Крапки справедливості
Усе в цьому світі відносне. Щось, на перший погляд, незначне може виявитися значимим за своєю суттю. І навпаки: щось, колись важливе, об’ємне, у певний момент стає нікчемно дрібним, несуттєвим. Так і в роботі слідчого – вирішально-важливими бувають, здавалося б, малопомітні деталі: секунди, грами, сантиметри,
чутки, натяки. Проте й вони нічого не варті без не вимірюваних науковими методами і такими інструментами, як людська совість, прагнення успіху й розуміння чийогось горя, втрат, на осягнення яких у реальному масштабі спроможна тільки чуйна душа, що не зачерствіла від постійного оцінювання подій життя параграфом кодексів.
Детективам випадає складна місія – відповісти на одвічні запитання «Що робити?»
та «Хто винен?».
Шаманство й ворожіння на гущі найдорожчої кави, як і інтуїтивний здогад не допоможуть. Закон знає лише один спосіб розгадування слідчого «кросворду» – рутинне спілкування із фігурантами справи й збір доказів. Перемагає той, кому вдається правильно заповнити «клітинки» головоломки, а отже, віднайти краплину справедливості для історії...
Справа чернiвецького «мажора»
Того липневого вечора 2009-го на вулиці Винниченка, що в Чернівцях, неподалік магазину «Меркурій», зібралася розгнівана юрба. Дуже швидко вона розрослась у натовп із кількох сотень людей: здавалося, що тут збирається все місто. Ще б пак! Такого страхіття не пригадують навіть старожили буковинської столиці. Весь гнів (а люди хапали каміння, палиці) виплескувався на новенький «Lexus RX 350» (базова ціна $50–60 тис.) і його господаря, який зі страху замкнувся всередині. Ще кілька хвилин тому він, 43-річний, упевнений, небідний, одне слово, «крутий», підвечерявши в теплій компанії, де спиртне лилось рікою, звично сів за кермо й натиснув на акселератор крутої іномарки. Важко сказати, чи бачив насправді водій перехожих – жінку й трьох дітей, які вийшли на «зебру». Та долі винуватця лиха і жертв склалися так, що уникнути фатального зіткнення не вдалося. Автівка просто змела пішоходів, розчавила без жалю та шансу на порятунок. Карета «швидкої» приїхала оперативно, забравши бездиханні тіла – на дорозі лишилися розкидані цукерки, банани, печиво...
Найстаршою із загиблих була 39-літня Олена, а наймолодшим – її дев’ятирічний племінник із Хмельницького Мишко. Померли в муках й інші дітки – син збитої жінки Максим, 1996 р.н., і на рік менша за Михайлика його сестра Марійка. Свідки жахливої аварії остовпіли від безглуздої смерті й відчуття, що нещасним уже не допоможеш, а черговий «мажор» купить прощення у Феміди, або ж суд поставиться до нього з мінімальною суворістю. Ще трохи, і сталося б лінчування: чернівчани оточили омиту невинною кров’ю машину, розбили в ній бокові вікна, намагаючись витягти із салону водія. Та підоспіла міліція. Хтозна, як склалася б доля Сергія Заплацінського, якби правоохоронці прибули пізніше. Вціліти у вирі стихійного гніву гурту важко.
За рік ЗМІ, докладно «перетравивши» трагедію, сповістили: винуватець згідно з вироком Першотравневого райсуду Чернівців отримав, може, і не таке суворе, як хотіла б юрба на вулиці Винниченка, проте заслужене покарання – 10 літ неволі із трирічним позбавленням права керувати транспортними засобами. Примітно, що він уже притягався до відповідальності за підроблення документів. Але доволі часто буває так, що поза увагою медіа залишається слідчий аспект. Здавалося б, усе зрозуміло: свідків чимало, шукати підозрюваного не треба – він і сам радий, що його витягли з-під удару, речових доказів теж не бракує. Виглядало все дуже просто. Проте, лише на перший погляд...
