Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Цікавинки
06/08/2013 14:49

«Біла смерть» під синіми водами

Коли чуєш словосполуку «підводний човен», в уяві насамперед зринає образ мілітаризованої конструкції. І справді, субмарина – винахід саме для військової галузі. Та, як і багато речей, призначених для війська, підводний човен і собі дістав «цивільну прописку». Прикро тільки, що користуються ним часто-густо далеко не на користь людству.

З надводного положення – у підводне

Колумбію по праву можна назвати країною контрастів. Ось вам столиця Богота з фешенебельними районами, дорогими ресторанами й крамницями та велодоріжками – «символами демократії». А от, за кількадесят кілометрів, – малоконтрольовані непрохідні джунглі, що дають прихисток різного штибу злочинцям і повстанцям. Ці вологі й спекотні тропічні ліси – справжній рай для флори, зокрема – нарко­вмісних рослин.

Саме ці чинники й сприяли утвердженню Колумбії як однієї з найбільших країн-виробників наркотиків. А щодо споживачів, то в Північній Америці та Європі був попит на «дурман». Бракувало дрібниці: віднайти надійний спосіб доставки товару до покупця.

На початку 1990-х наркоперевізники, без перебільшення, взялися встановлювати рекорди швидкості на воді. Сигароподібний рибальський човен, обладнаний чотирма двигунами V8, на якийсь час залишив позаду поліцейські судна. Але невдовзі пальму першості в перегонах виборола поліція. Ті ж, кому пощастило залишитися непоміченими вартовими порядку, не завжди виходили переможцями, та вже в змаганнях із природою. Чи не половина таких човнів ішла на дно разом із кількома тоннами кокаїну: відкрита рибальська шлюпка була неспроможна витримати океанський шторм. І тоді підприємливі наркобарони вирішили зануритися під воду.

 

Класика наркожанру

Перші «наркосубмарини» – вони стали класикою – насправді занурювалися не повністю: чверть їхньої поверхні виступала з води. Найперший такий апарат був конфіскований ще 1993 року, а на сьогодні кількість вилучених підводних човнів сягнула 60.

В основі «класичних» наркосубмарин – ті ж таки швидкісні рибальські човни, досить поширені в Колумбії. Їхні борти надбудовують, щоб збільшити осадку, зверху зводять палубу на дере­в’яному каркасі. Усю конструкцію повністю покривають склопластиком. Смолу на палубі кладуть грубими мазками, щоб по ній було зручно ходити, а потім фарбують у сірий колір. Під час руху таку палубу практично не видно на горизонті. Помітити можна лише рубку (у ній поміщається голова капітана), що трохи видається над поверхнею човна, та труби – ними подається повіт­ря для дихання екіпажу та відводяться вихлопні гази.

Більш як дві третини 20-мет­рового човна займає вантажний відсік. Один напівзанурювальний апарат може взяти на борт до 12 т кокаїну. Ближче до корми розташовується житловий відсік. На деяких моделях екіпаж надійно відділений від вантажу – мабуть, щоб у когось не виникло спокуси спробувати «коксу». Біля самої корми – моторний відсік, зазвичай з одним або двома 250-сильними дизелями «Каменс» або «Ямаха». Там-таки встановлюються акумуляторна батарея й генератор для живлення суднової радіостанції та GPS-наві­гатора.

 

Мандрівка не для легкодухів

Екіпаж напівзанурювального човна – чотири людини. Капітан-штурман володіє навичками морської навігації й відповідає за вибір напрямку руху. Тільки він знає, де потрібно прийняти й здати вантаж. Помічник капітана допомагає в навігації та керуванні. Інженер відповідає за працездатність двигуна й бортових систем. Четвертий член екіпажу постійно стежить за станом вантажу.

Дорогу до Мексики – а саме цю країну переважно обирали за транзитний пункт на шляху до США й Канади – команда долає у темному й задушливому відсіку, рухаючись понад десять днів поспіль. Наркоперевізники сплять на паливних баках, харчуються консервами, п’ють бутильовану воду, і лише капітан має можливість більшу частину часу стояти на повен зріст. Тендітний човен не здатен витримати серйозної негоди, в океані легко заблукати, а біля берегів континенту можна натрапити на берегову охорону.

Якщо контрабандистів наздоганяє поліція, капітан відкриває клапан, який впускає всередину човна воду. Разом із «субмариною» на дно йдуть і докази того, що команда перевозила наркотики. Раніше в таких випадках поліція рятувала членів екіпажу як тих, хто зазнав лиха, й відпускала їх через відсутність складу злочину. Тепер у країні діє закон, що забороняє будь-кому будувати та експлуатувати підводні човни й напівзанурювальні апарати. Тож той, хто попався на такій субмарині, – апріорі злочинець.

Досконалості немає меж

«Наркочовнів» майже не видно на рівні обрію, проте вони добре помітні з повітря, тому вразливі для авіапатрулів. Певно, саме тому торговці «білою смертю» задумалися над створенням субмарини, яку було б важко виявити правоохоронцям, тобто такої, що могла б доволі глибоко занурюватися під воду.

Позаторік Збройні сили Колумбії затримали підводний човен, призначений для транспортування наркотиків (фото вгорі). За словами фахівців, ця субмарина – технічно найдосконаліша з усіх раніше вилучених у наркоторговців. Її довжина – 31 метр, вона здатна занурюватися на глибину до 9 метрів. На борту субмарини можуть перебувати водночас чотири людини, крім того, вона вміщає 8 т вантажу. Це один із найбільших підводних човнів кустарного виробництва. Він був обладнаний ​​потужною навігаційною системою, що дозволяла доплисти з Колумбії до Мексики. Вартість човна оцінюють у два мільйони доларів.

Підготував Анатолій ХЛІВНИЙ, «Моменти»

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті