Тендітні бодігарди
Напередодні 8 Березня кореспонденту тижневика «ІЗ» випала нагода поспілкуватися з трьома чарівними дівчатами зі спецпідрозділу «Титан» Управління ДСО при ГУМВС у м.Києві. Щоправда, безпосередньо про свою роботу вони мало що повідали. І це не від зайвої скромності, а винятково в інтересах клієнтів, як пояснили дівчата.
Тілоохоронець – цікава професія, до того ж вона є перспективною: попит на жінок-охоронниць дедалі зростає, – розповідає виконувач обов’язків командира взводу лейтенант міліції Людмила Хомич. – Для цього потрібно дуже багато знати й постійно навчатися. Та, якщо відверто, професія ця для дівчат нелегка.
– Вона й справді нелегка, – погоджується охоронець фізичної охорони Олександра Альоша, – але особисто для мене ця робота є свого роду продовженням моїх занять спортом. Ось уже сім років, як я займаюся айкідо. Загалом і стрільба, і тактика, і заняття в спортзалі – це моє. Я отримую величезне задоволення від своєї служби, вона повністю задовольняє мої внутрішні потреби. Тож не дивно, що маю велике бажання працювати тут.
Жіночому загону – трохи менше року. Щоб потрапити сюди, кожна з дівчат мала пройти жорсткий відбір, не кажучи вже про стаж служби в погонах – не менше року – в ДСО. Близько півроку тривав інтенсивний курс навчання, під час якого дівчата набували всіх необхідних навичок для захисту фізичних осіб. Дехто «відсіявся» в процесі підготовки. Залишились найстійкіші та найвправніші.
Запитання, як реагують представники «сильної» половини людства, коли дізнаються про їхню роботу, дівчата зустріли бурхливим сміхом. Усі без винятку чоловіки щиро дивуються професії своєї знайомої – у них очі на лоба лізуть. Але при цьому не завжди вірять, що дівчата можуть і за себе постояти, й інших захистити, – часто просять продемонструвати кілька прийомів. Пересвідчившись у професіоналізмі слабкої статі, сильна стать уже іншими очима дивиться на тендітних дівчат.
Вільний час дівчата проводять по-різному: хтось на дискотеку ходить, хтось із друзями зустрічається. Людмила вже заміжня, тож намагається більше часу проводити з чоловіком. А Олександра серед своїх захоплень відзначила заняття на татамі: саме там вона, попри великі фізичні навантаження, відпочиває душею.
Для кожної з дівчат спецпідрозділу шлях у «Титан» був різним. Так, Олександра Альоша зізнається, що її мама завжди мріяла віддати дочку до балетної школи, а вона, за її словами, вибрала «кімоно і міліцію».
– Батьки знають, – продовжує Олександра, – що мені це подобається, тому не відраджують змінити професію. Ясна річ, хвилюються, але в той же час раді, що їхня донька знайшла в житті заняття до душі.
Що ж до інспектора фізичної охорони молодшого лейтенанта Вікторії Константінової, то вона – з міліцейської сім’ї. Тому рішення піти працювати в міліцію ані тата, ані маму не здивувало.
В Людмили рідні теж не були проти її роботи в міліції, але страшенно переживали через перехід до спецпідрозділу «Титан». Власне, як і батьки всіх інших дівчат. Адже заняття такого роду передбачає дуже великий ризик. Тож побажаймо дівчатам наснаги та витримки в їхній непростій роботі.
Анатолій Хлівний, «ІЗ»
друкувати