– Процесуальні сюрпризи почалися практично відразу після приїзду на місце події слідчо-оперативної групи, – каже очільник відділу розслідування ДТП СУ міліції Буковини Олександр Александров. – Щоб хоч якось заспокоїти громадян, кільком із них дозволили бути присутніми на медичному освідченні «лихача» – першій і важливій нашій дії. У вилученій у водія пробі крові виявили 3,72 проміле етилового спирту. Це високотоксична доза. Тим часом автотехнічна експертиза встановила: седан, що залишив 17-метровий гальмівний слід, справний і підступно повестися на дорозі не міг. Показовим є інший факт – смуга від лексусівських шин розпочиналася безпосередньо на «зебрі». Як кажуть, без коментарів…
Утім, як зауважує Олександр Петрович, у справі треба було провести низку експертиз зі встановлення причин смерті постраждалих, механіки отримання ушкоджень, фізико-технічні, дактилоскопічні дослідження. Важливим аспектом стала співпраця слідства і свідків, які активно давали покази у процесі. Певно, свою роль відіграв характер скоєного, фактично сприйнятого як виклик суспільству, нині дуже чутливому до проявів соціальної несправедливості. Можна сказати й так: громада допомогла міліції чітко відтворити картину події. Лишалося знайти, так би мовити, матеріальні докази побаченого десятками чернівчан. Свідки вказували, що пішоходи на освітленому переході (є довідка від КП «Міськсвітло») перетинали проїжджу частину спокійно, не поспішаючи – було чутно, як діти голосно сміялись і раділи, тримаючи в руках пакети з ласощами. Деякі очевидці кажуть, що перед «зеброю» зупинився мікроавтобус, пропускаючи цю групу, але з-за нього вискочив легковик, який мчав дуже швидко, не збираючись спинятись. Утім, довести, що там був мікроавтобус, не вдалося. Та й протокол огляду місця ДТП вказував – «Lexus» рухався паралельно осьовій смузі, що свідчило: авто не змінювало напрямку руху й не маневрувало.
Сергій, до його честі, таки провину визнав, зауваживши, що хоч і був напідпитку, проте рухався машиною зі швидкістю 60 км/год. (експерти вказують вищий показник), й коли побачив пішоходів, зробив усе, щоб авто спинилося. До речі, відповідно до ухвали суду, із Заплацінського стягнено загалом 700 тис. гривень відшкодування моральних збитків батькам загиблих дітей. Родичі ж жертв вимагали 13-мільйонної сатисфакції.
...Зізнання йому і слідству далося непросто. Чоловік не міг не бачити, що на шляху є перехід, позначений дорожніми знаками. Слідчий пояснює передумову трагедії поєднанням комплексу чинників – самовпевненості, неврахування обстановки, браку адекватного реагування на появу пішоходів, котрі мали перевагу в цій ситуації. Сп’яніння – лише каталізатор, який посилив притаманні підсудному недоліки манери водіння. Сергій спочатку відмовлявся давати покази, бо усвідомив усю тяжкість спричиненого ним горя: йому, мовляв, немає чого сказати на своє виправдання...
Убивцю викрили мiкрочастинки
Головоломним навіть для досвідчених фахівців слідчого управління міліції Хмельниччини стало вбивство, скоєне торік в одному з міст області. Ключ до розгадки кримінальної «шаради» відшукали не відразу, а після неймовірно важкої роботи оперативників та слідчих.
Минулої зими на околиці райцентру посеред соняшникового поля знайшли тіло дівчини. У правоохоронців не виникло жодних сумнівів: труп – кримінальний, оскільки не помітити ознак задушення було неможливо. Це припущення невдовзі підтвердили судові медики, які встановили, що неповнолітня померла внаслідок асфіксії й перелому під’язикової кістки. Оперативники добре знають: «простих» убивств не буває. Цю справу також спершу вважали потенційним «глухарем», бо зачіпок детективам невідомі негідники лишили обмаль. Надто дивною виходила схематика події: ні слідів боротьби, ні порваного одягу на жертві, та й її мобільний телефон нікого не зацікавив. Словом, речдоків було – кіт наплакав...
