи примусу щодо порушників і злочинців майбутні українські поліцейські. Щонайменше, так записано в законопроекті № 1692-1 «Про поліцію і поліцейську діяльність». Співавторами документа є семеро депутатів – представників різних фракцій Верховної Ради.

Як зазначено у ст. 1 проекту, поліцією є структурні підрозділи центральних органів виконавчої влади, «які виконують функції з підтримання публічного порядку». Спектр завдань – доволі широкий: від виявлення адміністративних проступків і злочинів до затримання порушників на кордоні. Така правоохоронна система передбачає створення чотирьох видів поліції: місцевої, національної, фінансової та прикордонної. Певні поліцейські функції виконуватиме й Нацгвардія (їх регламентуватиме закон про НГУ).

Згідно зі ст. 6 проекту, кожна місцева рада має право на створення місцевої поліції, яка складається зі служби дільничних інспекторів та служби патрулювання. Компетенції цієї поліції обмежуються територією відповідної громади (окрім випадків безпосереднього переслідування особи, яку підозрюють у вчиненні злочину чи адміністративного проступку). Кількість місцевих стражів порядку визначається за таким співвідношенням: не менше як 15 і не більш як 30 поліцейських на 10 тис. осіб, що постійно живуть на території відповідної громади.

Наступна стаття проекту регламентує діяльність Національної поліції (НП), що складатиметься з кримінальної поліції та адміністративної поліції. Остання, своєю чергою, об’єднує в собі три служби – патрульну, охоронну та оперативного реагування. Примітно, що весь апарат НП розміщуватиметься в Черкасах, а регіональні органи НП – у Києві, областях та в Криму. При цьому незрозуміло: як служба патрулювання НП у регіонах взаємодіятиме з аналогічними підрозділами місцевої поліції, у складі якої також перебуватиме служба патрулювання? Народні обранці, прагнучи наділити місцеву поліцію повноваженнями щодо розслідування злочинів та припинення масових заворушень, не передбачили дієвого механізму перевірки центральними органами виконавчої влади. За нинішніх реалій відсутність нагляду «зверху» може призвести до створення збройних формувань, підконтрольних тільки місцевим можновладцям.

Проблеми з підслідністю

Згідно зі статтею 9 проекту, в Україні буде створена фінансова поліція (ФП). Йдеться про «цент­ральний орган виконавчої влади, який спрямовує і координує міністерство, відповідальне за державну політику у сфері забезпечення публічного порядку і захисту осіб, суспільства і держави від протиправних посягань». Проте таке визначення сприймається як доволі розмите, оскільки за публічний порядок також відповідальні представники місцевої та національної поліції.

Незрозумілим є й положення про те, що ФП «розслідує кримінальні правопорушення в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом» (п. 2 ст. 9 проекту). Як відомо, питання підслідності регулюється ст. 216 КПК: у ній закріплені функції слідчих органів внут­рішніх справ, органів безпеки (СБУ), Державного бюро розслідувань та слідства у сфері податкового законодавства. З огляду на доволі розмите визначення кола завдань для ФП, складається враження, що фінансові поліцейські претендуватимуть на «хліб» не лише податкової міліції, а й інших правоохоронних структур.

Ще одне «ноу-хау» законопроекту – створення прикордонної поліції (ПП), загальна чисельність якої – 20 тис. працівників (вони займатимуться проблемами нелегальної міграції, конт­ролем і пропуском через державний кордон). Така новела не узгоджується з чинним Законом «Про Державну прикордонну службу України». Незрозуміло, чим займатимуться нинішні прикордонники, якщо новоспечена ПП здійснюватиме їх функції: перевірятиме документи на кордоні, оглядатиме людей, вантажі і транспорт, примусово повертатиме іноземців, затриманих під час незаконного перетинання кордону, у країну походження, контролюватиме порядок перебування суден у територіальних водах України.

