Переформатовані бандити
2009 рік офіційно поклав край гральному бізнесу. Заборонивши не лише такого роду підприємницьку діяльність, а й саму азартну гру, законодавець чітко окреслив межі обох понять. І хоч вони різняться за своєю природою, об’єднує їх кінцевий результат – бажання бізнесменів або самих гравців отримати грошовий прибуток. Саме завдяки йому будь-яка «забавка», що переслідує мету матеріальної наживи, карається Законом України.
Від зміни назви суть не міняється
«Бомбили», перевіряли, профілактували, словом, до яких тільки методів не вдавалися правоохоронці, аби повністю зачистити ряди горе-підприємців і «загоїти» ту болячку, якою «перехворіла» значна частина наших співвітчизників, а саме – азартну залежність. Вилучали гральні автомати, штрафували та порушували кримінальні справи проти власників, а от останнім – хоч би що. Адже вони знайшли доволі простий вихід – переформатували свої заклади на інтернет-салони й далі видають «дозу» азарту для лудоманів. Віднині спритні підприємці укладають договори на оренду приміщень, оформлюють дозвільні документи на організацію інтернет-клубу, наймають працівників і…продовжують займатися гральним бізнесом, тільки вже через всесвітнє павутиння.
Приміром, у місті Галичі, що на Івано-Франківщині, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю притягли до відповідальності власника одного з інтернет-клубів, який під приводом надання послуг у мережі «розкрутив» віртуальне казино. Попри те, що рулетка була начебто віртуальною, ставки на ній робилися реальні, та ще й досить пристойні. Загалом міліціонери виявили майже півсотні системних блоків, а самого горе-підприємця звинуватили в зайнятті забороненими видами господарської діяльності.
На Луганщині у спритника знайшлася однодумниця. У місті Кремінець в орендованому нежитловому приміщенні приватна підприємниця пристосувала для незаконної наживи 3 персональні комп’ютери, пов’язані між собою локальною мережею. Незабаром і вивіска на цьому закладі з’явилася – «Інтернет-кафе». Здавалося б, гарна справа: місцеві учні, студенти мали можливість скачувати реферати, спілкуватися з однолітками. Однак це тільки на перший погляд.
Як з’ясувалося, тут було організовано справжній гральний бізнес. На жорстких дисках комп’ютерів місцеві умільці примудрилися встановити програму-симулятор, яка нічим не відрізняється від аналогічної, використовуваної в банальних гральних автоматах. Крім того, в ході свого візиту правоохоронці встановили, що власниця цього закладу грубо порушувала вимоги Положення про електронні гроші в Україні. Пані переводила реальні кошти гравців у віртуальні, які автоматично потрапляли на її рахунок. Усі деталі її оборудок нині з’ясовує слідство.
Дорогою в підпілля
Чи то солодкість забороненого плоду, чи то жага до легких грошей спокусила підприємців, але деякі з них, незважаючи на всі перепони з боку держави, таки спромоглися створити підпільні розважальні заклади. Правоохоронці продовжують активно працювати задля виявлення таких «діляг», але проблем, як і раніше, не меншає. А все тому, що охочі нажитися на чужій залежності заради власних статків вдаються до хитромудрих схем маскування власної діяльності. Офіційно зал гральних автоматів начебто не працює, усі вивіски знято, але для перевірених, постійних клієнтів він і далі гостинно відчиняє свої двері. Організатори таких «міні-лас-вегасів» намагаються вдосконалювати методи конспірації: доступ обмежений, вхід під пильним оком фейс-контролерів, ведуться спостереження та фіксація дій відвідувачів відеокамерами. За таких умов навіть проведення звичайної перевірки для працівників міліції – справа не з легких, тому й доводиться застосовувати всі можливі методи оперативно-розшукової діяльності.
