Сьогоднішній гість «ІЗ» — начальник управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної Прокуратури України Олег Годуєв — коментує стан боротьби з незаконним відшкодуванням ПДВ і ділиться думками про те, як унеможливити скоєння цього виду злочинів.

— Олегу Олексійовичу, на вашу думку, які злочини у сфері економіки нині мають підвищений ступінь небезпеки для економіки держави?

— Оскільки очолюваний мною підрозділ здійснює нагляд за додержанням законів органами податкової міліції — говоритиму про злочини, які виявляються та розслідуються цим правоохоронним органом.

На мою думку, особливу небезпеку становлять злочини, пов’язані з несплатою податку на додану вартість. Адже зважте: шляхом оформлення, а точніше кажучи, підроблення документів фінансово-господарської діяльності підприємств, до бюджету не сплачуються десятки, а іноді й сотні мільйонів гривень податку на додану вартість. Ще небезпечнішим є незаконне відшкодування цього податку, адже сплачені сумлінними платниками податків до бюджету кошти фактично розкрадаються, до того ж, розкрадаються чималими сумами.

— Що ж робить Генеральна Прокуратура України в цьому напрямі?

— Хотів би зазначити, що додержання вимог закону про відшкодування податку на додану вартість та боротьба зі злочинністю перебувають на особливому контролі Генеральної Прокуратури України.

Зокрема, питання щодо протидії економічній злочинності та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість розглядалися на координаційній нараді керівників правоохоронних органів держави за участі Президента України в серпні минулого року та на проведеній у жовтні того ж року Генеральним прокурором розширеній оперативній нараді за участі керівництва ДПА України, керівників державних податкових адміністрацій на місцях та прокурорів обласного рівня.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.02.2008 року прокурорами вивчено кримінальні справи про незаконне відшкодування ПДВ, заведені за ними оперативно-розшукові справи, перевірено законність прийняття процесуальних рішень, заслухано стан досудового слідства та оперативно-розшукових заходів. Про результати виконання зазначеного рішення у березні цього року було поінформовано РНБОУ та Президента України.

Окрім згаданих масштабних організаційно-практичних заходів, питанню боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування, у тому числі незаконному відшкодуванню ПДВ, приділяється увага буквально кожного робочого дня. Прокурорами вивчаються кримінальні та оперативно-розшукові справи, надаються вказівки, скасовуються незаконні процесуальні рішення, вносяться акти прокурорського реагування. Найактуальніші справи заслуховуються на оперативних нарадах.

— Які результати цієї роботи?

— Результати, безумовно, бажають бути кращими, але можу впевнено стверджувати, що реальні позитивні зрушення є.

Наприклад, лише у двох, направлених у поточному році до суду слідчими податкової міліції столиці кримінальних справах, сума попередженого незаконного відшкодування ПДВ становить понад 179 млн грн. Для порівняння, попереджена сума збитків у цих справах перевищує план податкових надходжень місцевих бюджетів таких областей, як Закарпатська, Рівненська, Тернопільська чи Чернівецька.

Загалом слідчими податкової міліції у цьому році до суду направлено вдвічі більше кримінальних справ про незаконне відшкодування ПДВ. Сума попередженого розкрадання бюджетних коштів у них становить понад 256 млн грн., тоді як минулого року лише 27 млн грн.

— Розкриття злочинів та покарання винних — це наслідок. Яка, на ваш погляд, причина злочинності у сфері відшкодування ПДВ та чи можливо її усунути?

— Вважаю, причин кілька: це і недосконалість законодавства, і недостатньо ефективна робота органів державної податкової служби, і брак висококваліфікованих фахівців як правоохоронних, так і контролюючих органів.

Окремо хочу зупинитися на одній із основних, з моєї точки зору, причин, усунення яких фактично унеможливить скоєння злочинів, і не лише обговорюваної нами категорії, а й ряду інших у сфері економіки.

Підтвердженням мого міркування є результати проведеної поточного року Генеральною Прокуратурою України роботи з вивчення стану прокурорського нагляду за додержанням правоохоронними органами вимог законів під час провадження оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства під час виявлення та розкриття злочинів про фіктивне підприємництво, вчинене з метою ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування податку на додану вартість.

Перевірка засвідчила наявність небезпеки існування фіктивних підприємств, оскільки вони, як правило, створюються задля вчинення злочинів економічної спрямованості, у тому числі ухилення від сплати податків незаконного відшкодування ПДВ та відмивання коштів, добутих злочинним шляхом.

Близько 90 відсотків злочинів вказаної категорії скоюється саме з використанням фіктивних підприємств, тобто підприємств, створених з метою прикриття згаданої злочинної діяльності.

Ось приклад — у наявній на даний час у провадженні СУ ПМ ДПА України кримінальній справі встановлено, що лише протягом березня поточного року на одне зі створених з метою прикриття незаконної діяльності у Закарпатській області підприємство суб’єктами господарювання, такими, що насправді ведуть господарську діяльність, перекладено понад 360 млн грн. податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які до бюджету не сплачено.

На жаль, проведений аналіз даних Державного комітету фінансового моніторингу України, статистичних даних про викриті злочини у сфері фіктивного підприємництва та кримінальних справ свідчить про зростання злочинності вказаної категорії, тобто можливу подальшу тінізацію економіки держави.

— Як унеможливити існування таких фіктивних підприємств?

— Переконаний, тут замало буде притягнення до кримінальної відповідальності малозабезпечених громадян, які за мізерну грошову винагороду погоджуються бути засновниками чи керівниками фіктивних підприємств. Процедура ж притягнення до відповідальності осіб, які стоять за цим, вкрай складна й на сьогодні недостатньо ефективна. Впевнений, що потрібно удосконалювати роботу контролюючих органів та банківських установ щодо порядку реєстрації підприємств, відкриття та використання розрахункових рахунків. Особливо це стосується процедури ідентифікації осіб, що реєструють підприємства, відкривають розрахункові рахунки у банківських установах.

Безумовно, щоб такий механізм діяв, потрібно передбачити відповідальність як конкретних працівників контролюючих та банківських установ, так і юридичних осіб, з вини яких реєструються фіктивні підприємства.

Записала Наталія ПАРАКА, м. Київ.