За участi Юрiя Луценка, радника мiнiстра з прав людини та гендерних питань Катерини Левченко, членiв колегiї мiнiстерства 28 квiтня вiдбулося чергове засiдання Громадської Ради при МВС з питань забезпечення прав людини, у ходi якого було розглянуто комплекс проблемних питань щодо полiпшення роботи правоохоронних органiв у забезпеченнi прав i свобод громадян, гарантованих Конституцiєю держави.
Отримавши оперативну iнформацiю про те, що житель Вiнницi привозить до столицi для збуту наркотики, працiвники ВБНОН Шевченкiвського РУ ГУМВС у Києвi вiдреагували негайно. Вже через два днi, минулої п'ятницi, пiдозрюваного було затримано на гарячому - пiд час огляду автомобiля, яким той керував за дорученням, виявили 2 тисячi таблеток екстазi з малюнком «пiвня». Та це, як мовиться, був лише початок.
Днями в Мiнiстерствi внутрiшнiх справ вiдбулося засiдання колегiї, на якому одним з першочергових розглядалося питання, що, за великим рахунком, є лакмусовим папiрцем нинiшньої здатностi системи трансформуватися до європейського формату. Мова йде про реагування правоохоронної структури на запити суспiльства у системi координат «мiлiцiя - громадянин iз заявою».
Мiнiстр внутрiшнiх справ України Юрiй Луценко 6 травня привiтав працiвникiв ГУБОЗу iз 15-ою рiчницею вiд дня створення служби. До пiднiжжя пам'ятної стели, встановленої на честь сiмох героїв-правоохоронцiв, якi вiддали життя в боротьбi з органiзованим кримiналом, лягли пишноквiтнi букети й вiнки. Виступаючи на урочистостях з цього приводу, очiльник вiдомства зазначив, що служба БОЗ - це елiтний пiдроздiл МВС, який був вчасно створений i достатньо законодавчо забезпечений.
Хвилююча атмосфера великого свята - Дня Перемоги вiдчувалась у МВС ще до його настання. 5 травня у нашому мiнiстерствi вiдбувся святковий концерт, яким розпочалися присвяченi цiй датi урочистостi. Перед його початком ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни та органiв внутрiшнiх справ, якi були присутнi в залi, привiтав мiнiстр Юрiй Луценко.
Такої кiлькостi тележурналiстiв, що виявили бажання взяти участь у акцiї, оголошенiй керiвництвом спецзагону особливого призначення «Кобра» при МВС України, менi не доводилося бачити. Втiм, кожному з них забезпечили нормальнi умови для висвiтлення «теми», бо за всiма знiмальними групами закрiпили «персональнi» автомобiлi спецпiдроздiлу. Нарештi час назвати мету акцiї. Звучить вона досить довго й нуднувато - рейд з висвiтлення дiяльностi пiдроздiлу на виконання Указу Президента України «Про заходи щодо впорядкування використання спецiальних свiтлових i звукових сигнальних пристроїв та номерних знакiв на службових транспортних засобах».
Наївними виявилися тi, хто думав, що з закiнченням перiоду приватизацiї на ринку запанує повний штиль, а пiдприємства вже з новими власниками почнуть спокiйно працювати, збагачуючи хазяїв та даючи змогу непогано заробити працiвникам. Та сталося не так, як гадалося. Пiсля розподiлу власностi настала черга її перерозподiлу, часто на межi законностi, який ми можемо спостерiгати нинi. З'явилися новi схеми, точнiше, дiйшли з Заходу, пройшовши там «обкатку» на кiлька десятилiть ранiше.
Той, хто бачив хоча б один «штатiвський» бойовик, напевно, знає, що в США обвинувачений має право зберiгати мовчання, а «все сказане ним може бути використане проти нього». Не всi вiдають, що вивчити цю фразу полiцейських примусив кримiнальник iз неврiвноваженою психiкою на прiзвище Мiранда. Список прав затриманого, що зобов'язаний зачитати останньому правоохоронець в момент одягання кайданкiв, часто за американським зразком називають «мiрандою».
Приморськi мiста та мiстечка асоцiюються не лише з можливiстю чудового вiдпочинку на березi моря. Дорогою до мiсця призначення не можна не вiдвiдати рибнi ринки, яких на пiвденному напрямi чимало. Вражає кiлькiсть рибних делiкатесiв, що пропонують торговцi. Одразу помiчаєш: в цю пору року пропозицiя значно перевищує попит. За декiлька хвилин розмови з продавцями, якi щомитi рекламують свiй товар, дiзнаєшся, що риба неймовiрних розмiрiв уся з Чорного моря, що котлети з iкри дуже легко розпiзнати по формi i що близькiсть Азовського моря тут зовсiм нi до чого, бо там вже практично виловили все, що користується попитом...