– Після порушення кримінальної справи за роботу взялися найкращі розшуковці обласного управління та райвідділу міліції, – розповідає слідчий СВ СУ УМВС Хмельниччини Юрій Ладанський. – Звісно, відразу детально відтворювалися останні події життя загиблої, проте вибудувати логічну лінію розкриття злочину не вдавалося. Найбільшу проблему становив прихований мотив такої жорстокості щодо загиблої студентки. Чим довше ми над тим міркували, тим більше виникало запитань. Кого і що спонукало напасти на 17-літнє дівча із благополучної сім’ї, котре не мало ніяких конфліктів – ні з однолітками, ні зі старшими? Визначитися зі слідчою версію, яка б вказала на конкретного підозрюваного, ми не могли кілька місяців.
Звісно, у міліції не збиралися опускати рук, а справу – пускати на самоплив. Правоохоронці перевірили всіх, на кого впала найменша підозра. Особливо ретельно відпрацювали тих, хто міг щось відати про зв’язки постраждалої. Десятки обшуків, експертиз, інших процесуальних дій супроводжували цей пошук. Примітно, що тут ефективно комбінували новітні технології та старі перевірені «дідівські» прийоми й нестандартні методи. Зокрема, слідча група активно залучала відомчу психологічну службу і ресурси ЗМІ для постійного зв’язку із жителями міста. А серед призначеного слідчим безміру судових експертиз були як звичні криміналістичні, дактилоскопічні, імунологічні, цитологічні, так і досить специфічні, проведені фахівцями НДЕКЦ УМВС. Приміром, у галузі досліджень мікрочастинок, яку майже не використовують у загальній слідчій практиці.
Підготовка до вирішальної події в тій роботі тривала півроку – поки не зібралася «критична маса» доказів, достатніх, щоб запідозрити в страшному гріху певного фігуранта. Що ж стало ключем до успіху? «Нитку», яка привела до злочинців, вдалося «випрясти» з висновків дослідження, що вивчало волокна-нашарування одягу загиблої із вбранням лиходіїв. Вона перетворилася на потужний «канат» обвинувачення, котрим підозрюваних міцно «прив’язали» до кримінальної статті...
Увечері студентка поверталася після відпочинку в одному з комп’ютерних клубів. Дорогою зустріла двох захмелілих 30- та 37-річних наочно знайомих чолов’яг. Побачивши дівчину, земляки попросили таксиста пригальмувати й запропонували їй посидіти в барі. По тому компанія поїхала в таксі до околиці – на соняшникове поле, де і сталася трагедія. Молодший (колишній спортсмен) став залицятися до дівчини, а коли дістав відкоша, схопив її за шию так міцно, що в нещасної фатально хруснула під’язикова кістка. Із переляку товариші відтягли тіло загиблої подалі – в кущі. А затим кожен спокійно зажив своїм життям...
Геннадій КАРПЮК
, «ІЗ»
(Матеріал підготовлено за сприяння ГСУ МВС України)
Інші статті
-
28/08/2015 10:46
Кров для бойових побратимів
-
28/08/2015 10:45
У контексті домовленостей
-
28/08/2015 10:45
На Київщині – експеримент
-
28/08/2015 10:44
Технології дарують час
-
28/08/2015 10:44
Нагороди – достойним
-
17/08/2015 12:28
Мисливці за представницьким класом
-
17/08/2015 12:27
Підробки продавали в Інтернеті
-
17/08/2015 12:27
«Адідас» одеського пошиття
-
17/08/2015 12:26
«Сувеніри» з АТО
-
17/08/2015 12:12
Румунські колеги допоможуть створити гірські підрозділи Нацгвардії
Усі новиниПередрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua