Незвичне для цiєї пори року пожвавлення було в Будинку вiдпочинку МВС «Пуща-Водиця» - за традицiєю напередоднi Дня вшанування учасникiв бойових дiй на територiї iнших держав сюди з'їхалися зi всiх регiонiв України афганцi - працiвники i пенсiонери органiв внутрiшнiх справ, яким довелося воювати на «пропащiй» вiйнi. Прибули також посланцi з Росiї.
У Департаментi ДАІ вiдбулася прес-конференцiя за участю керiвника пiдроздiлу генерал-майора мiлiцiї Сергiя Коломiйця, пiд час якої вiн вiдповiв на численнi запитання журналiстiв.
В ходi патрулювання, яке вiдбулося пiд час робочої поїздки Юрiя Луценка в Донецьк, оперуповноваженi лiквiдували в мiстi двi нарколабораторiї, ще одну в Єнакiєвому.
Днями мiнiстр внутрiшнiх справ України Юрiй Луценко з робочим вiзитом вiдвiдав Сполученi Штати Америки. Делегацiя ставила за мету вдосконалення спiвпрацi з правоохоронними та iншими державними органами США, зокрема у справi боротьби зi злочиннiстю, а також надання нового поштовху в переговорному процесi щодо пiдготовки i пiдписання двостороннього договору про екстрадицiю. Про це Юрiй Луценко розповiв журналiстам на прес-конференцiї у Києвi.
Один iз стовпiв прикладної соцiологiї американський вчений Геллап в серединi минулого столiття, коли захiдне суспiльство почало усвiдомлювати, що цивiлiзацiя вiдкриває нову для себе епоху - iнформацiйну, - дуже просто визначив користь вiд науки, яку вiн успiшно репрезентував: людинi, аби оцiнити смак супу, необов'язково з'їдати всю каструлю, - досить лише як слiд розколотити його i взяти одну ложку.
«Золотий фонд» правоохоронних органiв, найiнтелектуальнiша їх частина, служба, на яку працюють усi без винятку структурнi та регiональнi пiдроздiли МВС i яка, вiдповiдно, видає остаточний, концентрований у кримiнальних справах результат колективних зусиль протидiї злочинностi. Всi цi епiтети i характеристики, безумовно, заслуженi, стосуються слiдства. Сьогоднi про те, яким видався для слiдчого апарату органiв внутрiшнiх справ минулий рiк i чого слiдчим очiкувати у доступнiй перспективi, розповiдає заступник мiнiстра - начальник Головного слiдчого управлiння МВС України Петро Коляда.
До чотирьохсот вiдносно чесних способiв вiдбирання грошей, що ними збагатив вiтчизняну шахрайську практику генiй великого комбiнатора, той, про який пiде мова, не належав з двох об'єктивних причин. По-перше, з часiв найбiльш цитованого радянського лiтературного персонажа, здається, взагалi не iснувало такого поняття, як податок на додану вартiсть, а по-друге, Остап-Сулейман-Берта-Марiя Бендер-бей був людиною залiзних принципiв i, сказавши, що «не вступає у конфлiкт з державою», дотримувався слова. Романтик.
Наприкiнцi сiчня в столицi Польщi вiдбулася мiжнародна конференцiя з питань вiдновного правосуддя, тобто залучення громадськостi до вирiшення конфлiктних ситуацiй мiж правопорушниками та їхнiми жертвами шляхом примирення. Наступна мiжнародна конференцiя з медiацiї вiдбудеться в кiнцi квiтня у Києвi.
Тут завжди велелюдно й гомiнливо. Тут, на кiлькох квадратних метрах, нерiдко виплескуються пристрастi такої напруги, яким позаздрив би сам Шекспiр. Тут трапляється почути iсторiї, якi могли б стати сюжетом до найкрутiшого бойовика або найзаплутанiшого детективу. Це - Громадська приймальня Мiнiстерства внутрiшнiх справ, яку вiдвiдав наш кореспондент, аби все побачити на власнi очi, дещо почути з перших вуст i зробити висновки, що можуть стати у нагодi читачам.
