Чорнобильські турботи – соціальний аспект

Які житейські проблеми мають на сьогодні ліквідатори – чорнобильці? Як розв’язуються, та й взагалі, чи розв’язуються найзлободенніші з них? З цими запитаннями кореспондент «ІЗ» звернувся до заступника голови Української Асоціації «Чорнобиль» органів та військ МВС, що опікується турботами тих, хто захистив світ від ядерної загрози, Віктора Дорошенка.

Перевага в нашій роботі, звісно, надається, соціальному захисту чорнобильців. Останнім часом Асоціація ініціювала розгляд низки злободенних питань, що потребують вирішення на державному рівні. Одним з найболючіших із них є житлове забезпечення чорнобильців. У чергах в органах та підрозділах внутрішніх справ на поліпшення житлових умов нині перебуває близько 500 осіб, тоді як щороку покращують свої житлові умови лише 20-25 сімей інвалідів-чорнобильців. Напередодні 23-х роковин Чорнобильської трагедії голова Асоціації Василь Васильович Дурдинець гостро поставив це питання на парламентських слуханнях у Верховній Раді, за результатами яких у постанові Ради від 21 травня 2009 року «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» зазначено, що в Україні фактично загальмовано забезпечення житлом ліквідаторів, що суперечить Закону України «Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006 – 2010 роки». Рекомендації слухань щодо розв’язання цієї проблеми знайшли своє відображення у Плані організації виконання постанови Верховної Ради України від 21 травня 2009 року, затвердженому Кабінетом Міністрів.

Якісь конкретні заходи застосовані слідом за постановою?

На жаль, як часто буває, рекомендації досі залишаються лише добрими побажаннями, оскільки питання фінансування будівництва житла для чорнобильців не знайшло відображення ні в Державному бюджеті на поточний рік, ані в його проекті на наступний. Тому в серпні Василь Васильович був вимушений звернутися на адреси Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко та Міністерства фінансів з проханням передбачити на 2010 рік цільове виділення 45 млн гривень Міністерству внутрішніх справ на будівництво в столиці житлового будинку для інвалідів, пенсіонерів і працівників органів внутрішніх справ Київського гарнізону міліції – учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Нагадаю, що будівельний майданчик для нього відведений на проспекті Героїв Сталінграда, 15-в. За умови виділення необхідних коштів будівництво довгоочікуваного будинку може бути нарешті завершеним до 26 квітня 2011 року. Цю пропозицію Асоціація також надала й до державного плану заходів з підготовки та відзначення 25-х роковин Чорнобильської трагедії, що припадає саме на дату, яку я назвав. Реальні квадратні метри були б найкращим вшануванням тих, хто цього справді заслуговує. До слова зауважу, що черга пільговиків-чорнобильців практично не просувається ще й через те, що запроваджене в нашому відомстві надання службового житла, котре нині домінує, не поширюється на неатестованих працівників та ветеранів ОВС, які вже перебувають на пенсії.

В лікуванні та оздоровленні, мають потребу всі без винятку ліквідатори. Чи довелось докласти зусиль до їх покращення?

Наскільки ця турбота важлива, можу засвідчити конкретними цифрами. Стан здоров’я чорнобильців з року в рік погіршується: за період з 1986-го по 1 січня поточного року померли 2427 ліквідаторів, 34,6% визнано інвалідами, 68 осіб перенесли гостру променеву хворобу. З 1987-го загальна захворюваність серед ліквідаторів зросла втричі. Кількість захворювань шлунково-кишкового тракту збільшилася в 9,7 разу, серцево-судинних, ендокринних та онкологічних – більше, ніж у 18 разів! Зваживши на таку сумну реальність, правління Асоціації дійшло висновку, що є необхідність у застосуванні додаткових заходів оздоровлення. І ось наприкінці 2008 року був урочисто відкритий медичний реабілітаційний центр «Шаян», де вже одночасно відпочивають і лікуються 100 чорнобильців. То був наш перший крок. Наступні – добиватися завершення будівництва філії цього центру в селі Велятин Закарпатської області та добудови лікувального корпусу відділення променевої патології багатогалузевого комплексу реабілітації міліцейського главку столичної області (в Києві, на вулиці Вишгородській, 85-а). На це потрібно загалом 17,7 млн гривень. Правління Асоціації знову звернулося до Прем’єр-міністра з пропозицією передбачити видатки в такій кількості в Держбюджеті на 2010 рік.
Але головне, що вдалося реально зробити в цьому році, це законодавчо закріпити при МВС систему охорони здоров’я та реабілітації працівників і ветеранів органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей.

Маєте на увазі наполегливі спроби передати всю цю систему МОЗ?

