У Державному міжнародному аеропорту «Бориспіль» під гуркіт моторів літаків, там, де залізні птахи здіймаються у небо, де безперестанно лунає голос диспетчера, серед миловидних стюардес та хаотичної метушні пасажирів несуть службу працівники лінійного відділу міліції на повітряному та водному транспорті ГУ МВС України в Київській області. Про діяльність підрозділу, трудові будні та «головний біль» його працівників нам розповів заступник начальника підрозділу роботи з персоналом з РП підполковник міліції Олексій Фесенко.

 «Головний біль» і як з ним боротись

 «Основним обов’язком для нас було і залишається забезпечення захисту життя, здоров’я та свобод громадян, — зазначає наш співрозмовник, — щоб кожна людина, яка перебуває в аеропорту, почувала себе під надійним захистом транспортної міліції». Безперечно, роботи тут багато, і справлятися з нею доводиться лише 94 працівникам відділу. Одним словом, не вистачає захисників правопорядку — штат недоукомплектований.

 Молодих бійців важко заманити на роботу до аеропорту. Основною причиною цього, за словами заступника начальника з РП, є низький рівень заробітних плат. Навіть вантажники авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» та й ті одержують більшу платню. Не привабити сюди молодь і соціальним пакетом. Навіщо обіцяти безкоштовний проїзд, якщо першого ж дня доведеться викласти дві гривні за проїзд автобусом? Жартують із хлопцями, мовляв, одружитесь із стюардесами — на відпочинок безоплатно літатимете.

 Проблема нестачі працівників дуже відчутна. Штатна чисельність лінійного відділу не так давно була скорочена у зв’язку зі створенням Служби авіаційної безпеки. Тому, враховуючи обсяги пасажиропотоку та вантажообігу, наразі немає можливості забезпечити надійну протидію злочинності. Для прикладу, у московському «Домодєдово» річний пасажиропотік становить 3 млн чоловік (це удвічі більше, ніж у «Борисполі»). А захисників правопорядку там близько 450, що у чотири рази більше, ніж у нас. До того ж у Росії САБ є частиною міліції, в Україні — це цивільна служба, тому виникають певні труднощі у їхній співпраці.

 На ефективність роботи також негативно впливає обмеження доступу працівників міліції в зону прикордонного та митного контролю. Тому правоохоронці не в змозі своєчасно реагувати на повідомлення про вчинення злочинів. Територія аеропорту велика, поки надійде виклик, поки міліціонер добереться до місця пригоди мине чимало часу. Як наслідок цього — виникають труднощі у негайному проведенні заходів, спрямованих на розкриття злочинів, та у якісній і всебічній дослідчій перевірці.

 Гостро стоїть питання й нестачі автотранспорту — на ходу лише 2 автівки. Немає і власних службових собак. Чотирилапих помічників у разі потреби доводиться викликати із МВ Борисполя. За словами Олексія Фесенка, на додаток до всього вищезазначеного, ще й докучають чутки, які поширюють неправдиві ЗМІ, зокрема, з приводу того, що весь лінійний відділ звільнено за «кришування» вантажників-крадіїв. Заступник начальника по РП стверджує, що це навіть теоретично неможливо, оскільки у режимній зоні, де відбувається завантаження-вивантаження багажу, міліціонерів немає. Яка ж може відбуватись співучасть у крадіжках, якщо шляхи правоохоронців та вантажу не перетинаються?

Плюс 400 відсотків

 Як не прикро це констатувати, але у порівнянні із минулим роком, злочинність на території аеропорту зросла аж у чотири рази. Принаймні за статистичними даними так і є. Однак, за словами Олексія Фесенка, говорити про абсолютну точність цих цифр не варто. Підтвердженням цього може слугувати ось цей курйозний випадок. На одному із транзитних рейсів одна з валіз не «зійшла на землю», як потрібно було, у Києві, а помандрувала далі (як пояснили, такі випадки не поодинокі). Власницю багажу запевнили, що речі прибудуть за кілька днів, проте заяву про викрадення вона все ж написала. Речі повернули за чотири доби, та цей випадок уже став складовою статистичних звітів.

 І все ж викрадання вантажниками особистого майна пасажирів поки що залишаються найбільшим «головним болем» у ДМА «Бориспіль» та працівників лінійного відділу зокрема. І це незважаючи на те, що за процесом розвантажування-завантажування літаків весь час ведеться спостереження. А після завершення роботи вантажників ще й вибірково перевіряють. І знову постає проблема нестачі людей у формі. Кілька працівників просто не в змозі перевірити зміну із 80 вантажників. Проте останнім часом позитивні зрушення у боротьбі з крадіями-вантажниками все ж є. Для прикладу: за дні проведення у Києві Міжнародної конференції з питань міграції жодної заяви від пасажирів про викрадення речей із багажів не надійшло.

 Однак, за словами Олексія Фесенка, буває і навпаки, коли речі вантажників «губляться» у валізах пасажирів. Якось чоловік, приїхавши додому із рейсу, почув, що... «розмовляє» його валіза. Зазирнувши до неї — знайшов там рацію. Як з’ясувалося, вона належала одному із вантажників, який пояснив це так: чемодан розкрився, коли розвантажували літак, він позакидав речі всередину, і, напевно, саме у той момент рація і впала до валізи.

Громадян затримують з різних причин, зазвичай причиною незапланованої «зупинки» стає перебування в аеропорту у стані сильного алкогольного сп’яніння. Пасажири проходять реєстрацію, і швиденько біжать до «Дьюті Фрі», випивають чарчину, потім ще, і як результат — працівники авіакомпанії відмовляють їм у польоті. Тоді й починається п’яне буйство. Викликають міліцію, яка у фіналі усієї цієї «вистави» ще й виявляється винною. Бо хто ж затримав? Звісно, міліція! Хоча таких випадків трапляється не так уже й багато.

 «Євро-2012» нам допоможе?

Як же можна покращити роботу лінійного відділу? Олексій Миколайович вважає, що, хоч би як там було, а кадри вирішують усе. Потрібно підтримувати дух міліції, зберегти його. Та все ж він із прикрістю зауважив, що у більшості молоді немає бажання, активності, відповідальності. Мало хто від природи любить працю, закоханий у свою справу. Є, звичайно, й такі, що все їм цікаво, у кожну дірку заглядатимуть, по дахах лазитимуть, вишукуватимуть щось, однак, на жаль, вистачає і таких, яким аби швидше б зміну відбути.

Та хоч би як там було, а у своє «завтра» працівники ЛВ дивляться з оптимізмом. «Бориспіль» розвивається, розширюється, уже тепер повним ходом іде підготовка до будівництва нових терміналів. Не за горами і «Євро-2012». Плекають надії, що саме цей чемпіонат і принесе з собою такий бажаний вітер перемін.

 Олена ОВЕРЧУК, «ІЗ».