Із запитаннями, що мимоволi виникли пiд час перебування у Громадськiй приймальнi, наш кореспондент звернувся до першого заступника начальника Департаменту документального забезпечення та режиму Юрiя Терещенка, у вiдомствi якого - зокрема, органiзацiя роботи зi зверненнями громадян та їх особистого прийому.
Мiсто моєї юностi Запорiжжя. Ще в 70-тi роки минулого столiття воно мало славу кримiнального лiдера i згадувалося в одному ряду з вiдомими на весь Радянський Союз Одесою-«мамою» та Ростовом-«папою». Щоправда, дещо позаду лiдерiв «турнiрної» таблицi. Мабуть, не знайдеться жодної молодої на той час людини (маю на увазi чоловiчу стать), яка б у силу названої обставини не пройшла шлях у доросле життя через модний колись привiд для розборок - «дай 20 копiйок», чи через масовi бiйки «вулиця на вулицю», протиборство мiсцевих i немiсцевих тощо.
В Українi, незважаючи на зниження народжуваностi, кiлькiсть дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, з року в рiк зростає. Значна їх частина стає об'єктом уваги потенцiйних усиновлювачiв. У державi в 48 будинках дитини системи МОЗ, 101 будинку дитини та 53 школах-iнтернатах, що пiдпорядкованi Мiносвiти i науки, утримується близько 33 тисяч неповнолiтнiх сирiт та малечi, позбавленої батькiвського пiклування. Всього в країнi нинi нараховується понад 100 тисяч дiтей вказаних категорiй, 24 тисячi з них мають правовi пiдстави для усиновлення.
15 лютого виповнилася 17 рiчниця з дня виведення радянських вiйськ з Республiки Афганiстан. Серед тих, кому в роки буремної юностi випало виконувати iнтернацiональний обов'язок, був Вiктор Гетьман - нинi старший прапорщик мiлiцiї, працiвник взводу ДПС «Кобра» Хмельницької областi.
Нiхто не знав, яке пекло чекає на них попереду: хтось нiколи не повернеться додому, хтось повернеться у цинковiй трунi, хтось знiвечений. Решта - iз бiлими скронями у 20 рокiв i страшними невилiковними ранами у душi. Тi два роки, що розлучили батькiв iз дiтьми, перетворяться для матерiв в безкiнечну безсонну нiч... Згодом афганцi зрозумiють, що вони не потрiбнi своїй державi. Нiкому, окрiм найрiднiших людей.
Нинi незаконне заволодiння мобiльними телефонами - один з найпоширенiших видiв майнових злочинiв. І їх кiлькiсть невпинно зростає. Щодня з вiдповiдними заявами до мiлiцiї звертаються понад 100 громадян. Про це днями йшлося на прес-конференцiї в МВС.
Злодiйське правило гласить: не кради, де живеш; не живи, де крадеш. Два брати Гусєви, Лунєв, Горбулiн i М'ясков (прiзвища змiнено) знали, що добряче «понасмiчували» тут, у Мурманськiй областi, i зокрема в мiстечку Апатити. М'ясков, тiльки-но повернувся iз мiсць позбавлення волi, але «зав'язувати» iз минулим i не думав, - знову наповнився рiшучiстю взятися за старе.
Нещодавно на подвiр'ї вiдомого на Прикарпаттi журналiста Романа Фабрики вiдкрився музей, якого, за словами господаря, нема нiде у свiтi. У ньому зiбранi символи 150 професiй, якими займалися члени його родини за останнi 200 рокiв. Серед експонатiв є й мiлiцейський кашкет i смугастий жезл.
Історiя, про яку ми хочемо розповiсти, почалася ще до Другої свiтової вiйни, але не завершилася й досi. Яким буде її кiнець i чи буде вiн взагалi, вiдповiсти важко - адже за цi десятки рокiв нiкому так i не вдалося вiдкрити завiсу, за якою приховано одну з таємниць XX столiття. Окремi факти, якi можна було б вiднести на її рахунок, не здатнi скласти реальної картини. Вони, наче фрагменти мозаїки, бiльшу частину якої назавжди втрачено, створювали цю картину лише в уявi.
50 рокiв 
Передплата «ІЗ»