Саме так. Для цього, зокрема, за підтримки ветеранів міліції – народних депутатів України 18 березня 2009 прийнято Закон України «Про внесення змін до ст. 22 Закону України «Про міліцію» щодо вдосконалення соціального захисту працівників міліції». Отже, покладено край безпідставним зазіханням.

Виходить добиватися чогось і власними зусиллями?

Авжеж, не тільки звертаємося до держави, а насамперед намагаємося ініціативно працювати, вирішуючи окремі питання на власному рівні, звісно, за підтримки керівництва міністерства, очільників служб та органів внутрішніх справ на місцях. А ще маємо тісні контакти зі спонсорами та меценатами. Так, до кінця року очікуємо 280 інвалідних візків та лікарського обладнання на загальну суму близько 40 тис. доларів США від громадської організації Злучений українсько-американський допомоговий комітет. Наша щира подяка за добрі серця двом чудовим жінкам – голові названого комітету пані Ларисі Кий та голові філії комітету в Україні пані Вірі Принько.
Намагаємося приділити увагу й надати допомогу всім, хто в цьому має потребу. Асоціація веде системний моніторинг соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за результатами якого вживаються практичні заходи щодо розв’язання назрілих питань, надання матеріальної допомоги, насамперед – сім’ям загиблих, померлих, тяжкохворих та інвалідів системи МВС.

Щороку правоохоронці беруть участь у заходах зі вшанування ліквідаторів. Зрозуміло, що їх незмінна традиційність та урочистість і зворушливість досягаються певною мірою завдяки Асоціації. Така робота, мабуть, іде вже по накатаній площині?

Справді, вона стала обов’язковою, проте ми далекі від формалізму. Так, велика увага була приділена підготовці заходів з нагоди 23-х роковин Чорнобильської катастрофи. Протягом березня та квітня цього року за участі активу Асоціації, керівництва органів і підрозділів внутрішніх справ в областях, командування військових частин внутрішніх військ проведено зустрічі із сім’ями учасників ліквідації наслідків аварії. З’ясовувалися їхні соціальні проблеми та вживались заходи щодо їх розв’язання, надання матеріальної допомоги тощо. Не обійшли увагою жодної сім’ї загиблих, померлих та тяжкохворих. Наведено належний порядок у місцях поховання чорнобильців. За традицією відбулась зустріч керівництва правління з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ, що дислокуються в зоні відчуження.

Асоціація сприяє нагородженню ліквідаторів? Адже кому, як не вам, знати, хто цього найбільше заслуговує.

За підтримки Департаменту кадрового забезпечення завчасно готуємо матеріали щодо відзначення працівників та ветеранів державними нагородами та відзнаками. Починаючи з 2004 року цих високих нагород удостоєно 63 активних учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – працівників та ветеранів органів внутрішніх справ. Значну частину ліквідаторів заохочено правами міністра та правами Асоціації.

Відомо, що вашими зусиллями багато що зроблено для увічнення пам’яті загиблих та померлих героїв Чорнобиля. Щось нове в цьому плані готується?

З нашої ініціативи вже багато чого зроблено задля спорудження Алеї Слави героям-чорнобиль¬цям, яку планується відкрити до 25-х роковин аварії на ЧАЕС.
Користуючись нагодою, хочу з вдячністю назвати міністерські департаменти, від яких Асоціація має суттєву підтримку: кадрового забезпечення, медичного забезпечення та реабілітації, фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, в справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб, Державної служби охорони та Господарського управління.

Плани Асоціації на майбутнє.

Якщо двома словами, будемо ініціювати розгляд законопроекту щодо поновлення дії статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», що передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 – на 10 відсотків, до категорії 2, 3 – на 5 відповідних сум грошового забезпечення, як це було в попередньому Законі. Нині цей законопроект чекає свого розгляду у Верховній Раді. Будемо також активізувати діяльність наших регіональних організацій.

Тамара Чепельська, «ІЗ»

Довідка «ІЗ»
З 1991 року проблемами і турботами ліквідаторів опікується Українська асоціація «Чорнобиль» органів та військ МВС, яку очолює радник МВС генерал внутрішньої служби Василь Васильович Дурдинець. Під час Чорнобильської катастрофи, він, на ту пору – перший заступник міністра внутрішніх справ, з перших днів очолював оперативний штаб відомства. Заступник голови – помічник міністра полковник міліції у відставці Віктор Михайлович Дорошенко в 1986-му був заступником керівника одного з пунктів санітарної обробки, через котрі в перші місяці катастрофи пройшли всі учасники ліквідації її наслідків.

друкувати