«Зеленому змію» – зелене світло?
Щоб заборонений плід не здавався солодким, з нього треба зняти табу. Такий висновок напрошується у зв’язку з появою законопроекту № 9756 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо заборони виготовлення без мети збуту спиртних напоїв домашнього вироблення). Можна лишень уявити, як цьому б зраділи герої відомої кінокомедії «Самогонники» – Боягуз (Віцин), Бовдур (Нікулін) та Бувалий (Моргунов). Згадаймо, як вони намагалися наздогнати нерозумного пса Барбоса, котрий хапнув змійовик від самогонного апарата…
Назустріч побажанням випивак
Згідно з проектом № 9756, із КУпАП потрібно вилучити ст. 176: «Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Про необхідність скасування цієї норми йдеться в пояснювальній записці: «В Україні, як і в багатьох країнах світу, виготовлення міцних спиртних напоїв у домашніх умовах має глибокі історичні корені та носить традиційний характер. Історично-культурна традиція українців передбачає вживання таких напоїв власного виробництва, як наливка, медовуха, самогон. Зазначені напої згадуються ще в літописах X та XI століть, а рецепти та методику їх приготування має кожна родина. Питання контролю та відповідальності за виготовлення таких напоїв, винятково для власного споживання, не мало позитивного соціального ефекту і суспільством сприймалося негативно. Боротьба держави з цим явищем, на всіх етапах її розвитку, ніколи не давала позитивних наслідків, більше того - породжувала корупцію в правоохоронних органах. Отже, якщо людина винятково для себе виготовляє з продуктів своєї праці алкогольні напої, то це її право, яке обмежувати держава не повинна. Людина може користуватися плодами своєї праці для задоволення власних потреб. Таким чином, приготування міцних спиртних напоїв з метою особистого споживання не повинно каратися законом…».
Таке пояснення породжує щонайменше два запитання. По-перше: хто і як зможе визначити, що самогон женуть «винятково для себе»? По-друге: якщо сьогодні узаконити нелегальний горілчаний бізнес, то чи не доведеться вже завтра з таким «успіхом» вмикати зелене світло для наркобізнесу? Тобто, давати добро на посіви будь-ким і будь-де наркотичних рослин: маку чи конопель? Адже в такому разі наркомани-любителі, напевно, також захотіли б «користуватися плодами своєї праці для задоволення власних потреб»…
Кодекс проти …Кодексу?
З юридичної точки зору виникає ще одне досить серйозне запитання: що робити з антиалкогольними вимогами Кримінального кодексу України?
Звернімо увагу на ст. 204 ККУ:
«1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, – караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, – карається штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
3. Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, із неякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя й здоров’я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для їх виготовлення».
Як бачимо, картина вимальовується дуже дивна: з одного боку, законодавець пропонує звільнити самогонників від покарання, з іншого – новоспечена новела для Кодексу України про адміністративні правопорушення не вписується в норми Кримінального кодексу України. Тобто один Кодекс «натравили» на інший Кодекс.
У зоні ризику – здоров’я нації
Нагадаємо, що це вже друга депутатська «битва» за інтереси самогонників. Перша відбулася ще торік (тоді для ухвалення аналогічного документу не вистачило голосів). Цікаво, як відреагують під склепінням на Грушевського цього разу? Принагідно зазначимо, що негативну оцінку проекту № 9756 вже надав парламентський Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Про це йдеться у висновку, який підписав голова Комітету Віктор Швець: «Скасування адміністративної відповідальності за самогоноваріння не узгоджується з державною політикою протидії алкоголізму. Крім того, у будь-якому випадку виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення передбачає їх наступне споживання як самою особою, що їх виготовила, так і членами її родини та іншими особами. При цьому може виникнути загроза серйозного розладу здоров’я або навіть смерті людини, оскільки в процесі виготовлення самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення може бути використана неякісна сировина чи матеріали. Між тим, охорона здоров’я населення є важливим завданням, покладеним на державу. Проте механізму контролю за якістю міцних напоїв домашнього вироблення нині немає (адже виготовлення таких напоїв заборонено) і законопроектом створення такого механізму не передбачається».
Позиція профільного Комітету базується на негативній відповіді головного науково-експертного управління (ГНЕУ) апарату Верховної Ради України: «За результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити». Посилаючись на статистичні дані, експерти ГНЕУ звертають увагу на масові порушення, передбачені ст. 176 КУпАП: щороку до адміністративної відповідальності притягують понад 20 тисяч осіб, а сума річних «самогонних» штрафів перевищує мільйон гривень.
Недоречність скасування адмінвідповідальності за ці діяння підтверджує й сумний досвід нашого північного сусіда: щороку в РФ на кожного жителя в середньому припадає близько 3,5 літра самогону. Саме тому до російського парламенту вже подали законопроект, що передбачає посилення адміністративної відповідальності за самогоноваріння. Невже в Україні варто робити з точністю до навпаки?
Наразі, як казав один екс-президент, «маємо те, що маємо». П’яниці (особливо в селах) спокійно купують самогон у заповзятливих сусідів. Це «добро» також збувають у багатьох торгових точках. На превеликий жаль, до «самопальних» міцних напоїв домішують усе, що горить і збиває з ніг. А ось покарати винних – проблема не з легких.
Річ у тім, що незаконна торгівля самогоном належить до злочинів, за якими передбачена протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Щоб порушити кримінальну справу, потрібно спочатку зібрати необхідні матеріали (докази провини). Це можливо лише тоді, коли самогонників спіймають на гарячому. Зрозуміло, «застукати» винуватців вдається не завжди. А тепер їх узагалі не чіпатимуть? До чого доведе таке законодавче «ноу-хау», здогадатися, мабуть, неважко…
Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ
,
м. Київ
Інші статті
-
28/08/2015 10:46
Кров для бойових побратимів
-
28/08/2015 10:45
У контексті домовленостей
-
28/08/2015 10:45
На Київщині – експеримент
-
28/08/2015 10:44
Технології дарують час
-
28/08/2015 10:44
Нагороди – достойним
-
17/08/2015 12:28
Мисливці за представницьким класом
-
17/08/2015 12:27
Підробки продавали в Інтернеті
-
17/08/2015 12:27
«Адідас» одеського пошиття
-
17/08/2015 12:26
«Сувеніри» з АТО
-
17/08/2015 12:12
Румунські колеги допоможуть створити гірські підрозділи Нацгвардії
Усі новиниПередрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua