Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Резонанс
26/02/2012 14:32

Професія – «моніторинг справедливості»

   8 лютого сплив термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової. У середині березня парламент має визначитися з кандидатурою, що стане омбудсманом і найближчої п’ятирічки опікуватиметься правозахистом у нашій державі. Днями уповноважений звітувала перед народними обранцями про діяльність упродовж 2011-го. Хоча, за великим рахунком, ця щорічна доповідь фактично представила головні віхи в роботі інституції, яку впродовж трьох каденцій очолювала Ніна Іванівна – ініціатор створення органу «моніторингу справедливості».

    Перша – прохідна 
   Напевно, саме завдяки багаторічній діяльності незмінного керівника офісу омбудсмана країна має цілком сформований, хоч і не бездоганний, інструмент не лише контролю, а й впливу на реалії щодо дотримання прав людини. І справді, в яких тільки ситуаціях ми не бачили пані Карпачову – і в процесі визволення українських моряків із піратського полону, і в активному спостереженні за «гучними» кримінальними справами, зокрема із так званим політичним забарвленням, і під час відстоювання прав потерпілих від злочинів, а ще – контролю умов тримання затриманих та заарештованих осіб. За ці роки правозахисниця з парламентською «пропискою» домоглась унормування в національному законодавчому полі багатьох засад своєї діяльності, які є звичними для розвинених демократій. Це ті ж відвідування пенітенціарних установ без попередження й участь у судових розглядах різних справ. Тож, якщо оцінювати «вагу» тієї посади півтора десятка літ тому й нині, звісно, вона незрівнянно «поважчала» – як правами, так і відповідальністю, увагою та сподіваннями суспільства на дієвість функціонування інституції омбудсмана. Зацікавленість громадськості щодо того, а хто ж триматиме флагшток правозахисту в державі, особливо на тлі політичних «тектонічних» рухів напередодні великих електоральних битв (тактично – парламентської, стратегічно – президентської), у період реформ економіки, змін архітектури управління є цілком зрозумілою та прогнозованою.
   Важко вгадати, чи бажає Ніна Карпачова так само, як і п’ять років тому, бути омбудсманом, але, судячи з її останнього виступу в стінах парламенту, вона налаштувалася на участь у своєрідному конкурсі, в якому переможе, вочевидь, той, хто влаштує більшість. А в нинішнього омбудсмана, котрому вдалося зберегти ділові та навіть партнерські стосунки і з провладними, і з опозиційними політичними силами, є значні шанси на четвертий термін. То не дивно, бо окремі представники майже всіх ідеологічних спектрів свого часу потребували активного втручання уповноваженого з прав людини у вирішення їхньої долі. І отримували таку допомогу.
– Треба завжди бути об’єк­тивним і справедливим, – говорить омбудсман. – Я захищала права різних ув’язнених. У 2001-му – Юлію Тимошенко, 2005-го – Євгена Кушнарьова, Бориса Колеснікова і безліч простих громадян, про яких рідко згадують у парламентській залі. Коли торік попросили виступати в суді у справі екс-прем’єра пані Ти­мо­шенко, я сказала: люди добрі, коли ви перебували у владі, я пропонувала внести зміни до КПК і дати право омбудсману брати участь не лише в адміністративному чи цивільному провадженнях, а й в процесі кримінального обвинувачення. Тоді пропозицію не прийняли.
   Очевидно, добрі справи не забуваються. Принаймні, так роблять усі, хто є довгожителем у політиці. Щодо участі Карпачової в резонансних справах колишніх високопосадовців, медійники й політики почасти висувають припущення про певний елемент піару. Сама ж правозахисниця зауважує: мовляв, є справи, в які вона не може не втрутитися. Побічною користю від уваги до VIP-арештантів є висвітлення низки довготривалих проблем у сфері досудового та судового розгляду кримінальних справ і умов тримання в’язнів. Попри певну прогнозованість, окремі експерти говорять про справжнє «багатоборство» поміж охочими зайняти зазначене крісло. Серед таких коментаторів – і сам спікер Володимир Литвин, який, відповідно до регламенту, має право внести відповідні кандидатури. Упродовж 15 днів претенденти повинні пройти спецперевірку.
Хоча на брифінгу в прес-пойнті ВРУ журналістам здалося ніби Ніна Іванівна таку перевірку вже пройшла. Принаймні, неофіційно. Так, омбудсман зауважила, що відкритих перемовин із політиками стосовно переобрання вона не вела, однак відчуває підтримку й солідарність більшості депутатських груп і фракцій. Про те, що таке лобі є в інших можливих конкурентів – екс-генпрокурора Геннадія Васильєва, нардепа Сергія Головатого, голови правління української гілки Гельсінської спілки Євгена Захарова, Уповноваженого Уряду у справах Європейського суду з прав людини Валерії Лутківської чи лідера «Ла Страда – Україна» Катерини Левченко – допоки не йдеться.

   «Гальмівні» індекси прогресу
   Якщо станеться так, що уповноваженим оберуть когось іншого, а не Карпачову, йому варто уважно вивчити останню доповідь Ніни Іванівни, оскільки там окреслені основні напрями роботи на найближчі роки, і поданий глибокий аналіз гума­ні­тарно-правової сфери країни. А вона, як і весь світ, перебуває під впливом глобальної економічної кризи. Тож ситуація з додержанням прав людини дедалі ускладнюється, оскільки основний її тягар, як зазначено у звіті ООН, лягає на бідні верстви населення, які потрібно захищати передусім. 2011-й минув під знаком вселенських соціальних потрясінь і посилив поляризацію світоладу, окресливши особливу роль у цих процесах соцмереж Інтернету.
   – Ми відчуваємо пильну увагу євроспільноти, – каже пані Карпачова. – Я намагаюся активно сприяти діалогу нашої країни із ЄС, зокрема, за допомогою співпраці із ПАРЄ. І хоча остання у своїй критичній резолюції вказує на системні порушення прав людини в Україні, насамперед, проблеми в судовій системі, вони не повинні стати завадою євроінтеграції. Документ містить низку пропозицій для того, щоб усі – влада і опозиція – об’єдналися навколо справи виконання рекомендацій Європарламенту. А підвищення відповідальності щодо дотримання міжнародних та європейських стандартів є дуже важливим з огляду на наше майбутнє головування в ОБСЄ в 2013-му.
   Омбудсман пропонує зауважити на визначальні індекси.
   Індекс перший: справедливий суд. Станом на 1 січня 2012 року Європейський суд з прав людини ухвалив 820 рішень щодо України, у кожному десятому констатувавши порушення ст. 6 Європейської Конвенції стосовно права на справедливий судовий розгляд. Кардинально змінити ситуацію зможе лише судова реформа, і головним її елементом має стати виборність суддів. ПАРЄ закликає якомога швидше приймати нову редакцію КПК, що вже пройшов перше слухання у Верховній Раді. Примітно, що Карпачова в межах цього документа ініціювала унормування домашнього арешту й скорочення термінів тримання під вартою.
   Індекс другий: невиконання судових рішень. Із загалу судових рішень не виконується щотретій вердикт, ухвалений у храмі Феміди. Поширеним «супутнім» явищем тут є судова тяганина.
   Індекс третій: кількість звернень до омбудсмана. Торік захистити свої права і свободи офіс омбудсмана попрохало 164 тис. осіб, що вдвічі більше, ніж 2010-го. Усього ж з початку діяльності згаданої інституції зверталося майже 1,3 млн осіб. 56% звернень стосується порушень громадянських прав; у 17% повідомлень йдеться про порушення соціальних прав; 14% – скарги на порушення економічних прав; 12% листів оповідають про недотримання особистих прав – застосування тортур, втручання держави в приватне життя громадян тощо.
   Індекс четвертий: застосування арешту. У місцях неволі наразі перебуває близько 154 тис. українських громадян. Україна – один із «лідерів» в Європі щодо кількості випадків застосування арешту як запобіжного заходу. Ментальність, правова культура прокурорів, слідчих, суддів має кардинально змінитися – Карпачова закликає їм у тім допомогти. Арешт повинен застосовуватися винятково щодо вбивць, терористів, ґвалтівників та педофілів. Тоді відпаде потреба зводити в’язниці. На це вказує і Європейський суд із прав людини. І справді, в Україні за останні три роки чисельність ув’язнених та засуджених збільшилася на 6% (8 тис. осіб). Доходить до того, що люди сплять по черзі, бо їм не вистачає місць.
   Напевне, тому за індексом людського розвитку Україна торік посіла 76-е місце серед 190 країн. До «гальмівних» чинників ще варто зарахувати національну демографічну кризу, низьку тривалість життя й рівень доходів, отже, відверту бідність кожного четвертого українця, яка щороку примушує від 5 млн до 7 млн наших земляків ставати трудовими мігрантами.

    Уповноважений конструктивно опонує владі
   Невдовзі Ніна Карпачова планує зустріч із міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком, під час якої обговорить аспекти додержання прав людини в діяльності відомства. Окремою темою стане проблема катувань і нелюдського поводження із громадянами. Загалом, за даними МВС, торік у приміщеннях чергових частин й ІТТ сталося 27 випадків смерті громадян, з яких 14 – самогубства. У цьому розрізі доповідачка переконана: Україна має виконати зобов’язання за факультативним протоколом Конвенції ООН «Проти катувань» та створити національний превентивний механізм запобігання тортурам.
   – Найголовнішим у цьому процесі є надання публічності будь-яким злочинам, пов’язаним із застосуванням тортур, – продовжує Уповноважений з прав людини. – За ці роки ми досягли того, що правоохоронці почали нести відповідальність за катування, хоча ще кілька літ тому вони уникали тієї «чаші» чи відбувалися умовними термінами. Завдяки зусиллям громадянського суспільства, щодругий фігурант тих інцидентів відчув невідворотність покарання. Президент Віктор Янукович створив за участю правозахисників, науковців, комісію із запобігання тортурам. Певно, глава держави дослуховується до наших пропозицій, хоча омбудсман завжди перебуває в конструктивній опозиції до влади. Проте мій офіс – субсидіарний орган, який не може без сприяння владних структур, правоохоронців, місцевого самоврядування втрутитися й допомогти віднайти справедливість.
Висловилася Ніна Іванівна і стосовно забезпечення державою соціальних гарантій. Ветеранські організації, приміром, стурбовані тим, що в Україні практично знищено одну з найдосконаліших законодавчих систем соцзахисту. Норми профільних законів не діють, бо Уряд через бюджетний процес регулює їх у ручному режимі. Карпачова переконана: Конституційному суду не варто було дозволяти Кабміну регулювати унормовані законами пільги залежно від можливостей бюджету.

Геннадій КАРПЮК , «ІЗ».
Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА  

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)