«Бійки не буде!» – сказали «Беркут» і «Барс»
Візит Святішого патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Київ, приурочений Дню хрещення Русі, став знаковою подією в суспільному житті України, а тому традиційно супроводжувався сплеском активності українських радикально налаштованих політсил. Владика прибув з духовною місією.
Сергій СТОРОЖЕНКО,
«Моменти»
Візит Святішого патріарха Московського і
всієї Русі Кирила в Київ, приурочений Дню хрещення Русі, став знаковою подією в суспільному житті України, а тому традиційно супроводжувався сплеском активності українських радикально налаштованих політсил. Владика прибув з духовною місією. Втім, прихильники правих українських сил вважають, що він – мало не агент ФСБ, і приїхав вершити велику політику. У своїх висновках націоналісти опираються на тези самого патріарха про єдиний руський духовний простір, під який, на його думку, потрапляє і Україна. Такої широти мислення націоналісти не стерпіли і 27 липня вийшли на Європейську площу протестувати.
Коли патріарх вирушив на Володимирську гірку проводити службу, протестувальники розгорнули перед Українським домом гігантський український прапор і почали скандувати гасла, суть яких зводилась до численних «Геть!». Демонстрація була щільно оточена бійцями «Барса», а двома групами в найважливіших точках стояв «Беркут».
– Ця демонстрація обійшлась без ексцесів і затримань, – каже начальник ВГЗ ГУМВС у Києві Володимир Поліщук. – Днем раніше були затримані восьмеро осіб, які намагалися влаштувати театралізоване дійство біля готелю «Хаятт». Цієї акції не дозволив Шевченківський райсуд. 27 липня заборони суду не було, тому масовий захід відбувся. Загалом для охорони правопорядку залучалося близько 2 000 правоохоронців.
Об’єктивно міліції під час акції було більше, ніж демонстрантів. Можливо тому звично агресивні радикали утримались від силового опору. Хоча були й інші чинники. Буквально півгодини під спекою вгамували демонстрантів, навіть активісти з мегафонами притихли. Лише на одному із флангів вони по черзі поливали бійців «Беркута» тезами про те, що патріарх Кирил приїхав забирати їх, гарматне м’ясо, в Чечню. Бійці, які чули такі речі не вперше, відверто нудьгували, а втім, не втрачали пильності.
Обстановка пожвавилася лише тоді, коли молебень закінчився й по обидва боки Українського дому почали спускатися священики. На них було виплеснуто тонни пропагандистських гасел, їх мало не обзивали останніми словами. Священики у відповідь відбувались жартами і благословляли. Ситуацію розрядила поява в гущі демонстрантів нічого не розуміючого бельгійця в костюмі індіанського вождя. Хлопець приїхав уболівати за свою футбольну команду і випадково потрапив на демонстрацію.
Через десять хвилин потік святих отців, які спускалися з гірки, вичерпався, націоналісти згорнули прапор і розійшлись. Вочевидь, зрозуміли, що протестувати в одному місці в той час, як об’єкт невдоволення перебуває зовсім в іншому, немає сенсу. Адже патріарх Кирил із філософською ввічливістю не пішов до тих, хто не хоче його бачити.
