У пошуках волі
Кримчани добре пам’ятають бандитські 90-ті роки, коли на вулицях лунали вибухи, а в підворітті можна було наткнутися на труп… Винуватці тих подій наразі перебувають за ґратами, проте запах волі не дає їм спокою. От і нещодавно вартові порядку завадили черговій спробі бандитів визволити побратима – активного учасника групи «Башмаки». Двох визволителів затримали, проти них порушено кримінальні справи.
Усі ті жахіття залишилися в минулому, та люди ще довго пам’ятатимуть так званих хазяїв півострова ОЗГ «Башмаки» і «Сейлем». Про них і дотепер згадують ЗМІ, адже не так давно учасники цих груп почали поставати перед законом. За існуючою інформацією до складу «Башмаків» входило близько 140 чоловік. Протягом 1998-2000 років правоохоронці затримали кількох фігурантів банди, яких згодом було засуджено. Незабаром до рук міліції потрапили ще 24 особи, частина з яких потрапила за ґрати на термін від 12 до 15 років. Ще однією обговорюваною нині особою став «башмаківець» Богдан (ім’я змінено) – виконавець кількох замовних убивств. Уже тричі друзі готували йому втечу із СІЗО.
З цією персоною правоохоронці Криму познайомилися 15 років тому. Тоді 37-літній росіянин, який тимчасово мешкав у Севастополі, попався на вимаганні та захопленні заручників. Того ж року було порушено кримінальну справу за грабіж.
Стало відомо, що Богдан раніше служив у спеціальному військовому підрозділі. Там його навчали різноманітним методам диверсій, поводженню зі зброєю, вибухівкою тощо.
Навесні 1996 року колишнього спецназівця заарештували за навмисне вбивство. Проте за два дні по тому йому вдалося втекти. Далі до списку злочинів Богдана додавалися інші. Зокрема, його ім’я фігурувало у низці справ про замовні вбивства та інші тяжкі злочини. Затримали його аж навесні 2000-го. Через пів року Верховний суд АРК засудив його до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього наявного майна. Свій строк злочинець мав би відсидіти у виправній колонії на Луганщині, однак 2005 року його знову переводять до Сімферопольського СІЗО. Такі дії були пов’язані із порушенням ще однієї справи проти засудженого. Цього разу Київський районний суд міста виніс вирок – 13 років позбавлення волі. Влітку наступного року Богдан повертається в Луганську виправну колонію.
Не міг він змиритися з таким терміном, тож наступна спроба втечі швидко визріла у його голові. Так, за декілька днів ув’язнений «захворів» на туберкульоз. З таким діагнозом його перевели в Штерівський виправний центр. Усе було добре сплановано, адже в медичному закладі засуджених менше контролюють. Незабаром, «підлікувавшись», Богдан тікає. Побути на волі йому вдалося лише півтора місяця і він знову потрапив до в’язниці.
Тепер, перебуваючи під вартою, всі надії на визволення покладалися лише на поплічників. Тож цього разу друзі детально продумали план порятунку. Аби зробити підкоп до СІЗО, «рятувальники» орендували неподалік склад. 16 метрів завдовжки і 1,5 метра завглибшки – саме таким тунелем мав тікати ув’язнений. Копали і вдень і вночі. З метою конспірації кожні 3 дні копачі змінювали місце проживання, а разом збирались лише під час роботи. Тунель для дружбана рили без будь-якої техніки, землю вивозили вночі, а всередині будували укріплення, аби уникнути обвалу. В день втечі Богдан мав отримати від друзів рашпіль, за допомогою якого і ґрати мав розпиляти, і охоронця вбити. Все б так і сталося, якби до складу не навідався господар, який повідомив міліціонерам про «земельні роботи». Двох копачів затримали одразу, третій наразі перебуває у розшуку. Проти них порушено кримінальну справу, їм загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі. Засудженого Богдана переведено до іншого спецзакладу під посилену охорону.
Геля Наумова, для «ІЗ»
друкувати
