«Паспортна криза»: вихід із пату
Обізнаним людям відомо, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлюється на період до десяти років. Декому цей час видається настільки тривалим, що його власник упродовж «каденції» такої посвідки без проблем може вести активне життя, навчання, працювати й відпочивати в усіх світових усюдах. У більшості випадків донедавна так і було. Українці, які тривалий час перебували «за морями», могли вчасно обміняти протермінований паспорт на новий або отримати «чейндж» у разі його втрати чи пошкодження. Але з початком 2010 року плани багатьох наших співвітчизників, які збиралися вирішувати якісь справи за межами нашої країни, полетіли шкереберть. Зокрема, після того, як попередній уряд у березні прийняв постанову, що вносила зміни до технічного опису та зразка бланка паспорта для виїзду за кордон.
Геннадій КАРПЮК, м. Київ
Водночас виникло питання щодо нового виробника бланків згаданих паспортів, а відтак – «намалювалася» неможливість укладення договору на їх постачання в 2010 році. 30 березня такі посвідки зовсім припинили виготовляти. Але органи внутрішніх справ продовжували приймати від громадян документи на отримання закордонних паспортів. Ситуація ставала критичною. На ДП «Державний центр персоналізації документів» тоді накопичилося 130 тисяч відповідних замовлень. Поки проблема не вирішувалася, люди втрачали роботу, руйнувалися особисті плани, виникла загроза багатьом різноманітним контрактам.
«До нас надходило чимало скарг – максимум, що ми могли тоді відповісти, і це щира правда, що питання вирішується на законодавчому рівні, – розповідає заступник начальника управління імміграційної роботи та протидії нелегальній міграції ДДГІРФО МВС Ігор Свірідов. – Вийти з пату вдалося завдяки нормативному інструментарію – через зупинення дії згаданої урядової постанови та укладення договору на закупівлю в поточному році бланків паспортів для виїзду за кордон між МВС та консорціумом ЄДАПС. Така ситуація в нас виникла вперше, коли постанова Кабміну унеможливлює процес друкування закордонних паспортів і призводить до зупинки процесу їхньої видачі».
Чому ж тоді від цих неузгодженостей найбільше постраждали саме ті, кого «паспортна криза» застала в іншій державі? За законодавством, МВС видає закордонні паспорти громадянам, які постійно проживають на території України. Громадян, які тривалий час проживають за кордоном, знято з реєстраційного обліку в Україні й вони перебувають на консульському обліку в країні тимчасового проживання. Настає час – і термін дії закордонних паспортів закінчується. Виникає необхідність отримувати новий документ. Тоді українці звертаються до дипломатичних представництв за кордоном, щоб оформити нові посвідки. На жаль, через недостатнє фінансування, установи МЗС не могли встановити відповідне обладнання для забезпечення процесу виготовлення паспортів – допоки такі системи є лише в органах внутрішніх справ.
Щоб гідно й швидко розв’язати «паспортну кризу», уряд прийняв рішення роздрукувати на замовлення МЗС силами поліграфкомбінату «Україна» 50 тисяч бланків закордонних паспортів старого зразка (1994 року, із вклеєною фотографією) для забезпечення потреб наших громадян, які живуть за межами України. За підрахунками, цієї кількості має вистачити на півроку. За цей час дипустанови повинні встановити відповідне обладнання, що забезпечить процес виготовлення паспортів нового зразка. Найпершими, де з’явиться ця техніка, будуть диппредставництва в ФРН та Польщі. Якщо все пройде за графіком, можна вважати, що «паспортна криза» в тому вияві, як ми її спостерігали цього року, не повториться.