Так, на Черкащині оперативники ДСБЕЗ змогли вирахувати підпільний бізнес одного із власників забороненої «Мекки розваг». Для охочих випробувати долю чолов’яга розжився 19 гральними автоматами, вартість яких становила понад 385 тисяч гривень. Тепер любителю легких коштів доведеться не лише попрощатися із власними «однорукими бандитами», а й відповісти за свої оборудки перед Фемідою. Загалом же, докладаючи чималих зусиль для боротьби з такого роду підприємцями, минулого року правоохоронці виявили 715 фактів їхньої протиправної діяльності та вилучили майже 8 тисяч одиниць грального обладнання.
Робота на «кошик»
Покращити власні фінансові «показники» завдяки ситуації, що склалася навколо грального бізнесу, вирішив один із севастопольських суддів. Користуючись своїми повноваженнями, він отримав хабара на суму 4 тисячі гривень за винесення постанови про повернення трьох вилучених гральних автоматів бізнесмену, проти якого були складені адміністративні протоколи за порушення порядку провадження господарської діяльності. Тепер служителю Феміди на собі доведеться відчути разюче лезо її караючого меча.
Однак, як запевняють у Департаменті ДСБЕЗ МВС, нині ситуація з судовими органами влади в державі вкрай складна. І часом міліціонерам доводиться працювати просто на «кошик», адже нерідко, через корумпованість служителів Феміди, порушники так і залишаються непокараними.
Коли викривається діяльність того чи іншого незаконного розважального закладу, то почасти його власники відбуваються штрафом у 850 гривень, і це – за матеріалами порушених кримінальних справ. Парадокс, але тільки на те, щоб викрити діяльність хоча б одного із таких закладів, витрачається набагато більше коштів: на різноманітні експертизи, дослідження, які вартують недешево. От і виходить, що покарання власників незаконних розважальних закладів обходиться державі на більшу суму, ніж та, що її складають сплачені ними штрафи.
Не можна не згадати й про іншу проблему, пов’язану із покаранням власників незаконних розважальних закладів. Для таких справ визначено певні строки – 2 місяці, – у які вони мають бути розглянуті й за ними повинні бути прийняті рішення. Коли ж цей термін добігає кінця – справа закривається. У такий спосіб багато адміністративних протоколів просто… закрили за терміном давності. Цей момент негативно впливає на результативність боротьби з гральним бізнесом.
Спортивний інтерес = азартний?
Утім, щоб українці зовсім не засумували, замість «одноруких бандитів» спритники запропонували їм іншу альтернативну розвагу – спортивний покер. Ця гра після її легалізації на основі офіційного переліку видів спорту України на початку 2009 року викликала неабиякий інтерес у шукачів азарту. Тож ті, хто ще вчора спускав гроші на гральних автоматах або в казино, почали масово грати в покер. Як і варто було очікувати, суті гри приставка «спортивний» не змінила.
Однак відповідно до ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні», азартною грою вважається будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Тому Міністерство внутрішніх справ ініціювало скасування рішення про те, що спортивний покер належить до основних видів спорту в Україні. Обґрунтовану думку правоохоронців схвалили й підтримали в Кабміні. На початку грудня минулого року міністерство юстиції, на виконання доручення Уряду, скасувало рішення про державну реєстрацію наказу міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, яке, власне, й внесло пропозиції щодо віднесення спортивного покеру до основних видів спорту України.
Завдяки цьому вдалося зашпарувати ще одну лазівку, через яку ласі до наживи підприємці намагалися затягнути у свої тенета азартних українців. Не минуло й місяця з того часу, відколи спортивний покер став забороненим, як правоохоронцям вдалося вирахувати любителів картярської гри. Сталося це у Дніпропетровську, де компанія друзів збиралася на посиденьки з чималими ставками та азартом. Отримавши оперативну інформацію про такі зустрічі, правоохоронці швидко вирахували картярів. Як організатора, так і учасників гри було притягнено до відповідальності.
Яна Холодна, для «ІЗ»