Зарплати інспекторські та комісарські

У поліцейських будуть спеціальні звання: молодший інспектор поліції (молодший детектив поліції), інспектор поліції (детектив поліції), старший інспектор поліції (старший детектив поліції) та комісар поліції. Строк перебування в кожному спеціальному званні – вісім років.

Дострокове присвоєння звання допускається лише в певних випадках (за наявності високих результатів у роботі та за умови перебування в поліцейському званні не менш як шість років). Тривалість робочого часу становитиме 39 годин на тиждень (ст. 67 проекту). Графік роботи повинен відповідати таким вимогам: це п’ять робочих днів на тиждень, тривалість однієї зміни (робочого дня) – не більш як 9 годин. Загальна тривалість понаднормових робіт не може перевищувати 200 годин протягом одного календарного року.

Заробітна плата поліцейського складається з посадового окладу й доплат (за звання, стаж і перебування у службовій готовності). Посадовий оклад встановлюється в розмірі шести мінімальних заробітних плат, тобто 7  308 грн (наразі «мінімалка» становить 1 218 грн). За кожну годину перебування у службовій готовності – доплата в розмірі 0,2 % від розміру посадового окладу (тобто близько 2 300 грн щомісяця). Для керівників передбачено встановлення посадового окладу з відповідним коефіцієнтом: для заступника керівника місцевої поліції – 1,1 (8 039 грн); для заступника керівника національної (фінансової, прикордонної) поліції – 1,6 (11 693 грн); для комісара поліції – 2 (14 616 грн). Крім того, виплачується щомісячна доплата: за строк служби в поліції понад один рік – 10 відсотків посадового окладу, понад три роки – 15 відсотків, понад п’ять років – 18 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 15 років – 25 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків, понад 25 років – 40 відсотків, понад 30 років – 45 відсотків, понад 35 років – 50 відсотків.

Тож новоспечений молодший інспектор щомісяця отримуватиме близько 10 тис. гривень, а комісар із 35-річним стажем – майже вдвічі більше. У разі каліцтва (що сталося у зв’язку з виконанням службових обов’язків) поліцейський одержує солідну компенсацію – у розмірі від річної до трирічної заробітної плати (залежно від ступеня втрати працездатності), а в разі його загибелі члени сім’ї отримують одноразову допомогу в розмірі п’яти­річ­ної заробітної плати (від 600 тис. до 1 млн гривень).

Даївців замінять виконкоми

Новий законопроект № 1692-1 передбачає ліквідацію ДАІ. Натомість державну реєстрацію транспортних засобів та видачу посвідчень водія здійснюватимуть виконавчі органи (виконкоми) міських рад, а відповідні дані заноситимуться в Єдиний державний реєстр транспортних засобів та Єдиний державний реєстр посвідчень водія.

Іспити для отримання права на керування автотранспортом складаються в акредитованому закладі. Видача посвідчення водія здійснюється незалежно від реєстрації місця проживання особи, яка звернулась по нього. За видачу посвідчення сплачується адміністративний збір у розмірі, що становить 15 % мінімальної зарплати (183 грн). Посвідчення видається у строк не більш як два робочі дні з моменту прийняття заяви-анкети та інших документів.

Водії зобов’язані зареєструвати свої «колеса» протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів. Порядок державної реєстрації транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів. За державну реєстрацію транспортного засобу стягується адміністративний збір: для мопедів, мотоциклів, автомобілів спеціального призначення, механізмів для сільськогосподарських робіт, причепів (напівпричепів) – 8 % мінімальної заробітної плати (97 грн); для легкових автомобілів та інших транспортних засобів (автобусів, мікроавтобусів, вантажівок) – 30 % мінімальної заробітної плати (365 грн).

Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів. Для ведення відомчого обліку створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи (які є складовою частиною Єдиного державного реєстру транспортних засобів). На транспортні засоби оформляються реєстраційні документи, за ними закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Власники автомобілів можуть замовити один додатковий комплект номерних знаків, який виготовляється за індивідуальним замовленням та відповідає вимогам стандартів.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ, 

м. Київ

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)