Фальшивомонетництво – злочин, що може суттєво нашкодити економіці держави. Зловмисникам, які займаються «грошовим бізнесом», загрожує суворе покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу: позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
У радянські часи «професія» фальшивомонетника була досить рідкісною: підроблення грошей вимагало складного обладнання та високої кваліфікації. Робота з виготовлення фальшивок примушувала злочинця звертатися до спеціальної літератури, посібників та здійснення лабораторних робіт. Наприклад, знаменитий майстер підробок Віктор Баранов робив «двадцятип’ятирублівки» такого високого ґатунку, що правоохоронці навіть припускалися версії, що це іноземні розвідки намагаються підірвати економіку СРСР.
Відтоді спливло чимало часу. Останні досягнення в галузі розвитку оргтехніки та техніки оперативної поліграфії обумовили появу так званого «випадкового фальшивомонетника», який має доступ до відповідного обладнання.
– З появою комп’ютерів та принтерів власні можливості вирішили випробувати люди, які раніше не мали жодного стосунку до кримінального світу, – розповідає начальник відділу Департаменту ДСБЕЗ МВС Володимир Федорук. – До того ж перші українські карбованці, або так звані купони, були настільки погано захищені, що їх підробляли буквально мішками. На думку спеціалістів, нинішня гривня захищена набагато краще. Але це не зупиняє окремих «комп’ютерних геніїв» у намаганнях збагатитися за допомогою принтера.
Приміром, у Дніпропетровську оперативники затримали 24-річного п’ятикурсника престижного місцевого університету, який за допомогою комп’ютера, кольорового принтера, фарби та гелевих ручок виготовляв фальшивки номіналом 100 і 200 гривень. Було встановлено, що студент збував свої підробки, купуючи усілякий дріб’язок на центральному ринку. Розраховуючись за цигарки, воду тощо, він отримував решту справжніми грошима. Під час затримання в зловмисника було вилучено 4,5 тисячі фальшивих гривень.
«Колеги» цього спритника з Криму діяли ще масштабніше. Два приятелі – 33-річний безробітний та 22-річний студент юридичного (!) вишу виготовляли саморобні купюри номіналом від 5 до 200 гривень. Використовуючи копіювальну техніку, ця пара примудрилася надрукувати підробок на 100 тисяч гривень!
Показовим є випадок, який трапився нещодавно на Луганщині. Там правоохоронці затримали фальшивомонетника, котрий підробляв купюри номіналом 50 та 100 гривень. Працівники місцевого підрозділу ДСБЕЗ отримали інформацію про те, що один із раніше судимих та безробітних жителів м. Первомайська зайнявся підробкою вітчизняної валюти. Молодик покращував свій фінансовий стан, виготовляючи гроші за допомогою персонального комп’ютера та струминного принтера. Підробки збував у дрібних крамницях і кіосках, купуючи цигарки та пиво. Згодом зловмиснику стало цього замало й він вирішив перейти на новий рівень: реалізовувати саморобні банкноти цілими партіями. Борці з економічним криміналом затримали молодика під час спроби збути 120 купюр номіналом 50 гривень. Під час обшуку за адресою помешкання фальшивомонетника правоохоронці вилучили речові докази: персональний комп’ютер, принтер, засоби для розрізання друкованих аркушів на окремі «банкноти». Найцікавіше те, що грошову «липу» зловмисник друкував на звичайному (!) папері. Cлідство в цій справі триває. Втішає те, що згідно зі статистичними даними, за останні кілька років активність «грошових» злочинців суттєво знизилася.
За словами Володимира Федорука, якщо у 2002 – 2009 роках щорічно реєстрували приблизно по півтори тисячі злочинів за фактами виготовлення та збуту фальшивих банкнот, то згодом цей показник поступово почав зменшуватися: у 2010 році до органів внутрішніх справ надійшло близько тисячі відповідних заяв, а у 2011 – понад 700. Нинішнього року така тенденція збереглася – за вісім місяців зареєстровано майже 400 злочинів за фактами виготовлення та збуту фальшивих банкнот. Можливо, наш народ став обережнішим (до того ж якість підробок, як правило, низька), чи то фальшивомонетники зрозуміли, що «несправжні купюри» все ж «пахнуть» чималим строком ув’язнення, але факт залишається фактом.