Дика Роза відпочиває
Палко закохатися в маминого співмешканця, приховувати свої почуття, а потім завагітніти від нього й намагатися позбутись уже небажаної дитини…Такому сюжету, мабуть, позаздрили б навіть багатостраждальні «мильні» героїні Дика Роза та Рабиня Ізаура. Однак ця історія – не з чергового телесеріалу, а з життя реальних людей, жителів одного із сіл Миколаївщини.
Як розповіла слідчий СУ УМВС Миколаївської області Ганна Ткачук, першопочатком у цій історії стали теплі й ніжні почуття двох закоханих – молодої дівчини та цивільного чоловіка її матері. Стосунки розвивалися стрімко. Чоловік відчув, що закохується у свою «падчерку», й почав частіше сваритися зі співмешканкою. У селі про їхню любов знали всі, крім самої жінки. Тому вже невдовзі новоспечена парочка переїхала на батьківщину «вітчима» – в інший район області.
Утім, кохання було нетривалим: молодиця разом зі своєю трирічною донею повернулася так швидко, що її покинута мати навіть не встигла помітити їхньої відсутності. Тому й зайвих запитань не ставила. Але дочка приїхала «не сама» – під серцем уже носила дитину колишнього неньчиного коханця. Про свою вагітність та намір позбутися малюка вона розповіла лише молодшій сестрі, з якою в них завжди були добрі стосунки. На аборт грошей не було, тож вирішила розібратися з крихіткою вже після її народження.
Напередодні пологів дівчина спеціально приготувала ножиці, аби перерізати пуповину, та шмат полотна. Народжувала сама. Коли прийшла сестра, біля породіллі вже лежав її синочок. Новоспечена тітка загорнула його у тканину, віднесла до старої розваленої хати й закопала в землю. Тим часом «неньці» стало зле. Вона вийшла на вулицю й, не тримаючи рівноваги, ходила двором. Побачивши цю картину, її сусідки хутко викликали «швидку». Лікарі, оглянувши дівчину, одразу почали питати, де ж дитина, але та не змогла відповісти. Однак молодша сестра змовчати не змогла: плачучи, вона розповіла, де закопала новонародженого. Як же була здивована медсестра, коли, відкопуючи немовля, побачила, що дитя живе! Маля було замотане у тканину й перегній до дихальних шляхів крихітки не потрапив.
Нині малюка виховує рідна тітка його матері – двоюрідна бабуся, яка оформила опікунство одразу після тієї жахливої пригоди. Сама ж 23-літня «матуся» найближчі 8 літ спостерігатиме небо «у клітинку», але вини за собою не відчуває. Мовляв, дитина ж вижила! Між іншим, її рідня повністю розділяє таку позицію. Спочатку тітку хлоп’яти суд виправдав: під час скоєння злочину вона була неповнолітньою, але після перегляду справи у Верховному суді їй призначили умовний термін покарання.
Марина Херовимчук, для «ІЗ»
друкувати
