Проблема незаконного обігу та зловживання наркотиками не втрачає своєї гостроти в усьому світі. Територія нашої держави дедалі активніше використовується для транзиту особливо небезпечних наркотиків з країн їх виробництва до ринків збуту в країнах Європейського Союзу, частина яких осідає на внутрішньому тіньовому ринку України. І це не єдине джерело розповсюдження на вітчизняних теренах наркотичних речовин, що несуть «білу смерть».

Звісно, наркозлочинність — це бізнес, який приносить величезні прибутки. На початку нинішнього року була вироблена державна стратегія протистояння йому, одним з основних акцентів якого визначено виявлення ділків і злочинних угруповань, які займаються збутом наркотиків та відмивають здобуті у такий спосіб кошти. Доволі складне завдання: протистояти намаганням злочинців обзаводитись коштами, здобутими від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів виробничими об’єктами, майном, що підлягають приватизації, розміщувати брудні доходи в банках чи використовувати для подальшого розвитку наркотичного бізнесу.

 Про те, наскільки справляється з ним міліція, говорять конкретні факти. За вісім місяців поточного року працівниками служби БНОН задокументовано 14700 фактів збуту наркотичних засобів та психотропних речовин. Знешкоджено 24 злочинних угруповання, з них 7 — з міжнародними, 3 — з етнічними зв’язками. Викрито 95 осіб, які скоїли 401 злочин, з них 398 — тяжких та особливо тяжких. Викрито 102 злочини, пов’язаних з незаконним використанням коштів, здобутих на оборудках із наркотиками. Загальна сума відшкодованих коштів (загалом за 83 кримінальними справами) сягає 400 тисяч гривень. Хотілось би більшого, адже це ще не ті гроші, які мала б отримувати держава від знешкодження цієї прибуткової злочинності.

 У Львові протягом п’яти років  діяла злочинна група, яка розкошувала на гроші, зароблені на здоров’ї співвітчизників. Викриті наркоділки обзаводились нерухомістю, купуючи дорогі квартири, гаражі, маєтки, мали автомобілі найвищого ґатунку. За приблизними підрахунками, все це коштує п’ять–шість мільйонів доларів. На добро, здобуте у злочинний спосіб, нині накладений арешт.

 Але, як мовиться, це тільки півсправи. Необхідно, щоб заарештовані цінності були обов’язково конфісковані, а кошти від них пішли державі. Це той випадок, коли справу вінчає кінець. Саме за таким результатом люди оцінюють нашу роботу, складають думку щодо чистоти міліцейського мундира. Проте, на жаль, не завжди відслідковується останній етап здійсненої оперативниками роботи. Нерідко буває, що злочинці обачливо перераховують свої банківські рахунки на родичів, так само чинять і з нерухомістю. Трапляється і так, що все начебто описано, вилучено, але у державній статистиці ці факти не знайшли свого відображення

 Нещодавно наші фахівці спільно з колегами з Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю затримали у Дніпропетровську трьох осіб, яких викрито у збуванні наркотичних засобів. Під час обшуку у них виявлено на 600 тис. гривень коштовностей, автомобілі — БМВ, Шкода. Міліція спрацювала професійно, все зроблено, як належить. І все ж залишається відчуття неспокою — коли б у кінцевому результаті все було конфісковано і отримані кошти потрапили до державної казни.

Оперативні працівники, а слідом за ними і слідчі повинні дуже серйозно працювати у цьому напрямі. Для нас важливо у кожному конкретному випадку перейматися питанням: на які такі прибутки красиво живе людина, яка ніде не працює? Проте в окремих областях збувальників допінгів дуже рідко заарештовують, то ж годі й сподіватися на покарання. Подекуди кількість заарештованих становить 12-15 відсотків від загального числа затриманих.

Настав час за кожним фактом непритягання до відповідальності ділків від наркобізнесу проводити ретельний аналіз усіх причин і обставин, за яких це відбулося. До слова, хочу нагадати про такий серйозний важіль, який необхідно частіше використовувати, — це звільнення під заставу.

Мені зовсім незрозуміла позиція деяких керівників ОВС, які зводять завдання з протидії наркозлочинності до встановлення осіб, котрі вживають наркотики, так би мовити, до плану «з двору». Приміром, у Київській області троє працівників міліції, що примітно — підполковник лейтенант і молодший лейтенант — чатуючи біля будинку наркозалежного, затримали його з 15 грамами конопель, після чого привели до службового кабінету, де склали матеріали, які засвідчували, нібито цей чоловік був затриманий на автостанції з речовими доказами. Замість того, щоб шукати, хто збував ті злощасні коноплі, люди у міліцейських мундирах вдалися до фальсифікації. Стосовно спритних правоохоронців прокуратурою порушено кримінальну справу.

Нині в окремих областях ми разом з працівниками внутрішньої безпеки проводимо цільову роботу з виявлення нечистих на руку міліціонерів. З’ясовуємо, як деякі молоді люди у лейтенантських погонах примудряються на вельми скромну зарплату «роз’їжджати» на власних дорогих автомобілях і при цьому не мають у провадженні жодної справи щодо злочинців, які діють на території їхнього обслуговування.

 Наша мета — не красивий звіт, а завдавання відчутної економічної шкоди наркотичному бізнесу. Затримання і слідом за ним арешт як окремих наркозлочинців, так і організованих угруповань, що діють в Україні — ось робота, на якій необхідно зосередитись.

Микола АНДРЄЄВ, начальник Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків.