Таблетки від нудьги
Останніми роками українська молодь – та, що полюбляє «покайфувати», дедалі частіше у якості «допінгу» обирає різноманітні отруйні та сильнодіючі лікарські засоби. Мовляв, і вживати їх набагато простіше, ніж, приміром, ту ж «ширку», і дістати не так вже й важко, адже завжди знайдуться «добрі Гіппократи», готові запропонувати таблетку від нудьги. Тим паче – за відносно помірну ціну.
Справжнім першопрохідцем у справі залучення українців до лікарської «панацеї» можна вважати сумнозвісний трамадол: на проблемі фактично неконтрольованого розповсюдження цього препарату для вживання з явно не медичною метою не раз наголошувалося правоохоронним та іншими відомствами, але для її розв’язання знадобилися місяці… Та, на жаль, після занесення трамадолу до переліку наркотичних засобів і, відповідно, обмеження його обігу порожнину на ринку заповнив інший медичний «кайф». Як новий допінг молодь широко використовує такі комбіновані препарати, як трайфед, зестра, золдіар, колдак, флюколд, гідозепам та інші. В аптеках більшість з них відпускають без будь-яких рецептів, а кілька «жменьок» цих ліків цілком достатньо, аби поринути у світ надзвичайних вражень. Деякі «народні умільці» навіть навчилися виготовляти із вищевказаних засобів психотропні речовини, приміром, метамфетамін. Такі випадки вже неодноразово фіксувалися правоохоронцями. Тож цілком закономірно напрошується висновок: якщо аптекарі та фармацевти не мають достатніх моральних переконань, аби не продавати пригоршні «отрути» підліткам, ситуацію треба врегульовувати примусовими заходами.
Зокрема, нині задля встановлення та перекриття каналів витоку в незаконний обіг лікарських препаратів, що містять наркотичні засоби, психотропні, сильнодіючі та отруйні речовини і прекурсори, працівниками міліції проводиться операція «Батискаф». В її ході правоохоронці перевіряють аптечні, лікувальні заклади, комерційні структури та місця ймовірної «вуличної» торгівлі зазначеними медикаментами. Особлива увага приділяється тим установам, на базі яких упроваджено замісну підтримуючу терапію, аптекам, що реалізують отруйні та сильнодіючі ліки, а також їхнім філіям, розташованим у неспеціалізованих будівлях.
Якраз на початку операції працівники столичного УБНОН буквально схопили за руку провізора однієї з місцевих аптек, яка без спеціального на те рецепту продала молодикові п’ять пігулок сильнодіючих соннату та димедролу. Для любителів «дивовижних» відчуттів у фармацевта було приховано ще майже 745 таких пігулок, які були вилучені правоохоронцями.
Окремий акцент робиться на перевірці виробництва та використання у законному обігу прекурсорів, адже відомо, що без них неможливе виготовлення більшості «важких» наркотиків. Так, за повідомленням працівника ВЗГ ГУМВС Харківщини Ірини Дрозд, днями харківські бнонівці виявили майже дві з половиною тонни «незаконної» соляної кислоти.
«Наші працівники отримали інформацію про те, що на промисловому підприємстві Харкова нелегально зберігаються та використовуються в технологічному процесі прекурсори, а саме, соляна кислота, – розповідає заступник начальника УБНОН ГУМВС Харківської області Олег Топорков. – Справа в тому, що згідно з постановою Кабміну діяльність, пов’язана з обігом прекурсорів, включених до списку 2 таблиці IV Переліку, проводиться суб’єктами господарювання на підставі ліцензії, виданої Комітетом із контролю за наркотиками. Зазначене підприємство такого дозволу не мало».
Однак, як наголошують у МВС, попри всі вжиті заходи, проблема поширення у підлітковому та молодіжному середовищі сильнодіючих та отруйних лікарських засобів, а також препаратів, що містять ефедрин, не втрачає своєї актуальності. Все частіше такий «допінг» розповсюджується у розважальних закладах та місцях масового відпочинку юні. Нині за ініціативою Департаменту БНОН до Кабміну внесені пропозиції щодо суворішого контролю за обігом «дурману», який користується популярністю серед молоді. Втім, зусиллями лише міліції зазначену проблему навряд чи вдасться вирішити – для цього потрібна консолідація сил як інших профільних міністерств та відомств, так і всього суспільства.
Анна Торгоненко, Ірина Дрозд, «ІЗ»
друкувати