У тихому болотi вiдомо хто себе вiльно почуває. Нинi сфера промислового вилову риби нагадує таку каламутну водойму, принаймнi для широкої громадськостi, чия увага хiба що периферiйно сфокусована (та й то навряд) на такому напрямi економiчних вiдносин. Дарма, оскiльки саме там, пiд водою, багато цiкавого вiдбувається з точки зору Кримiнального кодексу: грошовi гольфстрiми, зокрема, нерiдко поводяться не зовсiм природно (з точки зору закону) i омивають, матерiально ощасливлюючи, осiб, що дiють всупереч iнтересам держави, хоча остання доручила їм функцiю з точнiстю до навпаки.
«Вул. В. Порика, 13-Б» - читаю табличку i тисну кнопку дзвоника на входi. Щось клацнуло. Смикаю ручку - дверi вiдчиняються. У темному коридорi анi живої душi. Пiднiмаючись сходами, зачаровано дивлюсь на розмальованi старенькi стiни: квiти, ангели... Нарештi я на мiсцi призначення - в затишнiй кiмнатi, зi столиками та м'якими стiльцями. Чутно, як глибокий жiночий голос промовляє: «Телефон довiри. Слухаю вас...»
Сергiй Карандюк обiймає посаду начальника столичного iзолятора тимчасового тримання з липня 2004 року. Свiй життєвий шлях вiн обрав самостiйно, але, безперечно, наочний приклад батькiв дався взнаки. У родинi, в якiй вирiс, всi присвятили своє життя мiлiцейськiй службi. Батько i мати мрiяли, щоб син продовжив їхню справу, але не припускали, що й дочка носитиме форму. Проте саме так i сталося.
Дiльниця, яку обслуговує ТВМ-4 Шевченкiвського РУ ГУМВС у м. Києвi, може вважатися «козирною»: центральна частина мiста. Архiтектурнi шедеври минувшини беруть в облогу туристи, пiдземний перехiд на майданi Незалежностi - «труба» - приваблює свою публiку. Щовечора тут збираються сотнi молодих людей на «тусовку», влаштовуються на ночiвлю бомжi. Завезе мiлiцiя останнiх до приймальника-розподiльника, а вони через кiлька днiв знову тут.
Іван Данилович Бондаренко був призваний на вiйськову строкову службу зi студентської лави, коли навчався на другому курсi фiлософського факультету Харкiвського держунiверситету. Хлопець вочевидь налаштовувався на суто цивiльне життя. Однак зовсiм не випадково у квiтнi 1941 року його зiрвали з навчання i направили до Закавказького вiйськового округу, в Армавiр, де формувалася танкова дивiзiя. Тiльки-но почалася вiйна, iван прямо з дивiзiйної школи, де вчився на командира танкового розрахунку, прибув на фронт.
У свої сiмнадцять Михайло Русевич вже працював на фронт. Йшов 1943-й. Позаду, у мирному життi, залишилися київський Подiл, де ганяв по буярах з хлопчаками, злиднi голодовки 30-х рокiв, що забрала життя ще зовсiм молодого батька, дитбудинок, ремiсниче училище, аероклуб... У глибокому тилу, на Уралi, Мишко не забував своєї юнацької мрiї стати льотчиком, тим бiльше, що працював на авiацiйному заводi, евакуйованому з Ленiнграда.
Велика Вiтчизняна вiйна - найтрагiчнiший перiод iсторiї нашого народу. Роль НКВС у нiй дуже велика, хоча й викликає суперечки, однак не оцiнити цього ми не можемо, враховуючи ситуацiю, що складалася тодi.
У 1999 роцi в Косово, де не вщухали етнiчнi сутички, були введенi мiжнароднi миротворчi сили, разом з якими розпочали свою дiяльнiсть i мiжнароднi спостерiгачi з України, зокрема й український спецiальний полiцейський пiдроздiл (СПЮ), до якого ввiйшли найкращi бiйцi, переважно з пiдроздiлiв спецiального призначення рiзних регiонiв держави. Таким чином Органiзацiя Об'єднаних Нацiй розгорнула кампанiю з пiдтримання миру та стабiлiзацiї обстановки в цiй провiнцiї.
Саме так висловився з приводу чергового завоювання динамiвцями нацiонального Кубка захисник київського клубу Сергiй Федоров. Цiкава позицiя для ветерана, який не раз, i не два мав можливiсть пiдняти над головою золотавий Кубок України. Про «емоцiйне пiднесення вiд цiєї перемоги» говорив i Сергiй Ребров, який взагалi є абсолютним рекордсменом України в перемогах у цьому турнiрi - на його особистому рахунку їх аж шiсть.
Про народний ансамбль запорiзької мiлiцiї «Пернач» - лауреата численних фестивалiв як в Українi, так i поза її межами, написано чимало, безлiч яскравих епiтетiв використано авторами публiкацiй в оцiнцi творчого доробку самодiяльного колективу. І нинi ансамбль вирiзняється з-помiж iнших високою фаховою пiдготовкою, колоритнiстю, а публiка в захватi вiд темпераменту та майстерностi аматорiв.
Перед розробниками було поставлено конкретне завдання: збудувати човен, який мiг би нести на борту 20 ракет РСМ-52. Розмiри ракет вражали не менше, нiж у недалекому майбутньому здивували натовських вiйськових обриси безпосередньо найважчого крейсера.
50 рокiв 
Передплата «ІЗ»
